Книга посвящена теории стихосложения.

"Наука віршування" (назва якої відсилає нас і до Горацієвої "Науки поезії" і до Брюсівської "Науки про вірш") була першою спробою дати теорію вірша українською мовою на матеріалі як давньої (античної), так і модерної української поезії. Як і Валерій Брюсов, Б. Якубський адресував свою книгу масовому читачеві, але прагнув, як він пише в передмові, "з'єднати популярність книжки з відповіддю в ній на най складніші проблеми сучасної теорії віршування". Попри самокритичне зауваження, що "цих труднощів" автор не переміг, насправді Б. Якубському вдалося стисло, доступно, ясно і водночас з глибоким професіоналізмом викласти основи віршування в усіх його аспектах - ритміки, метрики, "евфонії" і строфіки.

Книжка "Фоніка" - це частина курсу віршознавства. Курс складається з трьох частин: "Компаративна метрика", "Фоніка" та "Строфіка", і, в свою чергу, належить до загального курсу "Поетики і стилістики", куди входять "Віршознавство", "Основи аналізи мовних форм" та "Ґенерика й архітектоніка". Автор книжки під час читання лекцій ніколи не повторював дослівно того самого тексту, натомість дещо додавав, дещо опускав або проминав, вносив певні зміни, скорочував або, навпаки, поширював певні розділи. Тому жоден з колишніх студентів Качуровського не має у своїх записах лекції курсу фоніки в такому вигляді, як його подає запропонована увазі книжка. Поза курсом лекції стоять два останні розділи, що їх долучено до книги як додаток: це - рецензія на словник рим та невеличка розвідка про звукові ігри.

"Строфіка" - частина триптиху, до якого входять "Нариси компаративної метрики" та "Фоніка". Це перша в українській віршознавчій літературі монографія про строфу.

В книге представлены избранные статьи Михаила Леоновича Гаспарова. В этом сборнике три раздела. В первый, «О стихе», включено несколько статей о предметах, мало разработанных в нашем стиховедении, или о предметах, выходящих за пределы стиховедения в общую поэтику и лингвистику. Второй раздел, «О стихах», — это прежде всего упражнения по монографическому анализу отдельных стихотворений; жанр, модный в недавнее время. Третий раздел, «О поэтах», — это, за исключением первой заметки, статьи, писавшиеся как предисловия к изданиям стихов русских и латинских писателей. Статьи, вошедшие в этот сборник, писались на протяжении 25 лет. Здесь они помещены почти без переработки: только в двух сделаны небольшие дополнения.

Условиями возникновения настоящей работы объясняется ее построение. Как и первая книга о "Композиции", она преследует две задачи: с одной стороны, как часть общего курса поэтики, она ставит себе цели учебные — сообщить систематические сведения по затронутым вопросам; с другой стороны, как самостоятельное исследование в области мало изученной, она задерживается с особым вниманием на тех вопросах истории и теории рифмы, которые требуют более углубленной и специальной разработки. Общие принципы, положенные в основу этой разработки, были мною кратко намечены в книге "Поэзия Александра Блока" (Пбг. 1922; гл. VII); ниже они изложены подробнее в первой главе. В центре внимания стоят вопросы русской рифмы: однако, эти вопросы интересуют не сами по себе, а как более доступный пример для общего учения о рифме. Повсюду, по мере возможности, я стараюсь представить этот знакомый материал в сравнительно-историческом освещении.