«Російсько-український словник для військовиків» має своїм завданням задовольнити потреби мовленнєвої практики українських військовиків від рядовика починаючи та генералом закінчуючи. Крім того, він може бути посібником для військовиків у користуванні російськомовною літературою, а також акцентуаційним довідником. Словник містить 10 900 реєстрових слів і 20 700 стійких словосполук, перекладених українською мовою. Пропонований словник охоплює основну, найуживанішу у військовій сфері лексику й стійкі словосполуки.

Подана нижче добірка документів має на меті ознайомити читачів із специфікою мовної політики, яку провадив радянський режим на теренах УРСР. Упорядники свідомі того, що збірник не може претендувати на повноту і всеохопність матеріалу. Нашим завданням було поставити проблему і заохотити майбутніх дослідників до пошуку ширшої інформації і наукового її опрацювання. Добираючи матеріали з радянських партійних документів і мовознавчих публікацій ми надавали перевагу тим, які стосувалися внутрішньомовної політики — заборон вживати певні слова, словосполучення, словотвірні й морфологічні форми, синтаксичні конструкції, оскільки саме цей аспект мовної політики КПРС ще не дістав належного опрацювання за джерельними даними. Орієнтація на зазначену проблематику зумовила й обмеження поданих матеріалів переважно хронологічними рамками 1930-х і 1970-х років, оскільки саме в ці десятиліття Москва застосовувала найбрутальніші методи у неоголошеній війні з українською нацією, до яких належала й низка репресивних заходів у сфері мововжитку. Відкриває збірник скорочена версія доповіді Миколи Скрипника на Першій всеукраїнській конференції культурно-освітніх робітників нацменшостей 20 травня 1931 року. Її подано для загального уявлення про засади мовно-освітньої програми М. Скрипника, що становили головний об’єкт нищівної критики в наступних погромницьких акціях 1930-х років. Завершує видання словник репресованої лексики, укладений на базі опублікованих у збірнику документів.

Навчальний посібник підготовлено відповідно до реального стану визнання і захисту прав, свобод та інтересів фізичних чи юридичних осіб засобами адміністративного процесуального регулювання суспільних відносин, що базуються на положеннях Конституції України, законодавства про судоустрій та інших законах, які регулюють публічні відносини. В посібнику розкривається зміст Загальної та Особливої частин адміністративного процесуального права України як нової галузі правової системи держави. Автором зроблена спроба нового, на базі концепції адміністративної реформи, підходу до визначення адміністративного процесу не тільки і не стільки як виконавчо-розпорядчої діяльності органів владних повноважень, а як процесуальної діяльності щодо захисту і забезпечення прав, свобод та інтересів фізичних чи юридичних осіб. Посібник розраховано на студентів юридичних вузів, аспірантів, викладачів, науковців, працівників судових і правоохоронних органів та органів владних повноважень при реалізації ними юрисдикційних повноважень.