Дорогі краяни! У ваших руках книжка «Історія Лип’ятина». У цій короткій реляції хотілося б сказати щире слово про саму книгу та її авторів – Антона Семеновича Чорноброва, Миколу Єфремовича Поліщука та Тетяну Антонівну Чорнобров. В ній чіткі й переконливі історичні факти про українську сучасність, про долю односельців і, водночас, про становище людини взагалі, коли на неї чатує кривда. Серцю мила і єдина Україна, чарівне Поділля, рідне село Лип’ятин... Саме на цих землях жили наші предки, тут народилися і живемо ми. Куди б не закидала нас Доля, завше повертаємося до місця, де наше коріння, де пробігло босоноге дитинство, до рідної батьківської хати, до її порога... Повертаємося, хоча б думками... Свята, найдорожча, наймиліша частка землі... Наше древнє село Лип’ятин з його білими чепурними хатами, які ховаються серед заквітчаних садів, розлогих верб, пишних кущів червоної калини, пахучого бузку й жасмину... Всіх нас чарує і захоплює ця невимовна краса... В цім селі жили люди, що впродовж століть творили історію нашого краю, боролися за волю, за славне майбутнє для себе і своїх нащадків. Минуле завжди стоїть на порозі сучасності. Історія нашого села пов’язана з історією нашої держави. Цей історичний шлях дивний: то прямий, то з крутими віражами, тканий червоними і чорними нитками, политий потом і кров’ю, омитий сльозами радості й гіркої печалі, просякнутий перемогами й болісними поразками. Любов до історії своєї малої Батьківщини у Антона Чорноброва визрівала давно і виношувалась у молодечій душі роками. Тому й не дивно, що він багато років збирав, записував зі слів старожилів історію рідного села. Маловідомі події і факти, цікаві спогади лягли на сторінки книги. Щоб краще зрозуміти сучасне, творити майбутнє, автор ретельно вивчав минуле... Окрилювала Антона свята віра у щасливе майбуття нашої страдницької України. Додавала сили віра в людей і добро. До написання книги про історію села він залучив свого близького товариша та родича Миколу Поліщука та дочку учительку Тетяну Чорнобров. Н Думаю, пристрасне слово авторів буде почуте й належно оцінене. Читаймо, гортаймо сторінки книги, уважно вдивляймося в світлини, на яких не просто людські очі – очі історії... Ці люди виживали всупереч страшним обставинам, жорстокості і безглуздим законам, боролись і перемагали. Революції, воєнні лихоліття, Голодомори, сталінські репресії, побудова «світлого комуністичного майбутнього»... Як же багато пережито...