Посібник написано відповідно до програми з математики для слухачів Інституту доуніверситетської підготовки НТУУ "КПІ" та рекомендовано слухачам екстернатної форми навчання на завершальній стадії підготовки до випускних випробувань у НТУУ "КПІ", а також при їх підготовці до випускних іспитів з математики на атестат про середню освіту.

Посібник написано відповідно до програми з математики для слухачів Інституту доуніверситетської підготовки та професійної орієнтації Національного технічного університету України "КПІ" та рекомендовано слухачам екстернатної форми навчання на завершальній стадії підготовки до вйпуск-них (атестаційних) випробувань у НТУУ "КПІ", а також при їх підготовці до випускних іспитів з математики на атестат про середню освіту. Він містить задачі з математики, переважна більшість яких пропонувалась в різні роки на вступних іспитах з математики до НТУУ "КПІ" та інших провідних вищих навчальних закладів.

Велике творче довголіття випало на долю Дениса Лукіяновича - українського письменника і літературознавця. Шістнадцятирічним юнаком увійшов він у літературу і служив їй сімдесят шість років. Народився Д. Лукіянович 13 вересня 1873 р. в с. Городниця, нині - Гусятинського району, у родині богослова за освітою, а вчителя за фахом. Вчився Денис у Станіславській гімназії. Гімназистом був активним, радикально настроєним. Організував таємний гурток "Поступ“, за що у 1890 р. його виключили з гімназії. Іспит на атестат зрілості склав екстерном. Згодом закінчив юридичний факультет Львівського (1900) та філософський (1907) Чернівецького університетів. Майже все життя займався викладацькою роботою, громадською працею. У 1905 р. редагував журнал “Дзвінок”. Як прозаїк Д. Лукіянович дебютував у 1889 р. Оповіданням “Сабашева вечеря”. 1895 р. вийшла збірка “Новели”. Це була невелика за обсягом книжка, містила 5 новел психологічного плану. Друга збірка Д. Лукіяновича - “Ескізи та оповідання” (1897) теж об’єднала малу прозу. Роком перед тим він опублікував цикл “Мої проходи” (образки). У 1899 р. вийшла книга під назвою “Багнітки”, де автор змалював родинне життя інтелігента, незлагоди між подружжям. У творчому доробку Д. Лукіяновича є твори й великої форми - дилогія із двох повістей “За Кадильну” (1902) та “Від кривди” (1904), роман “Філістер” (1909). Про повість “За Кадильну” І. Франко писав, як про “цікавий образ безплідної боротьби селянства за общинну землю, відняту у общини паном”. Популярним серед сучасників був роман Д. Лукіяновича “Філістер”, підписаний псевдонімом Л. Журбенко і присвячений “пані Марії Грушевській”, дружині Михайла Грушевського. Цей роман є багато проблемним твором про інтелігенцію. Він порушує чимало болючих для українців питань, у ньому - живий відгомін політичних подій у Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст., зокрема, виборів до парламенту та сейму, широкого просвітницького руху. Є згадки про страйк 1902 р., студентські виступи у Львові, вбивство намісника цісаря в Галичині тощо. А фабулу роману складає доля родини отця Кульчицького.

Запропоноване навчальне видання висвітлює історію західноєвропейського літературного процесу періоду XVII-XVIII століття. Воно передбачає вирі­шення поставлених сучасною освітою завдань щодо створення нових якісних навчальних посібників із зарубіжної літератури. Зазначене видання є навчаль­но-методичний комплекс для самостійної роботи студентів, кредитно-модуль­ної і дистанційної форм навчання та екстернату з курсу «Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII ст.» та для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів.

У посібнику викладено історію геноциду й масових репресій проти цивільного населення у ХХ ст. Розглянуто геноцид вірмен в Османській імперії, Голодомор 1932–1933 рр., Голокост європейських євреїв, екстермінацію циган, геноциди в Камбоджі та Руанді. Проаналізовано ті випадки масового винищення цивільного населення, які ще не визнані актами геноциду, однак мають виразні риси геноцидних дій. Навчальний матеріал подано в широкому історичному контексті, висвітлено передумови і наслідки політики геноциду урядів різних країн. Розглянуто дискусійні теоретичні проблеми, що стосуються методики вивчення явища геноциду, кваліфікації та оцінки злочинних дій, скерованих на масове винищення цивільного населення. Для студентів гуманітарних спеціальностей університетів, викладачів вищої та середньої школи, широкого кола осіб, які цікавляться історією геноциду й вивченням політики масових репресій у ХХ ст.

В книге проводится логико-методологический анализ концепции В. Гумбольдта с позиций принципа деятельности. Дается характеристика этого принципа и его места в философии и методологии, рассматривается типология деятельностных представлений языка в лингвистике.

  Текст у форматі PDF 1.48 Мб

  Текст у форматі PDF 3.46 Мб