Anthrax bacteria are as murderous as South American flesheating ants. An army of ants, traveling in the millions, can decimate an immobilized individual by devouring his flesh layer by layer. Death is gradual and agonizing. Anthrax bacilli do to the body from within what the ants do from without. They attack everywhere, shutting down and destroying the body’s functions from top to bottom. The organisms continue to multiply and swarm until there is nothing left for them to feed on. In 2 or 3 days a few thousand bacilli may become trillions. At the time of death, as much as 30 percent of a person’s blood weight may be live bacilli. A microscopic cross section of a blood vessel looks as though it is teeming with worms.

Liberal theories have long insisted that cultural diversity in democratic societies can be accommodated through classical liberal tools, in particular through individual rights, and they have often rejected the claims of cultural minorities for group rights as illiberal. Group Rights as Human Rights argues that such a rejection is misguided. Based on a thorough analysis of the concept of group rights, it proposes to overcome the dominant dichotomy between "individual" human rights and "collective" group rights by recognizing that group rights also serve individual interests. It also challenges the claim that group rights, so understood, conflict with the liberal principle of neutrality; on the contrary, these rights help realize the neutrality ideal as they counter cultural biases that exist in Western states. Group rights deserve to be classified as human rights because they respond to fundamental, and morally important, human interests. Reading the theories of Will Kymlicka and Charles Taylor as complementary rather than opposed, Group Rights as Human Rights sees group rights as anchored both in the value of cultural belonging for the development of individual autonomy and in each person’s need for a recognition of her identity. This double foundation has important consequences for the scope of group rights: it highlights their potential not only in dealing with national minorities but also with immigrant groups; and it allows to determine how far such rights should also benefit illiberal groups. Participation, not intervention, should here be the guiding principle if group rights are to realize the liberal promise.

Hа пiдставi бaгатьox дoкументiв i свiдчень автop встановлює, щo Голодомор 1932-1933 pp. в укpаїнськoмy селi являв сoбoю результат замaскoванoї пiд хлiбoзaгoтiвлi кapaльнoї aкцiї з вилyчення у селян всього нaявнoгo y них пpoдовольства. B книзi дoведенo, щo Стaлiн зaстосовував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної "революції згори". Kнигa дoпoмагaє yсвiдoмити, щo терор голодом у поєднанні з репресіями проти безпартійної української інтелігенції та членів КП(б)У мали на меті попередити соціальний і політичний вибух в найбільшій національній республіці. Це дослідження призначене для української громадськості, яка зацікавлена у міжнародному визнанні Закону України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", прийнято Верховною Радою 28 листопада 2006 р.

- Контрамоция? - сказал Pоман. - Что ж... Ага... - Он завертел пальцами. - Так... Угу... А если так? Да, Тогда понятно, почему он нас всех знает... - Да подождите вы! - завопил я. Последняя страница детектива была написана по- арабски. А. и Б. Стругацкие Сегодня время энциклопедий. П. Вайль, А. Генис

A pioneer in legal and political theory, Schmitt traces the prehistory of political romanticism by examining its relationship to revolutionary and reactionary tendencies in modern European history. Both the partisans of the French Revolution and its most embittered enemies were numbered among the romantics. During the movement for German national unity at the beginning of the nineteenth century, both revolutionaries and reactionaries counted themselves as romantics. According to Schmitt, the use of the concept to designate opposed political positions results from the character of political romanticism: its unpredictable quality and lack of commitment to any substantive political position. The romantic person acts in such a way that his imagination can be affected. He acts insofar as he is moved. Thus an action is not a performance or something one does, but rather an affect or a mood, something one feels. The product of an action is not a result that can be evaluated according to moral standards, but rather an emotional experience that can be judged only in aesthetic and emotive terms. These observations lead Schmitt to a profound reflection on the shortcomings of liberal politics. Apart from the liberal rule of law and its institution of an autonomous private sphere, the romantic inner sanctum of purely personal experience could not exist. Without the security of the private realm, the romantic imagination would be subject to unpredictable incursions. Only in a bourgeois world can the individual become both absolutely sovereign and thoroughly privatized: a master builder in the cathedral of his personality. An adequate political order cannot be maintained on such a tolerant individualism, concludes Schmitt.

How did two of the world’s most populous countries emerge from a shared colonial legacy with radically divergent and historically enduring political regimes? Investigating that question has been my professional preoccupation for the last decade. That I have finally crafted an answer in the form of this book is a testament to the extraordinary support of a great many individuals and institutions. As such, I would be remiss not to acknowledge some of the hands that have steadied my progress and encouraged my spirits along the gratifying path to the book’s completion. The earliest seed of this project formed over a decade ago when I spent six months working in Dhaka for a microfinance organization. At the time, I was struck by the considerable political differences between Bangladesh and India, despite their common colonial legacy. The idea of systematically exploring the origins of these differences germinated during my enrollment in Atul Kohli’s graduate course the Comparative Political Economy of Development, at Princeton. This engaging and provocative course, which asked ambitious questions about the origins of worldwide patterns of economic development, charted the kind of bold intellectual terrain that inspired my enrollment in a political science doctoral program and that directly led to the writing of this book.

Forensic expert Wagner has crafted a volume that stands out from the plethora of recent memoirs of contemporary scientific detectives. By using the immortal and well-known Sherlock Holmes stories as her starting point, Wagner blends familiar examples from Doyle's accounts into a history of the growth of forensic science, pointing out where fiction strayed from fact. The author avoids the technical details that mar so many other efforts in this genre, injecting life into her narrative by weaving in true crime cases that either influenced Holmes's creator or may have been influenced by a published story from the Baker Street sleuth. Particularly memorable is a creepy 1945 murder of a man who, as a youth, had had an encounter with a spectral dog reminiscent of the hound of the Baskervilles. While some of the speculations are thin (including a passing suggestion about a new Ripper suspect), Wagner presents a balanced view of the history of forensic science that should appeal to a wide audience

Ч. ІІ : Вибрані тексти. - С. 230 - 254

Підручник присвячено висвітленню проблем сучасної практичної філософії як прикладної етики, які розробляють на засадах комунікативної парадигми К. -О. Апель, Ю. Габермас, Д. Бьолер, В. Кульман, П. Ульріх, В. Гьосле. Це проблеми дискурсивного обгрунтування принципів моралі, взаємовідношення універсалістських норм з цінностями традиційних етосів соціокультурних життєвих форм, функціонування моральних належностеи у системах сучасного суспільства — політиці, економіці, науці тощо. Зміст комунікативної теорії розкривається у порівнянні з класичною філософією моралі, а також на тлі дискусій її представників з теоретиками постмодернізму, неоконсерватизму, комунітаризму, неомарксизму, системної теорії тощо. Обґрунтовується значення комунікативної етики відповідальності для ціннісної переорієнтації та духовно-морального оновлення суспільства, розв'язання політичних та етнічних конфліктів, вирішення екологічних проблем. Праця містить також переклади статей провідних представників комунікативної філософії К. -О. Апеля, Ю. Габермаса, В. Гьосле. Підручник розраховано на студентів та аспірантів, які вивчають практичну та соціальну філософію, політологію, соціологію, етику. Книга адресована усім, хто цікавиться питаннями філософії моралі та етики.

Країна Ірредента – країна, позбавлена можливості до самовідтворення, до самовизначення, до самоутвердження. Увесь її шлях – мов туго натягнута линва між Сициллою і Харибдою. Усе її існування – історія моторошного балансування. Уже з самої назви – що мов палюче тавро – свого твору Роман Іваничук розпочинає вельми нелегкий шлях до пошуків відповіді на ріторичне питання української історії: чому, як трапилося, що народ, наділений потужною креативністю, природним талантом, позбавлений звичайного талану?.. Політичний роман «Країна Ірредента» за своєю композицією нагадує дивний чорно-білий колаж з різних часових пластів українського буття, пронизаних, мов життєдайним світлом, прагненням – попри весь трагізм долі – будь-що ВІДБУТИСЯ. Повість «Злодії та Апостоли» начебто схожа на пораду – як треба шукати свого родоводу. Та водночас у творі постає панорамна картина історії Гуцульщини на чотирьохсотлітньому відтинку часу із звичаями, віруваннями, мовою та ментальністю горян, духовний світ яких сьогодні зазнав поважних зовнішніх змін, проте у своїй суті залишився предковічним. Фабула повісті ґрунтується на реальному житті гуцулів, однак автор розкошує домислом, що надає творові романтичного шарму.

Матеріали книги розкривають життєвий і творчий шлях талановитого вченого, історика, політолога, досвідченого організатора науки, першого директора Інституту політичних і етнополітичних досліджень НАН України, віце президента НАН України І. Ф. Кураса. Відображено його громадську і суспільно політичну діяльність, зокрема у вищих державних установах — Кабінеті Міністрів і Верховній Раді України. Значну частину збірника складають статті фахівців гуманітарної сфери знання, що продовжують дослідження проблем, яким надавав великого значення плідний ініціативний науковець І. Ф. Курас. Вміщені до книги спогади колег, учнів, друзів, які близько знали, багато спілкувалися з І. Ф. Курасом, допомагають краще осягнути непересічні людські якості яскравої, обдарованої особистості.

Елизавета Абаринова-Кожухова - российская писательница, работающая в основном в жанре фентези, вошла в литературу как поэтесса. Перепробовав затем многие направления литературы и публицистики, в начале 90-ых годов она пришла к жанру детектива, и тогда же явились на свет ее персонажи, ставшие постоянными - частный сыщик Дубов, журналистка Чаликова, доктор Серапионыч и многие другие. С этим временем связаны и немногочисленные "бумажные" публикации - рассказы в рижских газетах и книга "Пикантный детектив", некоторые сюжеты из которой использованы в романе "Искусство наступать на швабру", широко представленном в Интернете. Теперь собственно о книгах. Задумав однажды в шутку отправить Василия Дубова и его друзей в выдуманный "параллельный" мир, госпожа Абаринова и представить не могла, что это станет ее основным творческим занятием на следующие десять лет и принесет известность в широкой среде любителей фэнтези. Впрочем, автор как раз меньше всего думает о "чистоте жанра": и в "Холме демонов", и в "Двери в преисподнюю" переплетено столько всего, что интересное для себя может найти любой непредвзятый читатель. И еще - не стоит рассматривать вышеназванные книги как "сериал" в худшем смысле этого слова; каждая из книг создавалась в течение нескольких лет и, при всех недостатках, обладает "лица необщим выраженьем".