The comprehensive analysis of the state and prospects of national education development over the 25 years of Ukraine’s Independence is made; the educational sphere actual problems are determined; the causes of their appearance are revealed; the scientifically grounded proposals concerning the ways of domestic education modernization in the context of globalization, European integration and national self-identification are proposed. The report will be useful to policy makers, state leaders, education institutions leaders, pedagogical and scientific and pedagogical personnel, wide community and everyone who cares for the competitiveness of Ukrainian education.

Національна доповідь продовжує традицію, започатковану Національною академією наук України щодо дослідження ключових проблем соціально-економічного розвитку кра-їни. Актуальність проблем, які розглядаються у представленій доповіді, визначається не-обхідністю якнайшвидшої зміни існуючих засад економічного розвитку та створення умов для активного використання можливостей вітчизняного науково-технічного та інновацій-ного потенціалів. Загальна мета представленої доповіді полягає в оцінці стану інноваційної сфери в Україні, визначенні найбільш актуальних проблем і бар’єрів, що гальмують інноваційну діяльність, а та-кож в обгрунтуванні стратегічних напрямів інноваційного розвитку держави та розробленні конкретних пропозицій щодо його стимулювання в умовах подальшої інтеграції України у сві-товий економічний та науково-технологічний простір. Розраховано на представників політичної, наукової, адміністративної та ділової еліти України та всіх, хто цікавиться питаннями науково-технічного та соціально-економічного розвитку.

Пріоритетність врахування в державній політиці безпрецедентних процесів на Донбасі, що спричиняють людські, моральні, політичні, екологічні та економічні втрати, радикально змінюють суспільні відносини, не викликає сумнівів. Масштабний воєнний конфлікт, безперечно, вкрай негативно впливає на і без того не надто потужний економічний потенціал країни. Йдеться як про результати безпосереднього руйнування економіки регіону – окупованої й підконтрольної Україні частини, – так і про зумовлені цим проблеми безпосередньо зв‘язаних із ним підприємств. Проведення цілого комплексу назрілих політичних, соціальних і економічних реформ наразі відкриває можливості для кардинального реагування, але водночас потребує дуже чіткого узгодження специфічних новацій, адресованих саме Донбасу, із загальними, що поширюватимуться на всю Україну, та з тими зобов‘язаннями, які взяла на себе наша держава в рамках асоціації з ЄС.

Національна доповідь підбиває підсумки роботи з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи за 25 років, а також містить рекомендації та висновки щодо безпеки ядерної енергетики на майбутнє.

Національна доповідь показує місцезнаходження України за світовою шкалою енергоефективності, світовий досвід, кращі практики досягнення високої енергоефективності, надані конкретні характеристики діючого законодавства, розкриті механізми державного управління, регулювання та контролю, обґрунтовані рекомендації щодо подолання наявних перешкод практичної реалізації державної політики енергоефективності в Україні, висвітлені результати реалізації програм енергоефективності, акцентовано увагу на необхідності переходу від нормування паливно-енергетичних ресурсів до енергетичних стандартів. Особлива увага приділена висвітленню національного науково- технічного потенціалу енергоефективності.

У наведеній національній доповіді тлумачаться функції конституційного правосуддя та відносини Конституційного Суду України з іншими публічними органами державної влади України.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У виданні здійснено всебічний аналіз стану і розвитку національної освіти за 25-річний період незалежності України, визначено актуальні проблеми освітньої сфери, виявлено причини їх виникнення, запропоновано науково обґрунтовані шляхи модернізації вітчизняної освіти в контексті глобалізації, європейської інтеграції та національної самоідентифікації. Розраховано на законодавців, державних управлінців, керівників навчальних закладів, педагогічних і науково-педагогічних працівників, широку громадськість, усіх, хто прагне підвищення конкурентоспроможності української освіти.

Національна доповідь є офіційним виданням, що відображає стан навколишнього природного середовища в Україні у 2013 році. Видання містить 15 розділів, у яких описані стан та динаміка змін, що зокрема, стосуються забруднення атмосферного повітря, водних, земельних ресурсів. Значна увага приділена питанням збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, розвитку природно-заповідного фонду та формування національної екомережі, поводження з відходами, вплив промисловості, енергетики, транспорту на стан довкілля та здоров’я населення. Висвітлено екологічні складові соціального та економічного розвитку держави. Дане видання стане у нагоді під час ухвалення екологічно значущих рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, буде цікавим та корисним для діяльності наукових установ, бізнесу, громадських організацій та окремим громадянам.

Національна доповідь є офіційним виданням, що відображає стан навколишнього природного середовища в Україні у 2014 році. Видання містить 15 розділів, у яких описані стан та динаміка змін, що зокрема, стосуються забруднення атмосферного повітря, водних, земельних ресурсів. Значна увага приділена питанням збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, розвитку природно-заповідного фонду та формування національної екомережі, поводження з відходами, вплив промисловості, енергетики, транспорту на стан довкілля та здоров’я населення. Висвітлено екологічні складові соціального та економічного розвитку держави. Дане видання стане у нагоді під час ухвалення екологічно значущих рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, буде цікавим та корисним для діяльності наукових установ, бізнесу, громадських організацій та окремим громадянам.

Система позашкільної еколого-біологічної освіти є одним з унікальних досягнень української освіти, центром підготовки молоді до ринкових і демократичних перетворень, здатної жити і творити в інформаційному суспільстві, глобальному світовому середовищі, бути громадянином світу й водночас відданим патріотом української держави, речником національних інтересів. Позашкільна освіта реалізується протягом життя, стає для молодої людини смисловим соціокультурним стержнем, ключовою характеристикою якого є пізнання через творчість, гру, працю, дослідницьку діяльність. Сучасній системі позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму задається новий вектор розвитку. Державна політика в сфері позашкільної освіти спрямована на усвідомлення ціннісного статусу позашкільної освіти як унікальної і конкурентоздатної соціальної практики нарощування мотиваційного потенціалу особистості та інноваційного потенціалу суспільства. Позашкільна освіта еколого-натуралістичного напряму створює можливості для оволодіння дітьми та молоддю новими, специфічними знаннями, сприяє розвитку здібностей і самореалізації, формуванню екологічної культури. До того ж, крім професійної орієнтації молоді, створюються умови для наукового, творчого підходу до розв’язання проблем. У зв’язку із зростаючою роллю біології у вирішенні гуманістичних і соціокультурних завдань пріоритет надається соціальному вихованню і залученню дітей та молоді жо конкретних заходів з оздоровлення довкілля. Еколого-натуралістичний напрям позашкільної освіти реалізується у центрах еколого-натуралістичної творчості, станціях юних натуралістів, натуралістичних відділах Будинків школярів, Палацах дитячої та юнацької творчості, в гуртках, секціях, клубах та інших творчих учнівських об`єднаннях на базі загальноосвітніх навчальних закладів, клубах та об`єднаннях за місцем проживання тощо.

У Національній доповіді наведено результати аналізу стану техногенної та природної безпеки в Україні у 2014 році та дії органів виконавчої влади і сил цивільного захисту із запобігання виникненню НС та зменшення їх негативних наслідків, перелік основних заходів із забезпечення цивільного захисту, а також актуальні проблеми у сфері цивільного захисту, шляхи та способи їх вирішення.

Національна доповідь висвітлює сучасний стан формування національної екологічної мережі в Україні, механізми нормативно-правового, організаційного, фінансового, наукового забезпечення реалізації Загальнодержавної програми формування національної екомережі України на 2000–2015 роки. Наведено відомості про формування основних елементів національної екомережі, зокрема про природні регіони та екокоридори. Зазначено заходи, реалізовані з метою розроблення регіональних схем формування екомереж у 25 областях України. Описано напрями міжнародного співробітництва з питань розвитку Всеєвропейської екомережі. Значну увагу приділено питанню створення транскордонних резерватів. Узагальнено досвід системи інформування про стан національної екомережі та стосовно участі громадськості в її формуванні. Вказано соціальні, економічні, екологічні результати реалізації програми. Видання ілюстровано таблицями, картосхемами. Національна доповідь про стан формування національної екологічної мережі України за 2006–2010 роки буде корисною для представників органів державної влади та місцевого самоврядування, наукових установ, громадськості, міжнародних організацій.

Національна доповідь ґрунтується на офіційних даних про стан поверхневих і підземних джерел питної води, систем питного водопостачання та водовідведення, якість питної води за результатами її моніторингу, склад стічних вод, що скидаються у водойми та їхній вплив на довкілля, результати державного санітарного нагляду за системами питного водопостачання та водовідведення, стан реформування та розвитку водопровідно-каналізаційного господарства тощо.

Земельна реформа в Україні триває 25-й рік. Завдяки їй сформовано приватну власність на землю, безоплатно передано громадянам майже 30 млн га землі, створено нові аграрні формування ринкового типу. У Національній доповіді здійснено аналіз організаційно-економічних передумов та основних засад реформування земельних відносин, розглянуто наслідки проведення реформи упродовж 1991–2015 рр., обґрунтовано напрями та шляхи завершення земельної реформи.

Ця книга є третьою у серії запланованих Національною академією наук України щорічних доповідей з актуальних проблем соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку України. Авторами на основі сучасних теоретичних концепцій, що стосуються загальних тенденцій еволюції національного суверенітету в умовах глобалізації, проаналізовано стан і проблемні аспекти національного суверенітету України, запропоновано шляхи його зміцнення відповідно до реальних можливостей країни. Йдеться про наповнення концепції національного суверенітету новим змістом, впровадження додаткових механізмів забезпечення внутрішньої і зовнішньої суверенності України. Книга адресована владній та політичній еліті країни, працівникам сфери державного управління, науковцям, усім зацікавленим у зміцненні потенціалу та авторитету Української держави.

Колективна праця продовжує започатковану Національною академією наук України у 2009 р. серію щорічних доповідей із ключових проблем соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного поступу сучасної України. Грунтуючись на основних відправних положеннях і висновках попередньої доповіді «Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави» щодо проблем, які нагромадилися впродовж попереднього десятиліття, Національна доповідь 2010 р. являє собою стратегічний і одночасно практичний документ, спрямований у майбутнє. Її метою є окреслення сформованого вітчизняною академічною наукою концептуального бачення принципово нового курсу здійснення в Україні назрілих модернізаційних перетворень, конкретних завдань і механізмів їх реалізації.

Наведено дані щодо стану енергоефективності як одного з головних критеріїв розвитку економіки. Подано результати моніторингу показників енергоефективності в адміністративно-територіальному і галузевому вимірах. Розглянуто потенціал використання в Україні відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, а також сучасних вітчизняних та зарубіжних технологій у цій сфері. Висвітлено економічні, екологічні, правові, технологічні та інші питання, пов’язані з ефективністю використання енергетичних ресурсів у країні. Викладено аналіз реалізації державної політики у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів з рекомендаціями щодо подолання існуючих перешкод для прискорення зменшення енергоємності виробництва продукції, мінімізації загроз національній безпеці держави та формування концептуальних підвалин переходу економіки України на засади збалансованого розвитку.

Національна доповідь підготовлена колективом науковців Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інституту економіки промисловості НАН України, Інституту економіко-правових досліджень НАН України, Інституту соціології НАН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього», ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» за результатами виконання НДР «Політика інтеграції українського суспільства в контексті викликів і загроз подій на Донбасі», «Вимушені переселенці та приймаючі громади: уроки для ефективної суспільної адаптації й інтеграції», «Правові важелі активізації підприємницької діяльності внутрішньо переміщених осіб». У доповіді досліджено історичні передумови формування соціокультурного феномену та новітні чинники трагедії Донбасу, соціально-економічні втрати України внаслідок подій на Донбасі. Визначено загрози, ризики та можливості розвитку України в економічній і соціо-політичній сфері, а також пріоритети інтеграції українського суспільства. Проаналізовано соціально-економічні, інституційні й соціогуманітарні складові політики інтеграції українського суспільства. Доповідь розрахована на фахівців у галузі соціальної економіки та політики, демографії й людського розвитку, державного управління, студентів та аспірантів економічних і гуманітарних спеціальностей.

Ця, Шоста Національна Доповідь, розроблена у повній відповідності до вимог Конвенції про ядерну безпеку, “Керівних принципів, які стосуються національних доповідей, що надаються у відповідності з Конвенцією про ядерну безпеку” (МАГАТЕ, Інформаційний циркуляр, INFCIRC/572/Rev.4, 16 квітня 2013 року). Поданням цієї Національної Доповіді Україна у повній мірі виконує свої зобов’язання щодо Статті 20 Конвенції про ядерну безпеку. Доповідь базується на чинних в Україні законодавчих та нормативно- правових актах і офіційних звітах центральних органів виконавчої влади, які здійснюють реалізацію державної політики у сфері використання ядерної енергії. Головною метою Доповіді є надання об’єктивної та неупередженої інформації про стан безпеки ядерних установок і заходів, що вживаються для підвищення її рівня та захисту населення й навколишнього природного середовища в Україні, а також висвітлення змін і прогресу в законодавчій та регулюючій основі та ядерно- енергетичному секторі України за останні три роки.