Нова книга відомого українського історика Володимира Сергійчука піднімає проблему Переяславської ради та її ролі в подальшому розвитку України. Ця історична подія, що протягом століть використовувалась як політична спекуляція Російської імперії, потребує нового осмислення та очищення від міфологічних нашарувань. Автор розглядає передумови, причини й наслідки появи статей Богдана Хмельницького, що були пізніше знехтувані й перекручені московським самодержавством. У додатках містить статті Богдана Хмельницького і Березневі статті. Книга розрахована на широке коло читачів.

Збірник "Переяславська рада 1654 року" висвітлює проблематику українсько-московської угоди, укладеної в результаті січнево-березневих переговорів 1654 р. між Богданом Хмельницьким і московським царем Олексієм Михайловичем. Перша частина видання містить передруки праць української історіографії та публіцистки останньої чверті XIX - 70-х років XX ст. До другої частини ввійшли наукові дослідження сучасних істориків - огляди української, російської, польської та англомовної історіографій, статті про Переяславську раду, її причини та наслідки. Науковими аргументами ще раз спростовується т.зв. переяславська легенда про добровільне входження України до складу Московської держави як вияв "споконвічної мрії" українського народу до "возз"єднання" Русі. Московський напрямок дипломатії Богдана Хмельницького мав такий самий зміст, як і турецько-кримський, шведський, семигородський та ін. Основним завданням української політики того часу був пошук сильного військового союзника у боротьбі з Річчю Посполитою за об'єднання всіх етнічних українських земель в державно-адміністративному устрої Війська Запорозького. Для науковців, студентів, викладачів та всіх, хто цікавиться історією.

Кн. 1. - 227с.

В цьому альбомі подано основні техніки традиційної української вишивки, застосовані для оздоблення жіночих та чоловічих сорочок, подано практичні поради, що допоможуть початківцю осягнути таємниці цього чарівного мистецтва. В альбомі використано матеріали Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника.

Автор висловлює свій погляд на причини укладання Переяславського договору 1654 р. та його сутність.

Монографія Присвятна складному періоду розвитку Гетьманщини після Переяславської ради — останнім рокам гетьманства Богдана Хмельницького і гетьманства Івана Виговського (1655-1659 рр.) У праці використано широке коло джерел, проведено глибокий аналіз внутрішніх і зоншішіх причин початку Руїни, водночас заперечуються деякі традиційні концепції і схем. Для широкого кола читачів.

Деякі з тих, кому довірено було прочитать книжку до друкування, закидали авторові про велику нелюбов до росіян. Абсурд!!! Тоді треба говорити про нелюбов і до турків, і до татар, і до молдаван, румун, угорців, литовців, поляків, тобто, до тих, хто кожен окремо намагався відірвати собі якомога більший шмат від Русі-України і побувши деякий час у військовому союзі з Богданом Хмельницьким, в найскрутнішу годину несподівано зраджував його так, як це зробили московити (з 22.10.1721 року — росіяни), заключивши з поляками (посли Русі-України не були допущені) Віленську угоду, хоча й усну, але яка передбачала в подальшому поділ Русі-України між ними. За Переяславською угодою Московія зобов’язувалася не робити того. Автор запевняє: він лише намагався скласти зміст книжки, вилучивши з багатющої кількості історичних книжок найбільш достовірну інформацію про ту дуже складну ситуацію, в якій опинився, відновивши Київську Русь — могутню колись державу, найбільшу на той час в Європі, Великий Гетьман Богдан Зиновій Хмельницький.

Ця книга - перший в історичній науці збірник праць, присвячений малодослідженій сторінці Козацької України: перемозі над російською окупаційною армією у 1659 р. Ця подія, що відбулася одразу ж після Переяславської ради, переконливо спростовує накинутий нашому народу міф про віковічне прагнення українців жити в одній державі з московитами. Збірник адресується передусім науковцям, викладачам, студентам, вчителям та учням загальноосвітніх шкіл, військовослужбовцям, усім, тим, хто цікавиться Українською історією та її духовною і військовою традицією.

Видання знайомить читача з оригінальними зразками традиційного вбрання українців кінця ХIХ - початку ХХ сторіччя, що зберігаються в музеях Києва, Харкова, Львова, Чернігова, Вінниці, Запоріжжя, Переяслава-Хмельницького і приватних колекціях. Альбом містить інформацію про регіональні особливості українських строїв, змінює сталі стереотипи, демонструючи український національний одяг в усьому його багатстві та розмаїтті.

Монография посвящена начальным этапам развития городов Северо-Восточной Руси, охватывающим период с IX по XIII век. В ней на базе письменных, археологических, нумизматических, картографических источников рассматривается история возникновения и развития таких крупных городских центров Залеской земли, как Ростов Великий, Ярославль, Переяславль-Залесский, Углич. Издание содержит иллюстрации: планы городищ, соборов и изображения предметов, найденных в ходе работы археологов. Рассчитана на историков, научных работников, преподавателей, аспирантов исторических факультетов и всех, интересующихся отечественной историей.

У книзі детально розглядаються музеї Києва, Львова, Переяслав-Хмельницького, Ужгорода і локальні музеї у сільській місцевості Закарпаття. Охарактеризовані особливості народного зодчества різних історико-етнографічних територій Української РСР. Висвітлюються специфіка музеїв просто неба, структура організації, особливості сприйняття пам'ятників у природному оточенні тощо. Розрахована на широке коло читачів.

Науково-публіцистичне видання "Богдан Хмельницький в українській і світовій історії” підготував до друку професор кафедри історії України Рівненського державного педагогічного інституту і кафедри історії Рівненського економіко-гуманітарпого інституту, заслужений працівник культури України Володимир Дорофійович Гайбонюк. Автор в питанні, яке триває й досі, щодо Переяславської Ради 1654 р. дійшов висновку: "з усіх точок зору історичної науки, права, моралі, норм міжнародних відносин Переяславсько-Московські угоди 1654 року не мають законної чинності, вони є чистої води політичною інсинуацією". Адресується учням, студентам, вчителям, викладачам, найширшому колу зацікавлених читачів.

Походи 1648 р. Богдана Хмельницького, та особливо його перемоги під Жовтими водами та Корсунем, створили умови для формування самостійної Української держави — Гетьманщини. Перемога під Зборовом примусила поляків підтвердити старовинні права українського козацтва і таким чином заклала підвалини української державності. Однак поразка під Берестечком і наступні тяжкі битви з польським коронним військом довели неможливість збереження Української держави тільки силами українців, що й призвело до рішення, яке було прийняте 8 січня 1654 року на Переяславській Раді, про підписання договору між Україною та Росією.

Т. 1 : До початку XI віка. - 1991. - 736 с.