Книга содержит этнографические данные и произведения народного творчества. Рудченко Иван Яковлевич (1845- 1905) - украинский этнограф, литературный критик.

В книгу вошли избранные украинские народные песни социально-бытового характера – казачьи, чумацкие, рекрутские, бурлацкие и др.

Пісенна культура українського народу багатьма своїми джерельцями впадає в океан культури світової. Пісня колискова, весільна, лірична супроводжує нас від народження до останньої межі. Вона ріднить нас тремтливими своїми звуками, живе в душі кожної людини і, як вічне світло, осяває нам життя.

Лоначевский (Александр Иванович) — собиратель малорусских народных песен и этнограф; р. в 1841 г., учился в киевском унив., был учителем в зап. крае. Собранный им ценный этнографический материал помещен в сборнике «Песни про кохання» (Киев, 1864), изданном Лавренко. В 70 гг. Л. редактировал произведения народного творчества, помещавшиеся в «Записках» киевского отдела географич. общества.

Дана публікація є збіркою народних пісень, присвячених класовій боротьбі (проти панської влади тощо). В даному контексті, ці пісні використані для підтримання революційного духу і прославлення комуністичного ладу. Окрім відомих народних пісень (таких як “Тече річка невеличка”, “Розпрягайте, хлопці, коні”) у збірці присутній україномовний “Інтернаціонал”, а окремий розділ присвячений поезії Тараса Григоровича Шевченка. Деякі з наведених “пролетарських” народних пісень здаються написаними на замовлення під виглядом фольклору (як часто робилося задля популяризації комуністичних ідей).

Збірник включає в себе патріотичні, січові, побутові, чумацькі та інші українські пісні.

Ця книга є збіркою українських народних пісень, в яких йдеться про жіночу долю. Книга поділена на дві частини. Перша частина присвячена пісням про кохання, друга — пісням про заміжжя. Аналізується поетична складова пісень, використані поетичні засоби, ліричні образи і т. ін. На основі народних творів визначаються моральні норми українців, їх звичаї, традиції, вірування тощо.

Книга літературознавця, фольклориста, історика і громадського діяча русофільської орієнтації Ю. А. Яворського (1873–1937) вийшла друком в ті роки, коли він досліджував давньоруські літературні пам'ятники та фольклорні твори в Галичині, що входила до складу Австро-Угорщини. Основний зміст збірки складають колядки та щедрівки, зібрані, як зазначено у передмові, літератором Й. Левицьким. Його записи відтворені повністю, зі збереженням орфографії оригіналу.

Дане видання є працею українського музикознавця-фольклориста Климента Квітки. Вона присвячена баладі про покритку, яка втопила свою дитину, її значенню в українському фольклорі та варіаціям цього твору у різних регіонах України. Автор наводить приклади з різних текстів і проводить порівняльний аналіз. Публікація “Українські пісні про дітозгубницю” є певним продовженням дослідження, розпочатого Володимиром Гнатюком (“Пісня про покритку, що втопила дитину”) та Леонідом Білецьким (“Історія баляди про покритку, що втопила дитину, в слов'янському фольклорі”).

В книзі зібрані українські народні колядки

Даний матеріал є своєрідною історією України періоду 1764-1880 рр. Вона розглядається на прикладі українських народних пісень, які дають чітке уявлення про те, чим жили тогочасні українці, що їх турбувало, до чого вони прагнули. Ці пісенні твори розкривають ставлення українців до суспільства і стосунків всередині нього, їх сприйняття тогочасної політичної ситуації. У праці також міститься стаття, присвячена історії видання даного матеріалу.

"Десь поміж сяючих кіл Вічного Світла літає Душа і споглядає феєрію земного матеріального життя... Але Душа бачить, як пристрасно і красиво грають "актори", як багато світла любові випромінюють їхні серця, в які глибокі прірви пірнає розум. І Душі цікава ця гра. Вона обирає свою роль, визначає ціль гри і легко влітає в пуповину того кокона, з якого, немов прекрасний метелик, випурхне тіло людське. І зі свого тіла Душа споглядатиме, вивчатиме, відчуватиме на дотик і смак Життя, заливаючись сльозами емоцій, пристрастей, болю, які ховає у собі саме тіло. І з часом покине свою оболонку разом з усіма земними пристрастями, але винесе з собою пучок діамантових квіток, а може, лише єдину квітку, ім’я якої – Любов. Бо ніде Любов не цвіте так гірко, гаряче і відчутно, як тут, на землі..." (Марія Чумарна) Це – третя книга серії "Золоте руно". В якості ілюстрацій у книжці подано кількадесят зразків народних пісень з нотами.

  Текст у форматі PDF 2.14 Мб