В книге публикуются фрагменты из I-VI книг "Анналов" Яна Длугоша, в которых имеются сведения о Древней Руси (до 1229 г.).

На основі власних спостережень та досліджень автор, видатний український історик, академік П. П. Толочко досконало проаналізував чи не найцікавіший період нашого історичного минулого - літописну традицію всієї Київської Русі. Праця грунтується на історичних та археологічний матеріалах.

Кн. 1. - 1994. - 240 с.

Книга присвячена історії Київської Русі від часів її формування до монгольського нашестя. Всім, хто цікавиться історією України.

У монографії викладено нову концепцію походження назв Русь і варяги. Заперечується скандинавське походження цих назв і обґрунтовується положення, що обидві назви виникли в середовищі прибалтійських слов’ян. Уважно розглянуто докази на користь нормандської (скандинавської) теорії походження назви Русь: свідчення Бертинської хроніки від 839 року; розповідь Ліудпранда, єпископа Кремонського; розповідь Іоанна Диякона про похід норманів близько 865 р. на Візантію; розповідь Ахмеда ал-Якубі про напад русів на Севілью; імена руських князів, послів і купців, які наведені в договорах Олега та Ігоря з греками; назви дніпровських порогів, про які повідомив візантійський імператор Константин Багрянородний у своєму творі "Про управління імперією".

У препринті розглядаються основні закономірності та деякі особливості етнокультурного розвитку Київської Русі. Розраховано на науковців, викладачів і студентів вузів, всіх, хто цікавиться питанням історії України-Руси.

Т.1 : Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саґ). - 1997. - 1084 с.

  Текст у форматі PDF 3.15 Мб

Монографію присвячено вивченню найдавнішої історії населення сучасної України і навколишніх земель у контексті всесвітнього розвитку людства. В ній, зокрема, розглядаються питання походження сім'ї індоєвропейських народів і безпосередньо слов'ян, з'ясовуються етапи етнічної історії півдня Київської Русі. Особлива увага приділяється проблемі формування ранньодержавних систем на терені України за скіфо-античної та анто-полянської доби.

Українку, Анну Ярославну, королеву Франції, на глум історичній правді уважають французи московською княжною. Цю, болючу для українців і образливу для тіней нашої визначної землячки, неправду повторяють без скрупулів всі визначні французькі історики. Нею годують французьку шкільну дітвору всі підручники історії й таким чином закріплюють у французькому народі фальшиве переконання, що київська княжна Анна Ярославна була московкою. У свідомості французького народу, як і в підручниках історії, українська княжна називається не інакше, як «Ан де Рюссі»

Сочинение ректора Киево-Могилянской коллегии, архимандрита Киево-Печерской лавры Иннокентия Гизеля в течение целого века исполняло роль единственного учебника российской истории. С появлением подлинно исторических сочинений, начиная с Ломоносова, «Синопсис» перешел в разряд памятников культуры, иные из которых неожиданно обрели острую актуальность. «Синопсис» интересен уже тем, что ясно доказывает: идея объединения всего русского народа под властью единого государства рождена была не в Москве, а в юго-западных землях, и оформлена в Киеве. «Синопсис» – сочинение XVII века, современному читателю мало знакомы правила построения предложений, приемы «плетения словес», некоторые речевые обороты и отдельные слова. Чтобы облегчить восприятие текста, издание дополнено кратким словарем.

Разрушение старой системы исследования может пройти двумя путями: или найдены новые факты, резко противоречащие прежнему синтезу, или же факты остаются те же, но изменяется взгляд на их значение,, на их соотношение. В опытных науках - первый, в общественных - второй. Плодотворное положение, добытое в одной науке (напр. теория развития) переносится в совершенно иную, - и факты этой науки получают сразу иное освещение, а старая система рушится. В переходном состоянии от синтеза к анализу находится теперь наука Русской истории. Прежние синтезы признаны несостоятельными, новые еще преждевременны. Недавно народившаяся (или лучше, недавно развитая)так называемая этнографическая теория имеет, по моему мнению, глубокое логическое значение относительно нашей древней истории; она естественным образом явилась на месте разрушения старой государственной системы, которая смотрела на древнюю Русь, как на монархию с Киевским Великим князем во главе, явление древнерусской жизни старалась подводить под одну общую схему. Когда ясно уразумели истину постепенного развития учреждений, когда общее теперь место, что явления прошлаго невозможно теперь рассматривать с точки зрения современных понятий, стало общинным достоянием, государственная теория, чистое перенесение настоящего в прошедшее. тот час же пала.

Вып. 1 : Повесть Временных лет. - 414 с.

В первом выпуске "Сводной летописи" помещена "Повесть временных лет" - древнейший книжный памятник Руси. Книга была составлена по всем изданным ранее спискам летописей. В основе "Сводной летописи" лежит Лаврентиевский список, один из древнейших и наиболее сохранившихся. "Сводная летопись" содержит полную всестороннюю систему известий, помещенных во всех списках летописи, а также возможность отчетливого представления о всех дополнениях, опущениях и вариантах того или иного списка в отдельности. Цель "Сводной летописи" - свести и сравнить известия русских летописей, относящиеся к истории России. В Летопись вошли только рукописные известия; известия, затрагивающие историю других стран опущены. Из вербальных вариантов в "сводной летописи" отмечены лишь те, которые могут влиять на смысл известия, другие же варианты, имеющие исключительно филологические значение, т.е. относящиеся к истории развития языка, оставлены без внимания.