В сборник работ польского философа Романа Ингардена, ученика Гуссерля, феноменолога, основоположника рецептивной эстетики, вошли изданная посмертно "Книжечка о человеке" (1972), в центре которой проблема взаимоначал человеческой природы и звериной, а также статьи "Об ответственности и ее оптических основах" (впервые опубликована на немецком языке в 1970), "Чего мы не знаем о ценностях" (1970) и др. Автор демонстрирует мастерство методологии, органично соединив метафизику, экзистенциализм, онтологию, эпистемологию, аксиологию, эстетику и т.п., виртуозно работая на пограничье наук.

Звернення до філософської спадщини І.Шинкарука в контексті реалій сучасного глобалізованого світу та тих суспільних трансформацій, що мали місце у ХХІ столітті, змушує нас значно уважніше ставитися до тих фундаментальних категоріально-філософських антропологічно- екзистенційних новацій, що були запропоновані цим непересічним філософом та видатним вітчизняним мислителем в частині осмислення та переосмислення соціального буття індивіда. У цьому контексті, особливий інтерес становить аналіз специфіки ідеологічного дискурсу, запропонований І.Шинкаруком у ході вивчення та теоретичного виявлення основних закономірностей і властивостей суспільного буття. З цього погляду, філософія І.Шинкарука апелює не лише до «вічних цінностей істини, добра і краси» та вічних філософських проблем, але й до сучасності, до тих актуальних і нагальних питань існування людини у світі (враховуючи те, що світ, який оточує людину є соціальним світом та є носієм антропологічних та екзистенцій них сенсів), які постають у другій половині ХХ століття і зберігають свою актуальність до сьогоднішнього дня. Одним з таких питань, яке визначає складний та багатовимірний пласт існування людини у світі та у соціумі, є проблематика ідеології. Причому, сьогодні вона пов’язана не лише з проясненням базових філософських понять і категорій, а з виявленням її фундаментальних зв’язків з сучасними глобалізаційними викликами.

Монографія представляє український соціум у контексті його субкультурної диференціації й ціннісної варіативності. Місце і роль соціокультурних ідентичностей (етнічних, територіальних, професійних, гендерних, релігійних та інших) аналізуються з врахуванням домінуючих у різних сегментах поляризованого соціуму ціннісних настанов та поведінкових стереотипів. Головний акцент зроблено на осмисленні ризиків і загроз, породжених травмованою історичною пам’яттю, антиномічністю політичних орієнтацій і сформованою на цій основі диверсифікацією суспільної свідомості. Розрахована на політиків, науковців, журналістів, студентів – усіх, кого цікавлять реалії української незалежності.

  Текст у форматі PDF 2.80 Мб