Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

This book offers a group of essays published in memory of David Thomasma, one of the leading humanists in the field of bioethics during the twentieth century. The authors represent many different countries and disciplines throughout the globe. The volume deals with the pressing issue of how to ground a universal bioethics in the context of the conflicted world of combative cultures and perspectives.

The European Court of Human Rights has interpreted this provision broadly to include a right to personal autonomy, identity and integrity. The book examines these concepts by interconnecting case law from the Court with the philosophical debates, including those in feminism, in four parts: personal freedom and human rights law; privacy and personal autonomy; personal identity; and bodily and moral integrity. The author notes, through her analysis of the Court's case law, that different versions of freedom are evident in the jurisprudence, including one which may restrict human freedom rather than enhance it through human rights law. This book will be invaluable to scholars of the Court, human rights and issues of the self.

У монографії досліджується динаміка етнополітичного конфлікту в Придністров’ї та перспективи його врегулювання у зв’язку з українсько-молдовськими міждержавними відносинами. Висвітлюється етнополітична специфіка та сутність конфлікту в Придністров’ї, історичні умови, причини і фактори його виникнення, вплив на українсько-молдовські відносини, а також потенціал цих відносин у врегулюванні конфлікту. Книга розрахована на науковців, фахівців у галузі етнополітології, міжнародних відносин, державного управління та всіх, хто цікавиться питаннями конфліктів на пострадянському просторі.

Борис Віан — вельми непересічна й колоритна постать у французькій літературі XX сторіччя. Невизнаний і зневажений за життя, він своїми творами здобув гучну посмертну славу. Віан витворює свій власний образ дійсності, шо спирається не так на реальний досвід, як на певний «культурний код». Його химерна, пародійно-гротескова проза відкриває читачеві особливий фантастичний світ. До книги ввійшли романи «Шумовиння днів», «Червона трава» та збірка оповідань «Мурахи».