Здесь вы сможете узнать: Названия болезней, синдромов и других состояний или расстройств, которые выступают как диагнозы в психиатрической практике. Названия симптомов или признаков расстройств и другие психопатологические термины, используемые при описании или определении различных болезней, синдромов и состояний. Термины для более отвлеченных концепций, которые используются в определении важнейших классов или категорий расстройств или касаются общих правил и принципов классификации состояний, характеризующихся психическими нарушениями.

В учебном пособии рассматриваются теоретико-методологические проблемы социальной работы с лицами и группами девиантного поведения. Рекомендуется студентам, аспирантам, преподавателям, научным сотрудникам, практическим социальным работникам, а также всем, кто интересуется данной проблематикой.

Изложены методологические принципы диагностики психических заболеваний, особенности обследования психически больных, вопросы деонтологии в психиатрии. Описаны отдельные виды расстройств психической деятельности, а также основные психопатологические синдромы. Важное место занимают дифференциально-диагностические аспекты психической патологии.

Підручник підготовлено відповідно до нової програми з дисципліни "Психіатрія і наркологія". Зміст видання відповідає основним модулям цієї програми. Розглянуті питання психіатрії і наркології, організації профілактики та надання допомоги хворим із психічними порушеннями, загальної психопатології. У підручнику викладені основи спеціальної психопатології. Наведені епідеміологія, клінічні прояви, етіологія, патогенез і лікування і профілактика кожного захворювання. Описані медико-психологічні аспекти організації допомоги хворим із психічними розладами. Дана характеристика клінічних форм залежності від психоактивних речовин і засобів нехімічної природи. Наведені сучасні принципи і методи лікування психічних розладів, наркоманій, токсикоманій, їх ефективність і можливі побічні явища. Уперше розглянуті правові аспекти психіатрії. Для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації, курсантів факультетів післядипломної освіти, лікарів-інтернів, а також лікарів загальної практики - сімейної медицини.

В монографии обобщены результаты клинико-диагностиче­ского, патогенетического и катамнестического изучения исте­рических состояний, рассмотрены вопросы дифференциальной диагностики, поэтапной комплексной терапии, профилактики и социально-трудовой реабилитации.

Курс лекцій з психіатрії написано у відповідності до програми викладання психіатрії в медичному університеті. Він складається з 12 лекцій, які охоплюють всі розділи загальної психопатології та основні групи психічних і поведінкових розладів відповідно до Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду. При написанні курсу враховано багаторічний досвід викладання психіатрії в Одеському державному медичному університеті. Особливу увагу приділено загальній психопатології як основі синдромальної діагностики, що має безперечне значення для лікарів загальної практики. Для студентів медичного факультету, лікарів-інтернів, сімейних лікарів та інших фахівців, які в своїй лікувально-діагностичній роботі використовують знання з психіатрії.

Как это ни звучит парадоксально, но во время внутриутробного развития человек субъективно переживает максимальное единение с окружающим миром. Весь мир кажется ему продолжением его самого. После рождения новорожденный получает больше физических свобод по сравнению с внутриутробным периодом жизни. Это дает возможность и определенные предпосылки для возникновения нормальной и закономерной шизоидности – расщепления и разъединения. Младенец переживает множество противоречивых ощущений, то есть он ощущает тепло, холод, твердость, слышит различные звуки. Все это в значительной степени отличается от тех ощущений, с которыми он был знаком во внутриутробном периоде. Необходимость дифференциации широкой гаммы новых чувств усиливает разъединительные тенденции в психике ребенка, что обычно приводит к шизоидному расщеплению. Многие ученые считают, что в эмбриологическом развитии у человека отделение ребенка от матери происходит слишком рано, хотя это и обусловлено биологически (рост головного мозга и трудность прохождения по родовым путям; способность к прямохождению). После рождения ребенок находится вне матери, далеко от нее, но именно дистанцирование и отстраненность характерны для шизоидности.