У першій частині довідника вміщено відомості про етимологію лексичного фонду германського походження в сучасних німецькій, англійській та французькій мовах. Робота спирається на матеріали словників Партріджа, Пауля, Тетцнера, Доза, Кертінга, Ерну та Мейє та ін. Адресується тим, хто цікавиться поглибленим вивченням іноземних мов.

Пропонується система впорядкування лексичного матеріалу, заснована на його етимологічній стратифікації – вичленуванні індоєвропейського ядра, ізоглос поміж окремими мовними сім’ями та ізольованої лексики. Рефлекси реконструйованих індоєвропейських коренів подано в етимологічних гніздах, які відповідно до типів ініціалів розподілено по шістнадцяти класах. Ці класи постають як семантичні мікросистеми, що засновані на виявленні паронімії між коренями та на мотивації смислових переходів (передусім метонімії), так що виникають паронімічні та метонімічні ряди, які будуються відповідно до гіпотези соматоморфізму первинних значень. Лексичний матеріал містить передусім рефлекси загальнослов’янського кореневого фонду з їхніми романо-германськими відповідниками, опрацьовано матеріали етимологічних словників з німецької, французької, англійської мов та з латини.