У монографії досліджуються концептуальні засади аналізу та творення державної політики, аналізуються механізми її впровадження. Здійснюється реконструкція державної політики у виборчому процесі на прикладах схвалення різних моделей виборчих систем, проведення парламентських виборів 1996-2007 рр. та Всеукраїнського референдуму 2000 р. Досліджується доцільність розмежування політичних та адміністративних функцій як стратегія реформування державного управління. Для фахівців у галузі політичного аналізу та державного управління, студентів та слухачів зі спеціальностей “політологія” та “державне управління” вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться проблемами політичного розвитку сучасної України.

Висвітлюються проблеми політичної відповідальності державно- управлінської еліти як одного з найважливіших чинників удосконалення державно-управлінських відносин та підвищення ефективності державного управління в Україні. Аналізується стан та визначаються шляхи підвищення рівня політичної відповідальності державно-управлінської еліти за її діяльність у здійсненні трансформаційних перетворень в Україні. Науково-методична розробка виконана в рамках дослідження теми НДР “Вдосконалення державно-управлінських відносин в умовах трансформації українського суспільства” (ДР № 0110U002466) комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування”.

Проаналізовано сучасний стан української культури та запропоновано способи подолання негативних явищ і тенденцій, що протягом десятиріч стояли на заваді її розвитку як духовної основи національної консолідації. Стверджується, що суспільно-політична криза в Україні, кульмінацією якої стали драматичні події грудня 2013 року – лютого 2014 року, пов’язана з культурною кризою національного масштабу та її фатальними наслідками – духовною дезінтеграцією суспільства та дегуманізацією правлячих еліт. Зазначається, що вихід із ситуації, що склалася, потребує радикального оновлення державної культурної політики на концептуальному, інституційному та правовому рівнях і послідовної її реалізації у взаємодії із громадянським суспільством. Розраховано на працівників органів державної влади, політиків, науковців, представників творчих спільнот і всіх небайдужих до проблем розвитку української культури.

Осмислено сутність і ґенезу політико-ідеологічного проекту «русский мир», з’ясовано причини його конструювання, наголошено на зорієнтованості технології Кремля забезпечувати гуманітарний супровід інтеграційних процесів в економічній і політичній площинах на пострадянському просторі. Особливу увагу приділено аналізу механізмів «м’якої сили», через які міфологеми РМ інспіруються в українське суспільство, а також ставленню української спільноти до ідеології РМ. На підставі проведеного дослідження висловлено пропозиції стосовно протидії впливам ідей РМ на вітчизняний гуманітарний простір. У додатку наведено ідеологічні альтернативи, які б у контексті стримування експансії доктрини РМ на українські терени водночас окреслювали шляхи консолідації українства та визначали стратегію майбутнього поступу Української нації. Видання розраховане на державних діячів, працівників органів державної влади й місцевого самоврядування, політиків і політологів, науковців, представників експертного й інтелектуального середовища, які цікавляться проблемами національної безпеки.