У монографії на матеріалі лінгвістичних (писемні пам'ятки і сучасні народні говори), історичних, археологічних, антропологічних та ін. джерел висвітлюються питання етно- і глотогенезу слов'ян, досліджуються етапи їх розселення у Східній Європі, формування східнослов'янських мовних особливостей, утворення давньоруської народності та її мови, становлення й первісна локалізація (до XIII ст. включно) давньоруських діалектних фонетичних рис, що згодом стали розрізнювальними особливостями російської, української та білоруської мов. Через типологічне зіставлення цих рис із результатами розвитку відповідних праслов'янських фонетичних явищ в інших слов'янських мовах забезпечується загальнослов'янське тло дослідження. Для мовознавців, істориків, етнографів (дослідників, викладачів вузів, аспірантів, учителів, студентів) і всіх, хто цікавиться історією східнослов'янських мов.

Монография посвящена проблемам эволюции древнерусских фонем ê и е и определению её результатов в современной системе гласных фонем. В работе преодолевается традиционный взгляд на историю древнерусских фонем ê и е, на изменения звуковых реализаций фонемы е в зву-ки [о] и [ê], в связи с чем пересматривается сложившееся определение современной фонемы е в русском языке. Описываемые взаимосвязанные преобразования древнерусских фонем прослеживаются до настоящего времени и непосредственным образом связываются с рефлексами этих фонем в современном русском языке и его говорах. Благодаря этому в работе предлагается новое понимание развития древнерусских фонем ê и е, а также содержится исторически обоснованная характеристика современной фонемы е в русском литературном языке.