Словарь содержит толкования терминов геоинформатики и смежных с нею наук и технологий, включая картографию, дистанционное зондирование, геодезию, системы спутникового позиционирования, вычислительную геометрию и компьютерную графику, вычислительную технику и общую информатику (более 1500 терминов в 378 словарных статьях), с их английскими эквивалентами, список наиболее употребительных латинских сокращений (ок. 380), алфавитные указатели английских и русских терминов, а также тематических групп терминов. Первое издание такого словаря будет полезно широкому кругу специалистов в области проектирования и создания ГИС, пользователям и разработчикам программных средств ГИС, студентам, аспирантам.

В монографии в обобщенном виде рассмотрены специфические требования, предъявляемые потребителями к спутниковой информации дистанционного зондирования Земли (ДЗЗ) при решении различных тематических задач. Приведен обзор всех основных отечественных и зарубежных оперативных космических систем дистанционного зондирования с анализом информационных возможностей бортовых датчиков ДЗЗ, характеристик используемых космических аппаратов и радиолиний передачи данных потребителям, а также особенностей построения и функционирования наземного сегмента, включая подсистемы приема, обработки и распространения спутниковой информации. Рассмотрена актуальная для российских потребителей технология применения «персональных» станций приема информации ДЗЗ. Книга рассчитана на широкий круг читателей, использующих информацию дистанционного зондирования Земли для решения различных прикладных задач, а также на специалистов в области разработки и эксплуатации космической техники.

Рассматриваются особенности геоинформационного картографирования земельных ресурсов на основе данных дистанционного зондирования Земли, наземной инструментальной съемки, сканированных планово-картографических материалов и векторных данных. Применение ГИС-картографирование земель показано на примере опыта Республики Беларусь. Теоретический материал сопровождается вопросами для самопроверки и практическими заданиями. Для студентов высших учебных заведений, обучающихся по специальностям 1-31 02 01-03 “География (геоинформационные системы)”, 1-31 02 01-03 01 “География (геоинформационные системы военного назначения)”.

У даній роботі детально проведене теоретичне обґрунтування, описані основні принципи та техніка проведення процедур і маніпуляцій, пов'язаних з наданням анестезіологічної допомоги та інтенсивної терапії. Еталони наводяться також з рекомендаціями щодо ступеню опанування практичними навичками лікарями різних кваліфікаційних категорій. Навчальний посібник є колективною працею співробітників кафедр післядипломної освіти України з фаху "Анестезіологія та інтенсивна терапія". Посібник призначений для використання в навчальному процесі на циклах підготовки лікарів-інтернів за фахом "Анестезіологія та інтенсивна терапія", на передатестаційних циклах, а також на циклах тематичного удосконалення за вказаним фахом.

У монографії сформульовані концептуальні положення нової методології екологічного моніторингу – обсерваційної, парадигма якої ґрунтується на розроблених системах і математичних моделях реального та віртуального моніторингу довкілля за допомогою ландмаркових систем наземного, підземного, повітряного, водного та космічного базування. Представлені новітні технічні та технологічні висновки щодо метризації довкілля-простору, розробки геопросторових моделей обсерваційних систем моніторингу на прикладі м. Києва. Зазначається, що обсерваційні дослідження поділяються на класичні (традиційні) та неоновітні, застосовуючи концепти теорії конверсійного моделювання довкілля-простору із апробуваннням алгоритму обсерваційних сценаріїв результатів рекогностування із застосуванням краудсорсингових технологій цифрового картографування. Представлені та відтворені нові можливості дешифрування, ідентифікації та інтерпретації даних дистанційного зондування Землі та оперативних геопросторових моделей мережі інфраструктури екологічних обсервацій, що отримали дефініційне обґрунтування як еколандмарки. Визначені та знайшли підтвердження засади та концепції розробленої теорії формалізованого обсерваційного еколого-географічного картографування. Розроблена серія техноекологічних карт м. Києва, апробація проведена на проблемних полігонах геостаціонарних екологічних досліджень м. Києва.

Розрахований на науковців природничих та технічних наук, що займаються інноваційними проблемами реалізації проведення екологічного моніторингу засобами цифрової геодезії та картографії, геоінформаційних систем та аерокосмічних технологій. Монографія рекомендована здобувачами різних ступенів вищої освіти закладів вищої освіти галузей знань «Геодезія та землеустрій», «Природничі науки» та «Науки про Землю» і спрямований на формування картографічних вмінь та геопросторової компетентності засобами ГІС та ДЗЗ.

Монографія присвячена дослідженню навколишнього природного середовища (довкілля), а також природних, антропогенних та соціокультурних екологічних публічних просторів м. Києва. Столиця України представляє собою цілий ряд малодосліджених кластерів її території: трансформація природного та антропогенного ландшафтів, особливості довкілля та природокористування у топоніміці міста, аудит історичних та сучасних картографічних матеріалів, як документальних літописів екологічної історії міста, екологія туристсько-рекреаційного та рекреаційно-екскурсійного природокористування природних зон, історія та географія екологічних катастроф та їх генезис. Відповідне дослідження об’єднане у розроблену комплексну парадигму вивчення довкілля та простору м. Києва – обсерваційний моніторинг. Для його реалізації та розв’язання відповідних наукових задач були успішно апробовані сучасні технології геодезії, картографії, фотограмметрії, геоінформаційних систем та технологій. Основою наукових досліджень є еколого-географічні та картографічні рекогностувальні експедиції, які були проведені протягом останніх двадцяти років. Був накопичений величезний за об’ємом фактологічний еколого-географічний матеріал (база даних). Це абриси експедицій, архів стародавніх та сучасних карт, матеріали аерокосмічної зйомки та дистанційного зондування м. Києва. Розроблений та застосований інструментарій технологій полігонного та камерального моніторингу м. Києва: укладена карта ландмарків – реперів еколого-географічних та природоохоронних обсервацій, обґрунтовані нові наукові дефініції: довкілля-простір м. Києва, екологічне києвознавство, інновінг-інструментарій обсерваційного моніторингу великого міста. Вивчені особливості проєктування еколого-туристичних стежок (на прикладі вул. Оболонська набережна). Досліджені маловідомі еколого-гідрографічні об’єкти: каскад озер Почайна, штучні еколого-гідрологічні об’єкти публічних просторів (фонтани та водограї). Окремо вивчені технології створення геоінтелектуальної системи прийняття екологічних рішень у м. Києва. Укладена серія статистичних еколого-моніторингових карт. Представлений широкий опис унікальних та ексклюзивних об’єктів природного та публічного просторів м. Києва із метою їх залучення в систему міського екологічного (зеленого) та урбаністичного (промислового) туризму, рекреації, релаксації, інтерпретації природної та культурної спадщини м. Києва засобами ГІС та ДЗЗ.

Монографія буде корисною дослідникам м. Києва: екологам-природоохоронцям, києвознавцям-географам, історикам, картографам, екскурсоводам та гідам-інтерпретаторам, а також спеціалістам у галузі геоінформаційного еколого-географічного картографування великих міст.