Перед вами книжка, яка складається здебільшого з творів написаних у жанрі чорного гумору й абсурду. Писалися вони переважно у 70-80-х роках і не призначалися для публікації. Проте гуляли по руках без зазначення авторства у самвидаві, потрапляли у руки КҐБ, викликаючи у недремних працівників невидимого фронту жвавий інтерес і спроби за будь-якої ціни здобути ще й їхнього автора. Можливо, у тих читачів, які були захоплені «Вікнами застиглого часу» та «Місцем для Дракона», ці твори Юрія Винничука, якого справедливо називають «батьком чорного гумору», викличуть роздратування, але цей «чорний» період його творчості перекреслити неможливо бодай тому, що багато з цих оповідань і досі перебувають на руках та мандрують в інтернеті. Це інша література і творилася вона як своєрідний протест проти постулатів соцреалізму, проти безпросвітності брєжнєвської епохи, а в окремих зразках це відверта антисовєтчина, яка дивом залишилась непокараною.

Книга известной журналистки Евгении Альбац на широкой документальной основе рассказывает об истории политической полиции в Советском Союзе, о том, как из инструмента власти КГБ постепенно превратился в самою власть. Это первая книга о КГБ, написанная советской журналисткой, живущей и работающей в России.

Книга французької авторки, відомого славіста і політолога Елен Блан — це пристрасна й емоційна пересторога для всієї європейської спільноти. Дослідниця, розкриваючи глибинні причини потрясінь у Росії останніх десятиліть XX ст., стверджує, що вони були свідомо сплановані російськими спецслужбами і що офіційна політика цієї держави не має нічого спільного з її справжньою метою. На основі ґрунтовного аналізу, спираючись на численні документи й незаперечні факти, авторка доводить, що російський мафіозний неототалітаризм, очолюваний КҐБ, особливо зміцнівши за правління В. Путіна, сьогодні становить реальну загрозу для країн Європи — адже нинішня Росія не зреклась колишньої совєтської мрії про світове панування чи принаймні панування над Європою.