Оцінюючи міцність та довговічність конструкцій у реальних умовах експлуатації, необхідно враховувати зміну фізико-механічних властивостей матеріалів під впливом зовнішнього середовища, особливо водневмісного. При цьому міцність матеріалів тісно пов’язана із закономірностями зародження і росту у металах тріщин різних масштабів, обумовлених воднем. У даний час наявний об’єм експериментальних даних про поведінку тріщин у металах під впливом водню, і можливості його поповнення обмежені. У цих умовах зростає значення теоретичних моделей, які дають можливість прогнозувати характеристики обумовленого воднем росту тріщини і проводити числові експерименти. Саме цим питанням і присвячена дана монографія.