Книга посвящена жизни и деятельности Линнея (1707—1778), которому научная ботаника и научная зоология обязаны своим основанием. Новая книга о Линнее отличается большей полнотой и содержит немало еще неизвестного в отечественной литературе. Здесь характеризуются и комментируются важнейшие из сочинений Линнея, так как, написанные более двух веков назад, они по их построению, стилю, терминологии и языку теперь не вполне понятны начинающим ботаникам. В книге рассматривается также начало развитии научной ботаники в России в связи с работами Линнея и его учеников. Книга предназначена для широкого круга ботаников и отчасти зоологов и для лиц, интересующихся историей естествознания.

Є біда, з якої людина шукає виходу і знаходить його. Є біда, подолати яку може тільки глибока віра й велика сила духу. І є біда, що відбирає в людини все, не полишаючи їй ніякої надії, коли кожна стежка веде в безвихідь, у прірву, коли вона опиняється у цілковитій владі персоніфікованого зла. І тоді людина волає до Бога: навіщо Він, Творець усього живого на землі, віддав її саму і її родину на поталу тому, хто втілює в собі найгірше зло, яке лиш існує у світі? Чому Він, найвищий судія, рокує на загибель невинних разом із винним? Та навіть у момент найбільшого відчаю герой повісті Торґні Ліндґрена розуміє, що той, хто втілює в собі найгірше зло, теж є творінням Божим, і що вій «... вважав, що вій змушений так робити. Йому призначено жити так, як він жив... і на ньому не було вини. З ним було так, як із апостолом Павлом: вій робив не те, що хотів, а те, що ненавидів...»