Книга присвячена відбиттю в літописанні духовного життя давньо- руської народності ХІ–ХІІІ ст. Йдеться про ідейно-політичні мотиви складачів і редакторів південноруських літописних ізводів: Київського ХІІ ст. і Галицько- Волинського ХІІІ ст., про відображення у них історичної пам’яті народу. Використані також фольклорні джерела, що вплинули на літописців і відбились в їх працях. Написана простою, дохідливою мовою, монографія розрахована на науковців, викладачів і студентів.

На основі власних спостережень та досліджень автор, видатний український історик, академік П. П. Толочко досконало проаналізував чи не найцікавіший період нашого історичного минулого - літописну традицію всієї Київської Русі. Праця грунтується на історичних та археологічний матеріалах.

В книге на основе включенных в летописи народных преданий и легенд раскрывается яркая и поэтичекая картина историии древнерусского народа: формирование и расселение племен, складывание первых государственных объединений, основание городов, строительство и укрепление древнерусского государства в годы правления Ольги, Святослава и Владимира.

Складова частина Південноруського ізвода кінця XIII - початку XIV ст., що звичайно публікується за Іпатіївським списком XV ст. Київський літописний ізвод не має собі рівних в давньоруськом письменстві за різноманітністю і багатством історичної інформації й надзвичайно високими літературно-художніми властивостями Досі в науці немає єдності поглядів щодо структури і джерел цієї видатної пам'ятки давньоруської літератури XII ст. Автор висуває і розвиває думку, що Київський літопис складається в основному з великих і малих воїнських повістей, з'єднаних суто літописними статтями. Він пропонує розроблену ним структуру пам'ятки, вказує її джерела, розкриває її можливості в дослідженнях з давньоруської історії. Праця розрахована на науковців - істориків і філологів, - викладачів вузів, студентів і на широкий загал любителів минувшини.

В 1910-1913 годах большая работа (4 тома) на немецком языке Л.К.Гетца, профессора университета в Бонне, в которой досконально разработан текст Русской Правды. Первая редакция Правды, по Гетцу, должна быть отнесена к дохристианскому времени. Наиболее ценной частью работы Л.К.Гетца являются его комментарии к тексту, основанные на выводах всей предшествующей литературы о Русской Правде.

Вып. 1 : Повесть Временных лет. - 414 с.

В первом выпуске "Сводной летописи" помещена "Повесть временных лет" - древнейший книжный памятник Руси. Книга была составлена по всем изданным ранее спискам летописей. В основе "Сводной летописи" лежит Лаврентиевский список, один из древнейших и наиболее сохранившихся. "Сводная летопись" содержит полную всестороннюю систему известий, помещенных во всех списках летописи, а также возможность отчетливого представления о всех дополнениях, опущениях и вариантах того или иного списка в отдельности. Цель "Сводной летописи" - свести и сравнить известия русских летописей, относящиеся к истории России. В Летопись вошли только рукописные известия; известия, затрагивающие историю других стран опущены. Из вербальных вариантов в "сводной летописи" отмечены лишь те, которые могут влиять на смысл известия, другие же варианты, имеющие исключительно филологические значение, т.е. относящиеся к истории развития языка, оставлены без внимания.