Пропонований підручник є результатом цілком самостійного дослідження проблеми сутності і стильової еволюції інтонуючої свідомості homo musicus (в контексті синергійної антропології). В пошуках вίдання «живої духовності» авторка послідовно відстоює основотвірні положення про: ієрофанічну сутність музики у сакральному просторі (Тема 1); стратегічну зумовленість традиційного й історичного типів homo musicus (Тема 2); феноменологію інтонуючої свідомості як знаково-символічної і синкретичної функції людської психіки, що реалізується на рівнях ейдетики музичного буття (Тема 3); індивідуальний образ молитви як чинник еволюції композиторської практики (Тема 4); музично-риторичну антиномічність як метафоричну лексику барокового композитора-проповідника (Тема 5); музичні диспозиції класицистів як картезіансько-кантіанські пошуки канону природної людини (Тема 6); суб’єктивно інтоновані рефлексування- творення буття «деміургом естетичних тіней» як вияв «антропологічного вистигання» композитора-романтика (Тема 7); «подорож» кафкіанського виробника-споживача музичним «задзеркаллям» авангардизму як спроба повернення до ритуалу (Тема 8). Пропонується для студентів музичних факультетів, а також вчителів музики і слухачів курсів підвищення кваліфікації у галузі знань «Музичне мистецтво».

В умовах сучасної трансформації художнього знання в культурно- епістемологічну подію стрімко зростає дослідницький інтерес до методології традиційних і новітніх мистецьких концепцій з метою проникнення у таїну «герменевтичного кола» художнього тексту або арт-проекту. Спробою задовільнити цей інтерес постає пропонований підручник. У ньому досліджується генеза епістемічного статусу художнього пізнання, методологічні аплікації сучасних стратегій інтерпретації у сфері мистецтва і арт-діяльності та критерії їх достовірності. Ці проблеми сутнісно зумовлюють визначення змісту і етапів становлення художньо-епістемологічної компетентності майбутньої творчої індивідуальності та технології її формування. Пропонується для магістрантів і студентів мистецько-педагогічних факультетів, а також вчителів мистецьких дисциплін і слухачів курсів підвищення кваліфікації у галузі знань «Мистецтво».