Мова арабської літератури й освіченого суспільства, що зберігся до цих пір - це значною мірою стародавню мову північних арабів. Певною мірою споріднені йому "сайхадскіе" мови мешканців Аравійського Півдня були майже повністю витіснені арабською мовою і його діалектами до XI століття н. е..; власне літератури на них практично не збереглося. Монументальні написи (починаючи з кінця II тисячоліття до н. Е..) - Це в основному лише короткі повідомлення культового та історичного характеру. Вони говорять про "торговому царстві" Маин, таких "військових" царствах, як Саба або Хімйар, складному соціальному ладі, пишному культі. Деякі поетичні перекази півдня збереглися в обробці на арабською мовою - в Корані, в книгах історика - географа ал-Хамданія (? -945), коментувати "хімйарской касиди" Нашуана ал-Хімйарі (? -1177); мабуть ці перекази розповідали і частиною співали особливі оповідачі. Більш ранні записи (до VII ст.) Практично не збереглися; легенди сильно перероблені ісламом і з історією мають мало спільного.

У своїй книзі Михайло Возняк розглядає причини, діяльність та значення Кирило-Мефодіївського братства.

У представленій публікації сформульовані досягнення Всенародної Бібліотеки України за 5 років її існування (від 15 серпня 1918 р. до 1 січня 1924 р.). Розглядається рівень збагачення її книжкового фонду за ці роки та періоди його упорядкування, формування структурних відділів установи, організація видачі книг додому для робітників-киян, створення публічної читальні та поступове поліпшення умов її роботи та інші аспекти бібліотечної справи.

Книга містить багато корисного матеріалу щодо організації роботи клубу в цілому, техніки виготовлення гасел і плакатів, а також театрально-декоративного оформлення.

Розглядаючи Україну як колонію Російської імперії, автор викладає основні етапи діяльності більшовицьких організацій в Україні, створення КП(б)У 1918 року та її діяльність. Відкидає генетичний зв'язок КП(б)У з УСДРП та РУП.

Дане видання формулює основні положення роботи радянських бібліотек. В ньому розглядаються такі питання, як організація і планування роботи бібліотек, масова робота і керівництво читанням, техніка бібліотечної роботи тощо. Книга є упорядкованою збіркою матеріалів, потрібних бібліотекарю в повсякденній роботі, т. зв. підсобно-довідковою книгою, яка призначена в основному для сільського бібліотекаря.

Представлена публікація створена задля допомоги бібліотечним працівникам правильно організувати і впровадити роботу з книгою і пресою в читальні, так як цій темі приділяється досить мало уваги у фаховій літературі. У книзі вміщений спеціальний розділ “Устаткування читальні” з описами конструкцій і малюнками, які бібліотеки зможуть використати для обладнання своїх установ.

Т. 1 : Нариси з історії української православної церкви. - 1942. - 328 с.

Вільна Академія Пролетарської Літератури (ВАПЛІТЕ) — літературне об'єднання в Україні. Виникла у Харкові, існувала з січня 1925 до 28 січня 1928. Організація стояла на засадах творення нової української літератури шляхом засвоєння найкращих здобутків західно-європейської культури. Фактичним лідером ВАПЛІТЕ був Микола Хвильовий. Приймаючи офіційні вимоги комуністичної партії, в питаннях літературної політики ВАПЛІТЕ займало незалежну позицію і стояло на засадах творення нової української літератури кваліфікованими митцями, що ставили перед собою вимогу вдосконалення, засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури. Лідером організації був Микола Хвильовий, який висунув гасло «Геть від Москви!». Президентами — Михайло Яловий (пізніше Микола Куліш), секретарем — Аркадій Любченко. До складу організації входили: Микола Хвильовий, Михайло Яловий, Аркадій Любченко, Олесь Досвітній, Микола Куліш, Майк Йогансен, Григорій Епік, Павло Тичина, Іван Сенченко, Олекса Слісаренко, Петро Панч, Микола Бажан, Юрій Яновський, Юрій Смолич, Іван Дніпровський, Олександр Копиленко, Петро Шатун та інші. В 1927 ВАПЛІТЕ видавала журнал «ВАПЛІТЕ», у якому серед інших друкувались: Никифор Щербина та ін. Погляди М. Хвильового зумовили критику ВАПЛІТЕ з боку партійних і державних діячів УРСР. Особливо гострих нападок зазнав твір М. Хвильового «Вальдшнепи». 28 січня 1928 р. було конфісковано вже надруковане 6-те число літературно-художнього двомісячника «ВАПЛІТЕ» «через уміщення другого уривка з «Вальдшнепів» Хвильового, ВАПЛІТЕ змушена була «самоліквідуватися» [1]. Члени ВАПЛІТЕ продовжували літературну діяльність в альманасі «Літературний ярмарок» (1928-29) і організації «Пролітфронт». Члени ВАПЛІТЕ — одні з перших жертв репресій сталінського режиму.

Визвольні змагання 1917-1920 років зрушили широку українську землю, до глибини душі потрясли українським народом і штовхнули розвиток подій на цій частині земного ґльобу в новому напрямку. А хоч закінчилися вони невдачею, та почали нову епоху в житті нашого народу, ба й усього європейського сходу. Нікому не пройти повз те мовчанкою, ані заперечити це, чи злегковаоїсити. Після того прийшов ніби-мир, неменш важкий для народу, як гаряча війна, і вимагав він не женшог напруги сил та боротьби, хоч може й іншими способами. На жаль мало в нас написано про ті роки, що в них зарисовувалися нові шляхи майбутности української нації і визрівали нові політичні ціннощі, що до кореня міняли давкі світогляди і скидали старих ідеалів. А вони незвичайно цікаві для історика та повчальні для політика. І все ще далеко в нас до повного висвітлення та зрозуміння тодішніх політичних настроїв серед суспгльности і поглядів чільних її виразників та носіїв.

В книге научно-художественных очерков известного психотерапевта доктора медицинских наук В. Рожнова и физиолога М. Рожновой рассказывается о легендах древности, связанных со столь сложным и загадочным явлением человеческой психики, как гипноз, об исполнении его жрецами и священнослужителями для укрепления своих позиций, о всякого рода мистических и религиозных спекулянтах на этом состоянии психики.

Описаны оборудование, инструменты и приспособления, приемы выполнения слесарных операций. Даны сведения о видах, причинах возникновения и способах предотвращения брака, организации рабочего места, безопасности труда и противопожарных мероприятиях. В 3-е издание (2-е - в 1984 г. ) внесены исправления. Учебник может быть использован при профессиональном обучении рабочих на производстве.

Монография посвящена развитию и систематическому изложению основ общей теории организации (ОТО) как составной части общей теории систем. Исходя из потребностей организационной практики и с учетом результатов, достигнутых в области системно-организационных исследований, сформирована методологическая программа системного построения ОТО, разработан категориальный аппарат и онтологический базис ее развития. Основное внимание уделено разработке методологических принципов оптимальной организации больших систем. Дается конкретизация этих принципов как методов оптимального проектирования, эффективной организационной деятельности. Предлагается сформированный на базе ОТО прикладной методологический аппарат системно-организационного подхода. Рассмотрены приложения данного аппарата к построению методики рационального выбора комплексов задач автоматизации при создании АСУ, исследованию факторов сплоченности коллективов, совершенствованию вузовского курса марксистско-ленинской философии, формированию деловых качеств современного специалиста. Для философов, методологов науки, организаторов производства и управления, разработчиков больших систем, преподавателей вузов, аспирантов и студентов, интересующихся теоретическими основами и аппаратом системного подхода.

3бipкa знайомить із класичними зразками української етнографічної спадщини, які довгий час були вилучені з нашого духовного життя.

У препринті подано короткий нарис історії релігійних конфесій в Україні 40-х - початку 90-х рр. Розраховано на науковців, викладачів і студентів вузів, учнів середніх спеціальних учбових закладів, всіх, хто цікавиться питаннями релігійного життя в Україні.

Видання містить відомості з організаційної структури українських національних партизан, їх вишколу, тактики та стратегії, напрямкам дій.