Книга посвящена новому научному направлению — исследованию древней и средневековой хронологии и истории при помощи естественно-научных методик датирования, предложенных авторами в предыдущих публикациях, в частности, в книге А. Т. Фоменко «Методы математического анализа исторических текстов. Приложения к хронологии». Первая часть посвящена русской истории, вторая часть — английской, третья часть — римско-византийской. Обнаружены серьезные противоречия между принятой сегодня среди историков точкой зрения и результатами применения естественно-научных методов датирования. Предлагается новая концепция, одним из характерных отличий которой является существенное укорачивание хронологии по сравнению с принятой сегодня хронологией Скалигера-Петавиуса, предложенной в XVI–XVII веках. Книга является уникальным явлением в мировой научной литературе, открывает широкие возможности для дальнейших исследований.

Проблема відліку початку міста, поняття міста в Україні насичено великими суперечками, як серед істориків, так і серед політиків. Завданням круглого столу, проведеного 24 вересня 2008 р. було з’ясувати особливості підходів, навести різно манітні тлумачення, по можливості виробити методологічні постулати щодо окремих галузей урбаністичних досліджень в Україні.

Знелюднена українська історія не могла дати відповідей на чимало питань. Сучасна історична наука повернулась обличчям до особи в історії і вже багато епізодів української історії потрактовані інакше з огляду на людський чинник. Не виключення й історія України XVII–XVIII ст., в проблематиці якої активно здійснюється персоніфікація колись сухих історичних подій. Пропонований біографічний довідник 8628 представників неурядової старшини має заповнити чималу лакуну в українській історії вказаного періоду. Серед завдань, які ставили перед собою автори довідника, були встановлення прізвища, імені, по батькові, датування народження, смерті, початку і основних віх службової кар’єри, каденції знаходження на посаді чи у відповідному чині, участь у різноманітних акціях, як-от комісії, керівництво чи участь у командах, походах, битвах, штурмах, дані про матеріальний стан: кількість підсусідків, підданих, наявність маєтків, млинів, селітряних заводів, винокурень, генеалогічні дані, пов’язані з родоводами козацьких старшин, шлюбність, вік чоловіка і жінки, що шлюбляться, тривалість шлюбу, повторний і наступні шлюби, склад сім’ї.