Досліджено адаптаційні зрушення системної та периферичної гемодинаміки спортсменок різного віку та спортивної кваліфікації в різні періоди підготовки. Встановлено, що заняття синхронним плаванням супроводжуються значними адаптаційними змінами системної та регіонарної гемодинаміки; характер та спрямованість виявлених адаптаційних зрушень відрізняються у спортсменок різного віку та спортивної кваліфікації. Визначено, що від підготовчого до змагального періоду у спортсменок, що брали участь у дослідженні, відбувається збільшення УІ, СІ, W, зменшення ЗПОС, а також збільшення наповнення судин великих півкуль головного мозку артеріальною кров'ю, зменшення асиметрії парних гемодинамічних показників, тонусу артеріол та венул, що свідчить про збільшення функціональних резервів та адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи спортсменок.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності та механізм адсорбції йоногенних ПАР (хлориди алкіл- та діалкіламонію, алкілкарбоксилати калію) свіжоосадженим гідроксидом уранілу для пояснення та прогнозування ефективності проведення процесу вилучення урану із лужних розчинів у вигляді гідроксиду уранілу (осад І-го роду) методом осаджувальної флотації. Експериментально доведено можливість інтенсифікації процесу флотаційного вилучення сполук урану із розбавлених нітратних, сульфатних і карбонатних розчинів шляхом здійснення процесів флотоекстракції та флотації з носієм. Рекомендовано нові ефективні флотаційні реагенти - тонкоемульгований розчин триалкіламіну (ТАА) в уайт-спириті та тонкодиспергований твердий розчин ТАА в парафіні. Визначено оптимальні умови (pH середовища, витрата реагенту, час флотації, температура) вилучення сполук урану із розбавлених водних розчинів за допомогою запропонованих реагентів за відсутності та присутності електролітів різної природи. Запропоновано механізм взаємодії реагентів зі сполуками урану з врахуванням одночасного перебігу реакцій комплексоутворення та гідролізу, аналізу хімічного складу та колоїдно-хімічних властивостей реагентів. Розроблено новий спосіб вилучення сполук урану із розбавлених сульфатних розчинів методом флотації з носієм - тонкодиспергованим твердим розчином ТАА в уайт-спириті, який дозволяє знизити концентрацію урану в розчині, що очищується до межово припустимих норм з можливістю регенерації та повторного використання реагенту.

  Скачати повний текст

Розроблено алгоритми діагностики та методи комплексної загальної та місцевої терапії рецидивів урогенітальних інфекцій (УІ). У хворих установлено мало- або асимптомний перебіг захворювання, багатовогнищевість уражень й ускладнень, наявність не менше двох етіологічних агентів, порушення функціонального стану ШКТ, зміни показників імунного статусу. Уперше визначено критерії клініко-лабораторної, інструментальної діагностики та прогнозування рецидивів УІ з урахуванням морфологічної та електрономікроскопічної характеристики збудників. Запропоновано комплексну диференційовану терапію даних рецидивів з послідовним застосуванням етіотропних препаратів, засобів, що покращують функцію ШКТ і стан імунітету, м'яких лікарських форм для місцевого призначення. Доведено, що застосування даної комплексної терапії рецидивів ІПСШ дозволяє досягти клініко-лабораторного вилікування в 95,5 % хворих, зменшити рецидиви до 2,1 %.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексний аналіз імунного стану та функціональної активності клітин, що його формують, за хламідіозу, уреа- та мікоплазмозу. Встановлено, що імуноагресивні особливості збудників урогенітальних інфекцій (УІ) суттєво впливають на різні ланки природної резистентності макроорганізму. Доведено недостатність Т-клітинної ланки імунітету, обумовлену пригніченням кількості 3D+ і CD4+ целюлярних елементів і функціональної активності лімфоцитів, що залежить від спектра етіологічних факторів. Продемонстровано домінуючий серед представників мікоплазм імуноагресивний вплив Ureaplasma urealyticum. Вперше у хворих на УІ виявлено імунологічний дисбаланс: підвищену кількість клітин-попередників реалізації антитілоутворення, пригнічення вмісту імуноглобулінів і стану компенсаторних можливостей організму зв'язування антигенів. Доведено дестабілізувальний вплив на фагоцитарну реакцію урогенітальної мікст-інфікованості. Виявлено дискоординацію змін цитокінового профілю у хворих на УІ. Встановлено клініко-імунологічну ефективність сумісного застосування імунотропних засобів спорідненої та, частково, різновекторної дії - циклоферону та ехінацеї композитум.

  Скачати повний текст