Книга французького військового інженера Гійома Левассера де Боплана «Опис України» — цінне історичне джерело для вивчення побуту запорозького козацтва і селянства, а також інших станів середньовічного суспільства України. В ній відображені географічне середовище, природа України, її кліматичні умови, наведені дані з історії заселення Середньої Наддніпрянщини, змальована яскрава картина життя українського народу першої половини XVII ст.

До бібліографічного вказівника увійшли описи видань українських драматичних творів 19 - поч. 20 ст., а також критики й рецензії на них.

Життєпис Анни Ярославни, дочки Ярослава Мудрого, яка стала дружиною французького короля Генріха I і королевою Франції. Цей текст представляє дослідження французького історика де Сент-Емура (Saint-Aymour Caix de. Anne de Russie reine de France et comtesse de Valois), перекладений на українську мову Іваном Франком і видане в 1909 році у Львові українсько-російським видавничим співтовариством, Репринт 1991 року.

Шутка з войскового житья в 1 актє

. - 42 с.

Из пьес Андреева особого упоминания заслуживает Самсон в оковах (1914), обычно признаваемый шедевром его драматургии, и две драматические сатиры Любовь к ближнему (1908) и Прекрасные сабинянки (1912).

Ч. 1 : Провідні ідеї і епізоди. - 1920. - 102 с.

У 80-х роках 19 століття в духовній сфері європейских суспільств відбувалася зміна поколінь. Чи не в усіх ділянках життя суспільства, у тому числі в політиці, гучно заявляє про себе молодь, причому саме це покоління дало зі свого середовища багатьох політиків, котрі відігравали надзвичайно велику роль та користувалися значним авторитетом і набагато пізніше, уже в контексті інших історичних епох. Подібне явище спостерігаємо в різних країнах Європи: «Молода Італія», «Молода Чехія», «Молода Болгарія» і т.д. Відомий французький історик Марк Блок взагалі спробував інтерпретувати історію як історію насамперед поколінь, слушно зауваживши, що такий поділ інтуїтивно прижився у сферах філософії чи літератури. Всі ці «молоді» рухи були дуже схожі, оскільки становили собою, по суті, суміш радикалізму національного й соціального. Крім того, початок їхнього існування відзначався запеклими перепалками з «батьками». Особливо сильними були подібні вияви в середовищі галицьких українців. «В останніх десятиліттях XIX віку, – писав найзаслуженіший представник нового покоління тієї доби І. Франко, – на підмогу, а по части на зміну давнішим діячам вийшла нова генерація робітників і вкинула в ту прірву велику працю, велику силу гарячого запалу і твердої віри в будущину в нашім національнім життю та рівночасно прочистила повітря, проложила не в однім напрямку нові стежки. Вона розбудила пристрасті там, де вперед була байдужість і рутина, оживила пульс народного життя. Се був запас свіжих сил, який віднайшла в собі наша нація в хвилі тяжкого пригноблення. Я називаю ту генерацію, тих людей, що своєю працею збудували той замітний ступінь, який визначається у нас між роком 1880 і 1900, «Молодою Україною». Ця назва бере початок з доповіді "Молода Україна, її становище і шлях" 25 лютого 1890р у Петербурзі випускника Петербурзької війсково-правничої академії Трохима Зінківского (1861—1891) перед земляками — українцями па зборах, присвячених творчості Т.Г. Шевченка. У центрі її уваги була проблема націй і національних відносин.

Дана публікація є альбомом виставки мистецького об'єднання під назвою Пражська група. Відкриває видання вступна стаття українського історика мистецтва і театру Дмитра Антоновича. Стаття подана двома мовами (французькою та українською) і розповідає про тогочасний стан українського мистецтва, причини появи Пражської групи і, власне, про саму виставку, репродукції картин з якої містяться в альбомі.

Дана праця належить українському педагогу, публіцисту, культурно-освітньому та громадсько-політичному діячу Михайлу Михайловичу Галущинському, який на час виходу публікації очолював організацію “Просвіта” — перше товариство, котре поставило своїм завданням працю в напрямку позашкільного виховання українців у Галичині. Зокрема, у представленому матеріалі розглядається створення товариством з цією метою народних читалень та бібліотек. Праця викладена двома мовами — українською та французькою.

Т. 3. - 1929. - 171 с.

Галина Журба ― це літературний псевдонім письменниці, справнжє прізвище якої ― Домбровська Галина Маврикіївна (по чоловікові Нивинська), народилася 29 грудня 1888 року на хуторі Олександрія, поблизу села Соболівка в заможній сім’ї. Мати належала до ополяченого українського роду Копистенських. Вона не обмежувалася домом та домашніми обов’язками, хоч народила четверо дітей, була оточена поклонниками і товариським життям. Освіту здобула домашню. Мати хотіла, щоб діти знали польську і французьку мови, вміли грати на фортепіано, хоча і не цуралися української мови.

В настоящем издании представлен биографический роман о Гракхе-Бабёфе (имя взято в честь античных Гракхов; настоящее имя Франсуа Ноэль Бабёф (Babeuf)) (1760 — 1797), французском революционном коммунисте-утописте, руководителе движения «Во имя равенства» во время Директории. Гракх Бабёф (1760-1797) - французский революционный коммунист-утопист, руководитель движения "во имя равенства" во время Директории. Идеи Бабёфа и его сторонников (бабувистов) являются предшественниками научного коммунизма. На основании опыта революции Бабёф пришёл к выводу о невозможности немедленного осуществления "чистой демократии" и необходимости установления временной революционной диктатуры в период перехода от старого общества к коммунистическому.

Т. 1 : Вечера на хуторе близ Диканьки. - 1940. - 795 с.