В книге излагается оригинальная концепция антропогенеза: происхождения первичных религиозно-культовых форм сознания, целесообразной деятельности, на первых порах по преимуществу ритуально-магической, и архаичных человеческих общностей, основанных на строжайшем запрете эротических проявлений внутри первичной материнской родовой группы - тотема.

В цілому ряді оповідань: «Борислав», «Воа constrictor», «Яць Зелепуга», «Полуйка», «Вівчар» і др. Франко змальовує нам широкі і страшні картини життя робітників, картини, що нагадують часом Дантове пекло. Особливо цікаві його бориславські оповідання. Борислав — це село в Галичині, де добувають нафту (нефть) та земляний віск. Там під землею, в шахтах, в глибоких ямах, серед задухи і смороду, од яких крутиться голова, працюють у темряві тисячі робітників; ллють піт, стогнуть і гинуть. Весь Борислав — одна смердюча яма. Там важка праця, малий заробіток, бруд, п’янство, розпуста, погана їжа і погана горілка, всякі хвороби; там людина гірше скотини, там брат на брата здіймає ніж, там чад і вічне пекло. А з цього всього пливуть золоті річки і спадають в кишені тим, хто сам не робить, всяким хижакам-експлоататорам. Франко виводить перед читачем цілу портретну галерею таких хижаків — з залізною волею, з звірячими кровожадними інстинктами, сухих, упертих і безсердечних. Гава, Вовкун, Гершко Гольдмахер, Шміла, Шварц і т. д.— ціла стан хижих птахів, що, як образно каже Франко, «полощуть кров’ю рот». Ніщо не спиняє їх: вони грабують, підпалюють хати і гублять людей, аби їм була од того користь. Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-беркута:

Ранок застає Редьку в ліжку з лептопом: вам лист! Хтось по той бік монітора радить їй відчинити — дзвінок у двері, а за тими дверима… несподіване здійснення Редьчиної мрії про мандри — дорогий GPS-навігатор: якщо повернути до магазину, грошей вистачить на заповітний квиток до Індії… Сестра Соня скидає героїню з небес на землю: краще б на роботу влаштувалася — он хоч піцу доставляти. Тільки от у Редьки, вочевидь, у крові дзен-туризм. Одна коробка з італійським їдлом стає для дівчини справжньою скринькою Пандори, і тепер вже інстинкт самозбереження жене її від київської піцерії через Ляйпціґ до Тибету. Піцу замовляли? А нове життя?

Головна відмінність людини від тварин – її прагнення до пізнання й перетворення природи. З’явившись один раз на певному етапі еволюції, ця слабка істота, що не мала ні крил, ні іклів, ні пазурів, ні смертоносного жала, ні густого шерстяного покриву – загалом, нічого з того арсеналу захисних засобів, яким володіли його більш “щасливі” сусіди, змогла не тільки вижити в жорстких умовах природного відбору, але й диктувати природі свої умови, активно перетворюючи навколишнє середовище. Активність мислення, що керується інстинктом самозбереження, за всіх часів змушувала людину винаходити все нові інструменти, будь то сокира, колесо або комп’ютер. Підкоряючи нові вершини пізнання, людина бачила перед собою усе ширші обрії, все сміливіші мрії вабили її, усе повнішими ставали її знання про світ. Тисячоліттями людина йшла по шляху пізнання, проникаючи усе далі в таємниці природи, і, мабуть, не буде кінця цьому шляху...

В книге известного американского ученого Марка Хаузера утверждается, что люди обладают врожденным моральным инстинктом, действующим независимо от их пола, образования и вероисповедания. Благодаря этому инстинкту, они могут быстро и неосознанно выносить суждения о добре и зле. Доказывая эту мысль, автор привлекает многочисленные материалы философии, лингвистики, психологии, экономики, социальной антропологии и приматологии, дает подробное объяснение природы человеческой морали, ее единства и источников вариативности, прослеживает пути ее развития и возможной эволюции. Книга имела большой научный и общественный резонанс в США и других странах.

Имя замечательного австрийского биолога и философа, лауреата Нобелевской премии Конрада Лоренца (1903—1989), его книги о животных известны во всем мире и хорошо знакомы нашим читателям. В данном издании собраны работы Лоренца, в которых он пытается найти ответ на самые острые проблемы социальной жизни, на проблемы глобального характера, перед лицом которых оказалось современное человечество, а также выявить те глубинные корни поведения людей и процесса человеческого познания, которые объединяют нас с «братьями меньшими». Две из трех работ Лоренца, вошедших в книгу, на русском языке публикуются впервые. Издание адресовано широким кругам читателей.

Де закінчується Європа? На кого і коли нападав НАТО? Чому з двадцяти найменш корумпованих країн 10 є членами НАТО, а шість з восьми держав «Великої вісімки» теж входять до Альянсу? Чому всі країни Східної Європи вступають до цього блоку і ніхто звідти не виходить? Що допомагає Україні зберігати територіальну цілісність? На ці та інші питання про Україну та її державну безпеку дає вичерпну відповідь дана книга. Громадяни України мають знати справжню свою вигоду і можливі проблеми, що виникнуть внаслідок вступу чи не вступу до НАТО. Досі бракує розуміння суті українських інтересів у відносинах з іншими державами. Дана книга починає фахову дискусію щодо цього питання. Українцям після століть витравлювання державницьких інстинктів час згадати, що таке — розуміти свої інтереси та вміти їх відстояти. Автор прагне допомогти читачеві розібратися й усвідомити не інтереси Вашингтона, Москви чи Брюсселя, а справжні інтереси України та її народу.