Книга pаскpывает истоки народного мировоззрения pyсских, yкpаинцев и белорусов, прослеживает периодизацию язычества: дуалистический анемизм (культ вампиров и берегинь), культ божеств плодородия (Рода и pожаниц), дружинный культ Перуна, сменяемый христианством. Анализируются происхождения языческих богов, представления о мире и yпpавляющих им силах, восходящие к охотничьему обществу палеолита и мезолита. Подробно изучены мировоззрение древних земледельцев IV-III тысячелетий до н. э. на территории Украины и его отголоски в мировоззрении славян. Рассмотрены этногенез славян, святилища и погребальные обряды праславян.

Праця має на меті висвітлити погляди видатного закарпатця Юрія Венеліна на загальні питання слов'янознавства, показати його роль у розвитку болгарського відродження й вивченні історичного минулого українського, російського та інших слов'янських народів і разом з тим показати його діяльність крізь призму конкретної історичної епохи.

Вып. 1 : (А - *besedьlivъ). - 1974. - 214 с.

У монографії на матеріалі лінгвістичних (писемні пам'ятки і сучасні народні говори), історичних, археологічних, антропологічних та ін. джерел висвітлюються питання етно- і глотогенезу слов'ян, досліджуються етапи їх розселення у Східній Європі, формування східнослов'янських мовних особливостей, утворення давньоруської народності та її мови, становлення й первісна локалізація (до XIII ст. включно) давньоруських діалектних фонетичних рис, що згодом стали розрізнювальними особливостями російської, української та білоруської мов. Через типологічне зіставлення цих рис із результатами розвитку відповідних праслов'янських фонетичних явищ в інших слов'янських мовах забезпечується загальнослов'янське тло дослідження. Для мовознавців, істориків, етнографів (дослідників, викладачів вузів, аспірантів, учителів, студентів) і всіх, хто цікавиться історією східнослов'янських мов.

Автор послідовно аналізує походження української мови, її місце серед інших слов'янських мов, досліджує фонетику та морфологію.

"Українське язичництво" Галини Лозко - це спроба систематизувати найдавніші вірування нашого народу. Це погляд на українську міфологію як на Олімп давніх Богів, яким вклонялися предки українців. Відродження предківських знань про світ - головна ідея книги. Додається також народовірський календар та праслов'янський Іменослов. Книга буде корисною вчителям-народознавцям, студентам і всім, хто цікавиться етнічною вірою українців.

Поява наукової праці в сучасних умовах – це своєрідний подвиг. І справа не лише у нелегкому процесі створення наукового дослідження, що є цілком природним для науковця. Важливо ще вміти організувати вихід у світ цього видання. І ось як наслідок поєднання цих двох чинників – перед нами цікаве і оригінальне дослідження з різних питань слов’янського мовознавства, яке буде корисним не лише для філологів, а й для географів, істориків української культури.

Дане видання присвячене становленню культури в Україні. Дослідження ведеться від дослов'янських культур до українізації, культурної революції та опанування української пролетарської культури (1923-24 рр.). Загалом, українська культура розглядається з позицій державного устрою, суспільно-політичних подій, революцій, боротьби та бунту.

Дане видання є працею українського музикознавця-фольклориста Климента Квітки. Вона присвячена баладі про покритку, яка втопила свою дитину, її значенню в українському фольклорі та варіаціям цього твору у різних регіонах України. Автор наводить приклади з різних текстів і проводить порівняльний аналіз. Публікація “Українські пісні про дітозгубницю” є певним продовженням дослідження, розпочатого Володимиром Гнатюком (“Пісня про покритку, що втопила дитину”) та Леонідом Білецьким (“Історія баляди про покритку, що втопила дитину, в слов'янському фольклорі”).

В монографії висвітлені суспільно-політична діяльність революційного демократа Т. Г. Шевченка і його участь в Кирило-Мефодіївському товаристві – таємній організації, що виникла у Києві й діяла на Україні в 1846–1847 pp. Виявлено зв'язки товариства, показано розмежування його учасників на революційно-демократичну і ліберально-буржуазну групи, розкрито зміст статуту та програми, що передбачали ліквідацію самодержавства й скасування кріпосного права, поширення освіти серед народу, визволення і об'єднання слов'янських країн у республіканську федерацію. Для наукових працівників, істориків, викладачів і студентів історичних факультетів

Мета навчальна. Висвітлити мету, методи і завдання курсу «Старослов'янська мова». Подати характеристику писемних пам'яток, писаних старослов'янською мовою. Мета виховна. Виховати у студентів почуття любові до старослов'янської мови як до одної із перших писемних мов давніх слов'ян. Мета розвиваюча. Розвивати у студентів навики самостійного лінгвістичного аналізу різних мовних явищ.

Старослов’янсько-український навчальний словник, що містить 9000 слів, репрезентує лексичний склад найдавніших старослов’янських пам’яток і покликаний допомогти теологам та філологам вивчати оригінальні старослов’янські тексти. Своєрідними додатками до словника слугують: «Старослов’янська парадигматика в таблицях», «Список скорочених написань у старослов’янських текстах Х-ХІІ ст.», покажчик «Із топонімії Святого письма».

Правильність усної мови визначається насамперед правильною вимовою звуків слова і правильним наголосом, а також правильним інтонуванням речення. Помилки в усній публічній мові не тільки утруднюють розуміння висловленого, але й заважають поширенню й усталенню норм літературної мови. Цей словник є першою спробою охопити і зафіксувати літературне наголошення в усіх уживаних словах, у багатьох формах слів та в окремих словосполученнях. Крім широко відомої лексики, словник відбиває обмежену кількість спеціальної термінології.

Збірник вибраних праць М. І. Костомарова, названий за його відомою монографією "Слов'янська міфологія", містить найважливіші дослідження його з фольклористики, літературознавства, а також окремі публіцистичні виступи, що мають безпосереднє відношення до історії української культури. Для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів і всіх, хто цікавиться вітчизняною культурою, джерелами духовності українського народу.

Монографія присвячена лексико-семантичному, структурному та етимологічному аналізу особистих імен власне слов'янського походження, що функціонували у побуті українців 14-17 ст. та збереглися ще з тих часів у складі сучасних українських прізвищ.

Сказания о стародавних временах русских тесно связаны с известной «Велесовой книгой» и являются собранием устных народных преданий, повествующих о тех временах, которые отображены в «Велесовой книге», а порой и более древних событиях, имевших место в праславянской истории. Книга представляет собой широчайшую панораму событий, времён и народов, сменявших друг друга на протяжении сотен и тысяч лет на просторах Южной Руси – от Волги до Дуная начиная с царствования Ойразов (V-III тысячелетие до нашей эры) и вплоть до образования Киевской Руси-на-Днепре (IV век н. э. ). Книга предназначена для читателей, интересующихся древнеславянской историей и культурой.