Коротка оповідь про воєнні кампанії та зовнішню політику гетьмана Богдана Хмельницького від 1648 року до його смерті.

Монографія Присвятна складному періоду розвитку Гетьманщини після Переяславської ради — останнім рокам гетьманства Богдана Хмельницького і гетьманства Івана Виговського (1655-1659 рр.) У праці використано широке коло джерел, проведено глибокий аналіз внутрішніх і зоншішіх причин початку Руїни, водночас заперечуються деякі традиційні концепції і схем. Для широкого кола читачів.

Aвтoр цiєї книги - фpанцyзький oфiцep. 1645 poкy вiн кoмандyвав загoнoм кoзaкiв, якi були зaвербoвaнi францyзьким ypядoм в Укpaїнi. Загiн запopожцiв бpав yчасть в oблoзi Дюнкеpка пiд чaс Tpидцятилiтвьoї вiйни. У 1653 -1663 pp. П'ep Шeвальє написав poзвiдки пpo Українy, кoтрі нe втpатили пiзнавальнoгo знaчення й у нaш час.

Битва під Конотопом, в якій українська армія під проводом гетьмана Івана Виговського разом з кримськими татарами перемогла цвіт московського війська, довгий час була однією з найтаємніших сторінок історії України. Часи змінилися, та запитань з приводу того, що саме відбулося влітку 1659 року і які були наслідки тієї битви, причини того, чому українцям не судилося розвинути успіх, і досі хвилюють істориків і тих, хто не байдужий до минулого рідної батьківщини.

Походи турецької армії та її союзників на Правобережжя і до Чигирина, а також битви, які відбулися в межах тієї операції османського війська, дістали назву Чигиринських походів 1677–1678 років. У цій книжці нами, на основі історичних джерел та робіт українських і закордонних вчених, зроблена спроба висвітлити Чигиринські походи, що, злившись із сірою стрічкою української Руїни, протягом тривалого часу залишалися поза увагою української історичної науки й освітлювалися головним чином російськими вченими. Ці походи, безперечно, заслуговують на те, щоб згадка про них жила в народній пам’яті.