У цій праці М. О. Максимовичем вперше було поставлене на наукові підвалини питання про місце української мови серед слов'янських, про її походження і взаємозв'язки з іншими східнослов'янськими мовами. Крім того, тут він класифікує українські діалекти, розрізняючи в малоруському наріччі такі групи говорів (за його термінологією – різності), як києво-переяславську, сіверську, слобожанську і волинсько-подільську, виділяючи серед них як основну і зразкову для української мови києво-переяславську групу, тобто середньонаддніпрянські говори.

Очерк звуковой истории малорусского наречия можна назвати першою ґрунтовною роботою П. Житецького. Цією працею він започаткував системне вивчення історичної фонетики української мови, здійснивши повний і систематичний опис фонетичної системи на основі давніх писемних пам’яток і живого діалектного мовлення. У цій праці він здійснив спробу з’ясувати походження і статус малоруського наріччя (тобто, української мови) за допомогою історичного методу. У межах свого дослідження Житецький розглядає історію розвитку вокалічної системи української мови, піднімає питання виникнення звука і, виводячи його з давніх о та е, зосереджує увагу на системі українського консонантизму, зупиняючись зокрема на характеристиці явища скупчення приголосних, на той час абсолютно не аналізоване. Важливим є також встановлення стійких тенденцій до рівноваги голосних і приголосних, акцентування наявності компенсаційних відношень між голосними і приголосними звуками. Це була фактично перша в українському мовознавстві праця, в якій звукові явища української мови розглядалися не відокремлено, а у внутрішньому зв’язку й історичній послідовності. Як додаток до своєї праці Житецький подав зразки писемної української мови XIV-XVII ст. і говірок української мови, доповнивши їх окремими характеристиками діалектів. Водночас серед недоліків праці треба назвати дещо застарілі уявлення про індоєвропейську та праслов’янську мови, часткове змішування мовних рівнів, зокрема фонетики й морфології тощо. Попри це концепція Житецького про зв’язок вокалізму й консонантизму зберегла актуальність у порівняльно-історичному мовознавстві ХХ ст., давши поштовх до виділення вокалічного і консонантного типів слов’янських мов, а диференційні фонетичні ознаки української мови, виділені Житецьким, лишаються валідними й досі.

Зимою 1895 года удельное ведомство возложило на меня поручение сопровождать в качестве натуралист-географа экспедицию, сняряженную им для изучения чайных районов Азии. Путешествие это давало мне возможность побыть в интереснейших областях Индии, Цейлона, Китая и Японии и возвратиться домой через Америку, совершив таким образом кругосветное путешествие. Путешествие это обнимало большинство стран так называемого "культурного пояса" земного шара - той области планеты нашей, где зародилась и развивалась цивилизация современного и образованного человечества. Как и в предыдущих моих путешествиях, я и теперь предпочитаю отделить мои специальные научные наблюдения от путевых впечатлений. Первые будут изложены в отдельной книге, впечатления же, вынесенные из кругосветного плавания, составят содержание этих писем, предназначенных для более широкого круга читателей. А.Н. Краснов

Мысль о полетах в глубины вселенной и достижении иных миров автор не считает праздной мечтой. Она полна высокого интереса для науки и для жизни. Было время, когда признавалось невозможным переплыть океан; нынешняя всеобщая вера в недосягаемость небесных светил в сущности столь же безосновательна, как и убеждение наших предков в недостижимости антиподов. Правильный путь к разрешению проблемы заатмосферного летания и межпланетных путешествий уже намечен; к чести русской науки, он предуказан человечеству русским ученым. Практическое же разрешение этой грандиозной задачи, невыполнимое сейчас, может осуществиться не в столь далеком будущем. Этой маленькой экскурсией в область космической физики автор надеется также до некоторой степени рассеять существующее в публике предубеждение против небесной механики и физики, как знаний слишком отвлеченных, неспособных будто бы дать пищу живому уму. Наука, которая открывает возможность успешно соперничать в полете воображения с фантазией остроумнейших романистов, проверять и исправлять их смелые замыслы - такая наука должна перестать казаться сухой и скучной. И если те простейшие сведения из этой области знания, которые рассеяны в настоящей книге, заронят в уме любознательного читателя искру интереса к изучению механики и физики вселенной, если они возбудят желание поближе познакомиться с фундаментом величественной науки о небе, то цель автора будет достигнута вдвойне. Чтение этой книги не требует никаких специальных познаний. Материал, предназначаемый для более сведущих читателей, отнесен в отдел «Прибавлений».

В книге описаны планеты солнечной системы.

Іва́н Рако́вський (1874, Чагрів — 1949, Ньюарк, США) — український антрополог і зоолог, педагог, громадський діяч.

Дана праця етнолога та священника Ксенофонта Сосенка присвячена аналізу таких давньоукраїнських свят, як Різдво та Щедрий Вечір. Розглядається походження української культури загалом та вплив на неї інших народів світу. Визначається походження свят, їх символіка, релігійна сторона (християнська та язичницька), головні образи, учасники святкування. Досліджуються колядки, щедрівки та їх іноземні аналогії.

Учёные много занимались исследованием моря. Они измерили его глубины. Тщательно изучили обитателей моря - от самых больших до самых маленьких, открыв тем самым для человечества новые неисчерпаемые богатства природы. Они доказали, что жизнь на нашей планете - Земле - впервые появилась в море. Море было 'колыбелью' жизни.