Дисертацію присвячено дослідженню інституту денонсації міжнародних договорів у доктрині та практиці міжнародного права, кодифікації інституту денонсації, а також проаналізовані загальні та особливі аспекти реалізації права на денонсацію. Сутність денонсації полягає в тому, що акт припинення в цьому випадку ґрунтується на попередньо узгодженій волі сторін, яку вони втілили в положеннях договору, таким чином заздалегідь обумовивши можливість припинення міжнародного договору в односторонньому порядку, враховуючи всі потенційні наслідки, пов'язані з таким припиненням. Включаючи в текст договору положення про денонсацію, сторони забезпечують одна одній максимальну гнучкість поведінки і мінімізують втрати, оскільки таке припинення виключає правопорушення завдяки своїй погоджувальній договірній природі.У дослідженні приділено значну увагу становленню інституту денонсації, його доктринальній та офіційній кодифікації, термінології, що використовується в доктрині, міжнародних відносинах та у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 р., функціональній характеристиці, формулам денонсації, що включаються в міжнародні договорив, критеріям, що використовуються для визначення наявності дорозумілого права на денонсацію. Зокрема, визначено, що для денонсації як юридичного акту, вона має відповідати вимогам, що висуваються міжнародним правом до всіх юридичних актів, а саме: 1) наявність правоздатності у суб'єкта, який заявляє про денонсацію; 2) вона має виходити від компетентного органу суверенної держави, що наділений відповідними повноваженнями у сфері зовнішніх зносин; 3) волевиявлення суб'єкта має бути вільним та необтяженим вадами.У самих договорах застосовуються різні формули денонсації, згідно з якими, заява може бути подана в будь-який час. У дослідженні автор пропонує наступну класифікацію таких формул: 1) заява може бути подана в будь-який час, що призведе до негайного припинення дії договору відносно ініціатора; 2) заяву може бути подано в будь-який час, але за умови завчасного повідомлення, зі спливом постденонсаційного терміну денонсація набирає чинності.Значну увагу в дослідженні також приділено компетенції органів держави в сфері денонсації міжнародних договорів, зокрема, у зарубіжних країнах, законодавстві України, що регулює процедуру денонсування, виявленню проблем законодавчого регулювання процедури денонсування в Україні та внесенню пропозицій щодо його вдосконалення. Оскільки міжнародні договори вводяться в дію нормативно-правовими актами певної юридичної сили, денонсація є прийняттям таких нормативно-правових актів, якими буде засвідчено анулювання попередніх. Згідно із законодавством України, автор обґрунтовує, що неможливим є, щоб акти анулювання були меншої юридичної сили; відповідно, в українському законодавстві застосовується концепція acte contraire по відношенню до акту укладення договору.До проблем, які наразі наявні в українському законодавстві автор відносить наступні: 1) відсутність визначення денонсації як окремого способу припинення міжнародних договорів; 2) відсутність безпосередньої регламентації процедури денонсування, а разом з цим і переліку документів, які слід подати у випадку денонсування; 3) відсутність поділу на вольові та невольові способи припинення міжнародних договорів; 4) сумнівний вибір термінології щодо припинення міжнародних договорів, недостатній її обсяг і, як наслідок, відсутність гнучкості. Ці проблемні питання автор пропонує вирішити шляхом внесення змін до Закону України “Про міжнародні договори України”, Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру”.Ключові слова: припинення міжнародного договору, денонсація, денонсування, право на денонсацію, дорозуміле право на денонсацію, процедура денонсації.^UThe dissertation is devoted to the research of the institution of denunciation of international treaties in the doctrine and practice of international law, the codification of the denunciation institution, as well as general and special aspects of the realization of the right to denounce. The essence of the denunciation is that the cessation act in this case is based on the previously agreed will of the parties, which they embodied in the provisions of the treaty, thus preconditioning the possibility of unilaterally termination of the international treaty, taking into account all the potential consequences associated with such termination. Including the denunciation clause in the treaty, the parties provide each other with the maximum flexibility of conduct and minimize losses, as such termination excludes offenses due to its conciliatory treaty nature.The research focuses on the establishment of the institution of denunciation, its doctrinal and official codification, the terminology used in the doctrine, international relations and the Vienna Convention on the Law of Treaties of 1969, the functional characteristics, the denunciations formulas included in the international agreements, the criteria which are used to determine the existence of a reasonable right to denounce. In particular, it is determined that in order to denounce it as a legal act it must comply with the requirements imposed by international law on all legal acts, namely: 1) the existence of legal capacity of the entity declaring the denunciation; 2) it must come from the competent authority of a sovereign state which has the appropriate powers in the field of external relations; 3) the expression of the subject must be free and not burdened with defects.In the study, the author proposes the following classification of the following formulas: 1) the application can be filed at any time which will lead to the immediate termination of the treaty with respect to the initiator; 2) the application may be filed at any time, but subject to advance notice, after the expiration of the post-election deadline, the denunciation becomes effective.The study also focuses on the competence of state bodies in the area of denunciation of international treaties, including foreign countries, Ukrainian legislation which regulates the denunciation procedure, identifies problems of legislative regulation of denunciations in Ukraine and making proposals for its improvement. Since international treaties are enacted by normative legal acts of a certain legal force, denunciation is the adoption of such legal acts, which will certify the annulment of the previous ones. The author justifies that according to the legislation of Ukraine it is impossible for annulment acts to be less effective; respectively, the Ukrainian law applies the concept acte contraire in relation to the act of concluding the treaty.The problems that currently exist in Ukrainian legislation include the following: 1) the lack of the definition of denunciation as a separate method of termination of international treaties; 2) the absence of the direct regulation of the denunciation procedure, and, together with this, the list of the documents to be submitted in case of denunciation; 3) the absence of division into voluntary and involuntary ways of termination of international treaties; 4) doubtful choice of terminology for the termination of international treaties, insufficient volume and, as a consequence, lack of flexibility. The author proposes to resolve these issues by amending the Law of Ukraine “On International Treaties of Ukraine”, the Law of Ukraine “On the Cabinet of Ministers of Ukraine”, the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On Approval of the Regulations on the Procedure for the Establishment, Implementation, and Denunciation of Interagency Agreements of Ukraine”.Key words: termination of an international treaty, denunciation, termination, the right to denounce, the implied right to denounce, the denunciation procedure.

Об'єкт дослідження – післядипломна освіта вчителя початкових класів. Мета дослідження – розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель розвитку професійної мовно-мовленнєвої компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти та визначити організаційно-педагогічні умови її реалізації. Наукова новизна полягає в тому, що вперше розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель розвитку професійної мовно-мовленнєвої компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти у процесі підвищення кваліфікації, що охоплює теоретико-методологічний (мета, завдання, принципи, підходи, компоненти), змістово-діяльнісний (зміст, етапи, форми, методи, засоби), діагностувально-результативний (критерії, рівні, показники) взаємопов'язані блоки; визначено організаційно-педагогічні умови, які забезпечують позитивну динаміку розвитку професійної мовно-мовленнєвої компетентності вчителів початкових класів у системі післядипломної освіти (створення освітньо-розвивального середовища; інтерактивне навчання; координація спільної діяльності суб'єктів освітнього процесу; е-забезпечення розвитку професійної мовно-мовленнєвої компетентності учителів); визначено компоненти (мотиваційно-особистісний, когнітивно-мовленнєвий, праксеологічно-дієвий), критерії (особистісний, когнітивний, поведінковий), показники (мотивація мовно-мовленнєвого розвитку; сформованість знань мови, мовлення, лінгвістики; професійної мовно-мовленнєвої комунікації; сформованість професійних мовно-мовленнєвих умінь; умінь користування засобами невербальної комунікації) та рівні (базовий, середній, високий, досконалий) розвитку професійної мовно-мовленнєвої компетентності вчителів. Розроблено і впроваджено у процес підвищення кваліфікації вчителів початкових класів науково-методичне забезпечення, що містить програми нормативного «Педагогічна інноватика» і варіативного «Професійна мовно-мовленнєва компетентність вчителя» курсів, «Професійний словник-довідник учителя початкових класів», комплекс мультимедійних презентацій, дидактичні матеріали, електронні дидактичні засоби, віртуальний інтерактивний кабінет вчителя, блог викладача.^UObject of research – postgraduate education of primary school teachers. The purpose of research is to develop, substantiate and experimentally test the model of development of professional language and speech competence of primary school teacher in the system of postgraduate education and to determine the organizational and pedagogical conditions for its implementation. Scientific novelty is that for the first time to develop, substantiate and experimentally test the model of development of professional language and speech competence of primary school teacher in the system of postgraduate education in the process of advanced training covering theoretical and methodological (purpose, tasks, principles, approaches, components), content-activity (content, stages, forms, methods, means), diagnostic-productive (criteria, levels, indicators) interconnected blocks; defined organizational and pedagogical conditions that ensure the positive dynamics of the professional language and speech competence of primary school teachers in the system of postgraduate education (creating an educational and developing environment, interactive learning, coordination of the joint activities of educational entities process; e-provision of professional language and speech competence development of teachers); components (motivational-personal, cognitive-speech, praxeologically-effective), criteria (personal, cognitive, behavioral), indicators (motivation of speech and speech development, formation of knowledge of language, speech, linguistics, professional speech and speech communication, the formation of professional linguistic ability to use means of non-verbal communication) and levels (basic, medium, high, perfect) for the development of professional language and linguistic competence teachers. Developed and implemented in the process of improving the skills of primary school teachers scientific and methodological support, which contains the program of normative "Pedagogical Innovation" and the variant "Professional Language Competence of the Teacher" courses, "Professional Dictionary-Directory of Primary School Teachers", a complex multimedia presentations, didactic materials, electronic didactics, virtual interactive cabinet of the teacher, teacher's blog.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі правового регулювання, становлення та розвитку кадрового забезпечення судово-експертних установ України. Мета: визначення сутності, змісту та особливостей адміністративно-правових засад кадрового забезпечення судово-експертних установ України, шляхів їх удосконалення з урахуванням вітчизняної практики та закордонного досвіду. Методи: загальні та спеціальні методи пізнання, зокрема, діалектичний, логіко-семантичний, історико-порівняльний та історико-правовий, юридичний, аналітичний тощо. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: проведено комплексний аналіз процесу становлення та розвитку кадрового забезпечення судово-експертної діяльності в Україні, внаслідок чого виділено дев'ять етапів; науково обґрунтовано та розроблено комплексну характеристику системи суб'єктів кадрового забезпечення судово-експертних установ України: 1) по горизонталі: Міністерство юстиції України — Міністерство внутрішніх справ України — Міністерство охорони здоров'я України — Міністерство оборони України — Служба безпеки України; 2) по вертикалі — за рівнями структурних підрозділів судово-експертних установ України (експертні установи Міністерства внутрішніх справ, для забезпечення виконання завдань яких була створена Експертна служба МВС України; вищі заклади освіти та інші спеціальні заклади відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади); запропоновано для судово-експертних установ різних відомств розробити єдині: 1) Комплексну програму роботи з кадрами судово-експертних установ України (затверджує Кабінет Міністрів України); 2) типову освітню програму підготовки кадрів для судово-експертних установ України за спеціалізацією «Судова експертиза»; 3) типову навчальну програму підвищення кваліфікації судових експертів (зокрема, керівників судово-експертних установ); 4) диференційовані тестові завдання з метою перевірки професійної підготовки судових експертів; сформульовано вимоги, що мають бути передбачені в Комплексній програмі роботи з кадрами судово-експертних установ України: 1) знання нормативно-правових актів, що регламентують судово-експертну та наукову діяльність; 2) знання методик і спеціальної літератури з проведення експертних досліджень із відповідного напрямку; 3) знання норм із питань охорони праці та техніки безпеки, пожежної безпеки та правил внутрішнього трудового розпорядку; 4) особисті якості та здібності: логічне мислення, спостережливість, увага, відповідальність, емоційна стійкість; 5) знання професійної етики судового експерта; 6) дотримання присяги судового експерта; обґрунтовано доцільність оптимізації критеріїв оцінювання якості кадрового складу судово-експертних установ України, віддаючи перевагу якісним показникам і параметрам над кількісними; запропоновано врегулювати питання оцінювання кадрового складу судово-експертних установ та визначити систему критеріїв такого оцінювання шляхом прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення оцінювання якості діяльності судово-експертних установ». Практичне значення: одержані результати можуть бути використані у науково-дослідній сфері як основа для подальшого розроблення проблем кадрового забезпечення судово-експертних установ України; правотворчості, в ході внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють кадрове забезпечення судово-експертних установ України; правозастосовній діяльності з метою покращення практичної діяльності судово-експертних установ України. Сфера використання: у освітньому процесі під час підготовки лекційних матеріалів, підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Публічне адміністрування» та інших дисциплін адміністративно-правового характеру, в ході підготовки відповідних їх розділів.^UThe object of research is the social relations that arise in the process of legal regulation, the formation and development of staffing of forensic expert institutions of Ukraine. Purpose: to determine the essence, content and features of the administrative and legal principles of personnel provision of forensic expert institutions of Ukraine, ways of their improvement taking into account domestic practice and foreign experience. Methods: general and special methods of cognition, in particular, dialectical, logical-semantic, historical-comparative and historical-legal, legal, analytical, etc. Theoretical and practical results, scientific novelty: a comprehensive analysis of the process of formation and development of personnel provision of forensic expert activity in Ukraine was conducted, resulting in nine stages; scientifically substantiated and developed a comprehensive description of the system of subjects of staffing of forensic expert institutions of Ukraine: 1) horizontally: Ministry of Justice of Ukraine - Ministry of Internal Affairs of Ukraine - Ministry of Health of Ukraine - Ministry of Defense of Ukraine - Security Service of Ukraine; 2) vertically - according to the levels of structural subdivisions of forensic expert institutions of Ukraine (expert institutions of the Ministry of Internal Affairs, for the fulfillment of which the Expert Service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine was established; higher educational institutions and other special institutions of the respective ministries and other central executive bodies); It was suggested for the judicial-expert institutions of different departments to develop united: 1) Integrated program of work with personnel of forensic expert institutions of Ukraine (approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine); 2) a typical educational training program for the forensic expert institutions of Ukraine, specializing in "Forensic examination"; 3) a typical training program for advanced training of forensic experts (in particular, heads of forensic institutions); 4) differentiated test tasks for the purpose of verifying the professional training of forensic experts; formulated requirements that should be envisaged in the Integrated Program of Work with Personnel of Forensic Expert Institutions of Ukraine: 1) knowledge of normative legal acts regulating forensic expert and scientific activity; 2) knowledge of methodologies and special literature on conducting expert research in the corresponding direction; 3) knowledge of norms on occupational safety and safety, fire safety and rules of internal labor regulations; 4) personal qualities and abilities: logical thinking, observation, attention, responsibility, emotional stability; 5) knowledge of the professional ethics of the court expert; 6) observance of the oath of a judicial expert; the expediency of optimization of the criteria for assessing the quality of personnel of judicial-expert institutions of Ukraine is substantiated, giving preference to qualitative indicators and parameters over quantitative ones; it is proposed to resolve the issues of assessing the staffing of forensic institutions and determine the system of criteria for such evaluation by adopting the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On Approval of the Procedure for Evaluation of the Quality of Activities of Forensic Institutions". Practical significance: the obtained results can be used in the field of research as a basis for further development of the problems of staffing of forensic expert institutions of Ukraine; law-making, in the course of making amendments and additions to the normative legal acts regulating staffing of forensic expert institutions of Ukraine; law enforcement activities in order to improve the practical activity of forensic expert institutions of Ukraine. Field of use: in the educational process during the preparation of lecture materials, textbooks and training manuals on disciplines "Administrative law", "Administrative process", "Public administration" and other disciplines of an administrative-legal nature, during preparation of their respective sections.

У дисертаційній роботі проведено дослідження адміністративно-правовогорегулювання трансплантації в Україні. Визначено теоретичні і практичніпроблеми та вироблено напрями їхнього вдосконалення. Досліджено розвитокадміністративно-правових норм у сфері трансплантації в Україні. Акцентуєтьсяувага на періоді існування Української Радянської Соціалістичної Республіки,оскільки в цей час сфера трансплантації спочатку стала об'єктомадміністративно-правового регулювання, а вже згодом було сформованоповноцінну адміністративно-правову базу, яка регулювала питання щодотрансплантації нирок, легень, кишківника, підшлункової залози, реберниххрящів, кісток, а також питання міжнародно-правового співробітництва увказаній сфері. Сучасну адміністративно-правову основу трансплантації вУкраїні складають Основи законодавства України про охорону здоров'я, ЗаконУкраїни «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», рядпідзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України таМіністерства охорони здоров'я України.^UIn the dissertation work the research of administrative-legal is carried outregulation of transplantation in Ukraine. Theoretical and practical are definedproblems and developed directions for their improvement. Development is investigatedadministrative and legal norms in the field of transplantation in Ukraine. Accentuatedattention to the period of existence of the Ukrainian Soviet Socialist Republic,because at that time the field of transplantation was originally the objectadministrative and legal regulation, and was later formeda full-fledged administrative and legal framework governing the issue oftransplantation of kidneys, lungs, intestines, pancreas, ribscartilage, bone, and issues of international legal cooperation inspecified area. The modern administrative and legal basis of transplantation inUkraine is the basis of the legislation of Ukraine on health care, the LawOf Ukraine "On the use of transplantation of anatomical materials to humans", seriesbylaws of the Cabinet of Ministers of Ukraine andMinistry of Health of Ukraine.

У дисертаційній роботі вирішено важливе наукове завдання з поглиблення теоретичних засад, розвитку методичних підходів до реструктуризації і розробки практичних рекомендацій з її вдосконалення в системі антикризової адаптації банків в Україні.Розкрито визначення поняття «реструктуризація банку», виокремлено її сутнісні ознаки та критерії класифікації. Обґрунтовано зміст та функціональну структуру системи антикризової адаптації банків, виходячи з її об'єктів, суб'єктів та особливостей їх взаємодії. Удосконалено класифікацію способів реструктуризації банків, яка враховує характер підходів до здійснення реструктуризації та рівень економічних відносин.Проаналізовано сучасний стан банківського сектору України в контексті реструктуризаційних процесів. Здійснено оцінку системи антикризової адаптації бланків в Україні у розрізі її нормативно-правової, регуляторно-наглядової, кадрової, фінансової та інформаційної підсистем. Здійснено компаративний аналіз досвіду реструктуризації банків України та зарубіжних країн.Розроблено науково-практичні підходи та рекомендації з управління проблемною заборгованістю банків шляхом передачі непрацюючих активів компаніям з управління заборгованістю, формування та реалізації стратегії реструктуризації банківського сектору, удосконалення банківського нагляду в контексті реструктуризації банку. Удосконалено науково-методичний підхід до визначення потреби банків у реструктуризації, який, ґрунтується на аналізі характеристик його життєздатності, розроблено прогнозну модель фінансового результату банку, отриманого в ході реструктуризації.^UThe definition of the "bank restructuring" concept has been clarified, which, unlike the existing ones, involves the use of a number of organizational, regulatory, operational, technical, information, marketing and personnel changes of innovative nature in order to improve the organizational structure and financial condition, increase the efficiency and competitiveness of the bank, adaptation to the external environment in order to ensure the growth of the bank's market value in accordance with its development strategy.The classification of bank restructuring methods is improved, which, unlike existing ones, considers the nature of approaches to restructuring (transformation; reorganization; reforming; reengineering, financial rehabilitation) and the level of financial state (ordinary, preventive, crisis).The contents of the system of crisis adjustment of banks based on the complex interaction of economic entities regarding the use of restructuring tools is revealed. this makes it possible to obtain the end result of the anti-crisis measures, which is to achieve the objectives set by the banks with a view to stabilizing the factors of influence of the internal and external environment.The current state of the Ukrainian banking sector in the context of restructuring processes is analyzed. , in particular the dynamics of the banks quantity, the main indicators of the Ukrainian banking system performance, the indicators of the resource base formation, the volume of total and non-performing assets of the banking sector, the dynamics of the Ukrainian banks quantity in the liquidation status and in the temporary administration status, the amount of total actual cash inflows to insolvent banks in Ukraine.The system of anti-crisis adaptation of banks in Ukraine has been evaluated in the context of next directions of its functioning: the activity of the Deposit Guarantee Fund in the direction of withdrawal of insolvent banks from the market; National Bank of Ukraine improvement of the banking system, in particular by means of bank refinancing. A critical analysis of the legal regulation and organization, methodological, personnel, financial and information support of bank restructuring was carried out. The specific problems, weaknesses and unresolved issues in this area have been identified. The need to update the strategic program documents in the field of bank restructuring is emphasized. For this purpose, it is recommended National Bank jointly with the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Deposit Guarantee Fund, the Independent Banking Association, the Association of Banks of Ukraine to develop the Banking Sector Restructuring Strategy. A conceptual scheme of banking sector restructuring has been developed, which, unlike the existing ones, aims at identifying priority areas, sources of financing, and also takes into account the totality of economic, organizational and legal bases of restructuring in the banking sector with state support in order to ensure its anti-crisis adaptation in the economic development of the country.The sequence of expediency reasoning of anti-crisis management measures of the bank activity, based on determining the depth of the crisis and the need for restructuring, has been further developed, which makes it possible to choose the optimal level and nature of anti-crisis management measures.The directions of improvement of banking supervision in the context of bank restructuring are defined, which, unlike the existing ones, are based on a clear delimitation of the functions of supervisory bodies taking into account the stages of the bank life cycle, which promotes more thorough search and implementation of measures aimed at effective restructuring in the course of restructuring changes.A methodological approach to the management of problematic bank debt by restructuring bank loans due to refinancing of the central bank, creation of a state debt management company and its active interaction with investors and financial market participants have been developed.The scientific and methodological approach to determining the need of banks for restructuring was improved, which, unlike the existing ones, is based on the analysis of strategic, financial stability, financial security and social indicators. It allows to consider the factors of change and to choose the most appropriate restructuring option depending on the bank's financial state.The forecasted model of the bank's financial result obtained during the restructuring is substantiated, which takes into account changes in the volumes of attracted resources, capital and contingent expenses of the bank. It allows to determine the optimal amounts of resources, income and expenses necessary to achieve the desired goals of the restructuring.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовані механізми забезпечення інтероперабельності сервісної діяльності органів публічної влади та надані практичні рекомендації щодо їх впровадження у сферу публічного управління та адміністрування в умовах цифрових трансформацій.Уперше розроблено уніфіковану ситуаційно-комунікативну модель інтероперабельної системи сервісної діяльності органу публічної влади, визначено структуру її інформаційних потоків та управлінських впливів. Удосконалено класифікацію макротекстів/ознак першого та другого етапів застосування концепції Врядування Цифрової Ери (DEG), що дало змогу підтвердити гіпотезу про залежність ефективності публічного управління від застосування визначеної конфігурації цифрових механізмів, яка забезпечуватиме інтероперабельність сервісної діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Обґрунтовано закономірність динаміки цифрового розвитку за експоненціальною моделлю зростання у відповідності до сучасного трактування Закону Мура. Відповідно до цього набула подальшого розвитку теорія технологічної сингулярності, яка за умови застосування у публічному управлінні України призведе до експоненціального зростання кількості сервісних систем штучного інтелекту та сприятиме подальшому розвитку їх самовідтворювальних технологій у процесі надання органами влади управлінських послуг.Проаналізовано нормативно-правове регулювання процесів цифровізації надання послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування, зокрема, запропоновано необхідність законодавчого визначення правової інтероперабельності та започаткування Кодексу цифрового врядування для подолання бар'єрів інтероперабельності.Типізовано підходи до визначення етапів розвитку українського законодавства у сфері формування та реалізації політики цифрового розвитку. Запропоновано для впровадження правової інтероперабельності розробку державного сервісу інтелектуальної оцінки сумісності законодавства України.Набув подальшого розвитку понятійно–категоріальний апарат галузі публічного управління у сфері інтероперабельності сервісної діяльності органів влади в частині авторського трактування термінів “інтероперабельність”, “функціональна сумісність”, “інтероперабельна система”, та введення в науковий обіг нових дефініцій, а саме: Узагальнено зарубіжний досвід вироблення сервісно-орієнтованої державної політики інституціями цифрових трансформацій, формування та реалізації державних стратегій цифровізації, впровадження систем цифрового врядування, типові моделі, структури підрозділи управління цифровізацією, їхні функції та повноваження.Удосконалено набір цифрових складових критеріїв комплексного оцінювання сервісної діяльності органів публічної влади, з урахуванням специфіки надання управлінських послуг на основі застосування шкали порядку або інтервалів. Визначено напрями удосконалення системи стандартизації сервісної діяльності органів публічної влади в умовах цифровізації суспільства: цифрової трансформації публічного управління шляхом перегляду стратегії розвитку з врахуванням цифровізації суспільства. Удосконалено класифікацію підходів до інструментів “Smart City” на основі фасетного принципу та визначених типів полів класифікатора.Здійснено удосконалення класифікації цифрових інформаційних бар'єрів за рівнем семантичної інтероперабельності за чотирма чинниками. Запропоновано інструментарій здійснення сервісної діяльності органів публічної влади та механізми забезпечення інтероперабельності з використанням технології блокчейн як перспективної цифрової технології сумісних систем надання управлінських послуг, описано ризики застосування технології блокчейн та визначено методи взаємодії для забезпечення інтероперабельності блокчейн транзакцій та описано рівні інтероперабельності в моделі взаємодії блокчейн-рішень. Запропоновано побудову структури діяльності органів публічної влади на основі “архітектури підприємства” та використання техніки візуалізації на основі ландшафтної моделі. Запропоновано вдосконалення механізмів подання індивідуальних електронних звернень громадян з урахуванням пакетного принципу. Запропоновано розширення сфери оцінювання діяльності через запровадження системи рейтингування діяльності НУО та інструмент “Електронний кабінет НУО”. Досліджено проблематику інформаційних бар'єрів і цифрової нерівності та запропоновано напрями їх подолання з урахуванням міжбар'єрних інформаційно-комунікаційних зв'язків. Проведено аналіз систем миттєвих повідомлень, визначено їх функціональну типологію та сфери використання в розрізі діяльності органів публічної влади, описано зміну ландшафту цифрових комунікації в зв'язку з поширення коронавірусної інфекції COVID-19.^UThe dissertation theoretically substantiates the mechanisms of interoperability of service activities of public authorities and provides practical recommendations for their implementation in the field of public administration and administration in terms of digital transformations.It was for the first time when a unified situational-communicative model of an interoperable system of service activity of a public authority has been developed, and the structure of its information flows and managerial influences has been determined. Іmproves the classification of macrotexts / features of the first and second waves of the Digital Age Governance (DEG) concept, which allowed to confirm the hypothesis that public administration efficiency depends on the use of a certain configuration of digital mechanisms that will ensure interoperability of government services. and local self-governments. The regularity of the dynamics of digital development according to the exponential model of growth in accordance with the modern interpretation of Moore's Law is substantiated. Accordingly, the theory of technological singularity was further developed, which, when used in public administration of Ukraine, will lead to an exponential increase in the number of artificial intelligence service systems and contribute to the further development of their self-replicating technologies in the process of providing management services.The normative-legal regulation of digitalization of service provision by state authorities and local self-government bodies is analyzed, in particular, the necessity of legislative definition of legal interoperability and introduction of “Digital Governance Code” to overcome barriers of interoperability.Approaches to determining the stages of development of Ukrainian legislation in the field of formation and implementation of digital development policy are standardized. To introduce legal interoperability, it is proposed to develop a state service for the intellectual assessment of the compatibility of Ukrainian legislation. The conceptual and categorical apparatus of public administration in the field of interoperability of service activities of the authorities in terms of the author's interpretation of the terms “functional compatibility”, “interoperability”, “interoperable system”, and the introduction of new definitions into scientific circulation, namely:The foreign experience of service-oriented state policy development by institutions of digital transformations, formation, and implementation of state digitization strategies, the introduction of digital governance systems, standard models, structures of digitalization management units, their functions and powers are generalized.The set of digital components of criteria for a comprehensive assessment of service activities of public authorities has been improved, taking into account the specifics of providing management services based on the application of a scale of order or intervals. The directions of improvement of the system of standardization of service activity of public authorities in the conditions of digitalization of society are defined: digital transformation of public administration by revision of development strategy taking into account digitalization of society. The classification of approaches to “Smart City” tools has been improved on the basis of the facet principle and certain types of classifier fields.The classification of digital information barriers according to the level of semantic interoperability by four factors.The toolkit for public service activities and mechanisms for ensuring interoperability using blockchain technology as a promising digital technology for compatible management services describes the risks of using blockchain technology and identifies methods of interaction to ensure interoperability of blockchain transactions and describes the levels of interoperability. The construction of the structure of public authorities on the basis of the architecture of the enterprise and the use of visualization techniques based on the landscape model is proposed. It is proposed to improve the mechanisms for submitting individual electronic applications of citizens, taking into account the batch principle. It is proposed to expand the scope of performance evaluation through the introduction of a rating system for NGO activities and the tool “Electronic Cabinet of NGOs”. Aspects of information barriers and digital inequality are studied and the directions of their overcoming are offered, taking into account inter-barrier information-communication connections. For the first time the analysis of instant messaging systems was carried out, their functional typology and spheres of use in the context of public authorities were determined, the change of the digital communication landscape due to the spread of COVID-19 coronavirus infection was described.

Об'єкт дослідження – організаційне та економічне забезпечення диверсифікації використання природних ресурсів та територій у рекреаційно-туристичній сфері. Предмет дослідження – теоретико-методичні основи та прикладні рекомендації щодо організаційно-економічного забезпечення диверсифікації використання природних ресурсів та територій у рекреаційно-туристичній сфері. Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є фундаментальні положення теорії економіки природокористування, класичні та сучасні теорії просторового розвитку національного господарства, а також праці закордонних та вітчизняних учених щодо передумов диверсифікації, використання природних рекреаційних ресурсів, розвитку рекреаційно-туристичної сфери, державного регулювання ними, забезпечення прийняття оптимальних управлінських рішень. Для вирішення завдань наукового дослідження, поставлених в дисертації, застосовано загальнонаукові теоретичні методи: компонентний аналіз – для уточнення сутності поняття «диверсифікація використання природних рекреаційних ресурсів»; класифікації – для визначення напрямів використання природних рекреаційних ресурсів з урахуванням форм та прав власності на них; аналізу та синтезу – для визначення форм диверсифікації з урахуванням природно-ресурсної компоненти; статистичний – для визначення стану рекреаційно-туристичної діяльності по регіонах України; логічного аналізу – для визначення стану та трендів розвитку рекреаційно-туристичної діяльності; групування, порівняння та опису – для нормативно-правового, організаційного забезпечення використання природних ресурсів та розвитку рекреаційно-туристичної діяльності; прийняття управлінських рішень – для узгодження соціо-економіко-екологічних інтересів розвитку рекреаційної території; програмно-цільового – для розробки проєкту програми розвитку рекреаційно-туристичної території Куяльницького лиману на основі диверсифікації природних ресурсів. Інформаційну базу дослідження становлять праці закордонних та вітчизняних учених, законодавчі документи Верховної Ради, Офісу Президента України, аналітичні матеріали Кабінету Міністрів України; статистичні матеріали Державної служби статистики України, Державного агентства розвитку туризму України, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної служби геології та надр України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України; міжнародні нормативно-правові документи; наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів, в яких висвітлено напрацювання щодо економічної категорії «диверсифікація», положення щодо розвитку рекреаційно-туристичної сфери та раціонального природокористування; електронні ресурси представлені в мережі Інтернет; результати власних напрацювань здобувача.^UThe object of research is the organizational and economic support of diversification of the use of natural resources and territories in the recreational and tourist sphere. The subject of the research is theoretical and methodological bases and applied recommendations for organizational and economic support of diversification of the use of natural resources and territories in the recreational and tourist sphere. Research methods. Theoretical and methodological basis of the study are the fundamental provisions of the theory of economics, classical and modern theories of spatial development national economy, as well as the work of foreign and domestic scientists on the preconditions for diversification, use of natural recreational resources, development of recreational tourism, government regulation, management solutions. To solve the tasks of scientific research set in the dissertation, general scientific theoretical methods are used: component analysis – to clarify the essence of the concept of "diversification of the use of natural recreational resources"; classification – to determine the use of natural recreational resources, taking into account the forms and ownership rights to them; analysis and synthesis – to determine the forms of diversification taking into account the natural resource component; statistical – to determine the state of recreational and tourist activities in the regions of Ukraine; logical analysis - to determine the status and trends of recreational and tourist activities; grouping, comparison and description – for regulatory and legal, organizational support for the use of natural resources and the development of recreational and tourist activities; making managerial decisions – to coordinate the socio-economic and environmental interests of the development of the recreational area; program-target – to develop a draft program for the development of recreational and tourist territory of the Kuyalnytsky estuary on the basis of diversification of natural resources. The information base of the study consists of works of foreign and domestic scientists, legislative documents of the Verkhovna Rada, the Office of the President of Ukraine, analytical materials of the Cabinet of Ministers of Ukraine; statistical materials of the State Statistics Service of Ukraine, the State Agency for Tourism Development of Ukraine, the State Service of Ukraine for Geodesy, Cartography and Cadastre, the State Service of Geology and Subsoil of Ukraine, the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine; international legal documents; scientific researches of domestic and foreign authors, in which the work on the economic category "diversification", the provisions on the development of the recreational and tourist sphere and the rational use of nature are covered; electronic resources are presented on the Internet; the results of the applicant's own work.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю створення механізмів державної допомоги суб'єктам господарювання в Україні, які би сприяли вирішенню завдань економічної політики та відповідали міжнародним зобов'язанням держави.Обґрунтовано, що оцінка взаємного впливу процесів міжнародної економічної інтеграції та державного втручання з метою підтримки економічної діяльності повинна додатково включати такі аспекти: оцінка впливу на міжнародну інтеграцію, торгівлю, інвестиції; оцінка відповідності нормам міжнародного права, міжнародним зобов'язанням держави, які покликані забезпечувати процеси інтеграції; позиція національного бізнесу та іноземних інвесторів.Здійснено аналіз термінів “державна підтримка”, “державна допомога”, “субсидія” за критеріями виконання державою певних функцій, впливу на поведінку одержувача, вибірковості або впливу на конкуренцію. Доведено, що правила державної допомоги ЄС виконують особливу роль як ключовий спільний елемент у наднаціональному механізмі підтримки економічної діяльності за рахунок бюджету ЄС та національних механізмів державної допомоги суб'єктам господарювання у державах-членах ЄС. На основі досвіду ЄС та його країн-членів встановлено, що завдяки застосуванню правил державної допомоги ЄС на національному рівні відбувається модифікація схем і заходів підтримки, їх удосконалення для забезпечення ефективності та результативності.З'ясовано, що в країнах-членах Світової організації торгівлі та не належать до інтеграційних об'єднань високого рівня, активно застосовуються різні заходи державної підтримки: спеціальні економічні зони та їх різновиди(експортні зони, промислові зони тощо), податкові пільги, гранти тощо. При цьому надання підтримки характеризується високими вимогами до ефективності та результативності.Проаналізовано міжнародні зобов'язання України щодо впровадження правил державної допомоги ЄС. Установлено, що через вибіркову імплементацію норм права ЄС та невідповідність базового Закону України “Про державну допомогу суб'єктам господарювання” Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, не відбулося очікуваного трансформаційного впливу на механізми державної допомоги.Обґрунтовано теоретико-прикладні засади формування комплексної структури механізмів державної допомоги, які передбачають залучення розробок у сферах індустріальної політики, інвестиційної політики, міжнародних стандартів і практик.Запропоновано цілісний підхід до вдосконалення таких механізмів державної допомоги суб'єктам господарювання: організаційний, правовий, механізм надання, оцінки та коригування, а також механізм контролю щодо впливу на конкуренцію та торгівлю. У рамках удосконалення організаційного механізму запропоновано: зміна структури консультативно-дорадчих органів при Кабінеті Міністрів України, уточнення функцій профільного віце-прем'єр-міністра та міністерства або утворення окремого урядового органу; запровадження аналізу впливу запланованого державного втручання на торгівлю з ЄС та конкуренцію; комплексне використання теоретичних засад державного втручання, внутрішніх та міжнародно визнаних пріоритетів державної допомоги, позицій зацікавлених сторін для визначення пріоритетів допомоги або підтримки.Для вдосконалення правового механізму обґрунтовано необхідність використання повною мірою положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також внесення низки змін до Закону України “Про державну допомогу суб'єктам господарювання” для проведення належної оцінки впливу допомоги на торгівлю з ЄС, усунення перешкод для використання правил ЄС. Реалізація цих пропозицій, відповідно, уможливить повноцінне функціонування механізму контролю щодо впливу на конкуренцію та торгівлю. З метою вдосконалення механізму надання, оцінки та коригування державної допомоги доведено необхідність інтеграції цілей і завдань політики державної допомоги із секторальними політиками, а також запропоновано повною мірою використовувати інструменти допомоги, які допускаються в рамках міжнародних підходів та норм. Також запропоновано використовувати індикатори результативності, ефективності, якості для оцінки схем і заходів державної допомоги.Ключові слова: державна допомога суб'єктам господарювання, правовий та організаційний механізми державної допомоги, модернізація механізмів державної допомоги, міжнародна економічна інтеграція, державне втручання в економічну діяльність, державна підтримка, субсидії суб'єктам господарювання, правила Європейського Союзу у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва, індустріальна політика.^UThe relevance of the research topic is based on a need to establish mechanisms of state aid to undertakings, which should promote achieving objectives of economic policy and be in line with international obligations of the state.It was justified, that assessment of the mutual impact of processes of international economic integration and public intervention to support economic activity should include the following aspects: evaluation of the impact on international integration, trade, and investment; assessment of compatibility with international law norms, international obligations of the state, which should secure the integration processes; positions of national business and foreign investors.The terms “public support”, “state aid”, “subsidy” were analyzed by criteria of executing particular functions by the state, of impact on the beneficiary's behavior, of selectivity, or impact on competition.It was demonstrated, that the EU state aid rules fulfill the special role as a key common element in the supranational mechanism of support to economic activity from the EU budget and the national mechanisms of state aid to undertakings in the EU member states.Based on the experience of the EU and its member states, it is established that the application of EU state aid rules at the national level modifies support schemes and measures, by improving them to ensure efficiency and effectiveness.It was found that in countries that are members of the World Trade Organization and do not belong to high-level integration associations, various measures of state support are actively applied in the form of special economic zones and their varieties (export zones, industrial zones, etc.), tax benefits, grants, etc. At the same time, the provision of support is characterized by high requirements for efficiency and effectiveness.The content of Ukraine's international obligations to implement EU state aid rules was analysed. It is established that, due to the selective implementation of EU law and the inconsistency of the base Law of Ukraine “On State Aid to Undertakings” with the Association Agreement between Ukraine and the EU, no expected transformational impact on state aid mechanisms took place.Theoretical and applied bases of formation of the complex structure of state aid mechanisms are substantiated, which envisage the application of developments in industrial policy, investment policy, and international standards and practices.A holistic approach to improving the following mechanisms of state aid to undertakings is proposed: an organizational, legal, mechanism for providing, evaluation, and adjustment, as well as a mechanism for monitoring the impact on competition and trade. As part of the improvement of the organizational mechanism, it is proposed to: change the structure of advisory bodies under the Cabinet of Ministers of Ukraine; clarify the functions of the relevant Deputy Prime Minister and the Ministry of Strategic Sectors or establish a separate government body; introduce an analysis of the impact of the planned state intervention on trade with the EU and competition; use theoretical principles of state intervention, domestic and internationally recognized priorities of state aid, positions of stakeholders to determine priorities of aid or support.To improve the legal mechanism, a necessity of using the provisions of the EU-Ukraine Association Agreement in full is justified, as well as of introducing a number of amendments to the Law of Ukraine “On State Aid to Undertakings” to assess properly the impact of state aid on trade with the EU and removing obstacles to applying the EU rules. Implementation of these proposals, accordingly, will enable the full functioning of the control mechanism on the impact on competition and trade.In order to improve the mechanism for providing, evaluating, and adjusting state aid, the need to integrate the goals and objectives of state aid policy with sectoral policies has been demonstrated, and it is proposed to make full use of aid instruments allowed under international approaches and norms. In addition, it is proposed to use indicators of effectiveness, efficiency, and quality to evaluate state aid schemes and measures.Keywords: state aid to undertakings, legal and organizational mechanisms of state aid, modernization of state aid mechanisms, international economic integration, public intervention in economic activity, public support, subsidies to undertakings, rules of the European Union in the field of state aid to undertakings, promotion of the development of small and medium enterprises, industrial policy.

Дисертаційна робота присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення антикризового управління в контексті реагування на регіональні виклики в Україні. Враховуючи основні сучасні теоретичні підходи до публічного та антикризового управління, критичну оцінку наявних визначень, сутність антикризового управління в контексті реагування на регіональні виклики, запропоновано розглядати як реалізацію публічно-управлінського впливу із використанням механізмів, принципів, методів, засобів, інструментів превентивного, активного та реактивного антикризового управління з метою реагування на регіональні виклики, мінімізації їх негативного впливу на розвиток регіонів, який є складовою сталого розвитку держави, попередження виникнення криз регіонального і загальнодержавного масштабів. Реагування на регіональні виклики дозволить вирішувати проблеми на ранніх стадіях, коли вони ще не переросли в реальні загрози, не становлять небезпеки для регіонів і держави та потребують значно менших витрат на врегулювання.На основі систематизації підходів до визначення дефініцій «регіон» та «виклик», класифікації викликів регіональні виклики пропонується розглядати як «проблеми, перешкоди сталому розвитку регіону, негативні явища, суперечності між наявним і належним, які є початковим етапом реалізації реальної або потенційної загрози для розвитку регіонів і усунення яких передбачає трансформацію регіональних соціально-економічних систем». У результаті систематизації теоретичних підходів доведено доцільність узгодженого, раціонального застосування різних типів заходів комплексного поєднання антикризової, регіональної політики та політики національної безпеки для врегулювання регіональних викликів.У контексті означеного, у роботі встановлено широке коло суб'єктів реагування на регіональні виклики, до яких належать органи публічного управління загальнодержавного і регіонального (включно з місцевим) рівнів, представники громадянського суспільства, науково-експертні спільноти. Встановлено, що до органів публічної влади, відповідальних за реалізацію антикризового управління в контексті реагування на регіональні виклики в Україні, належать Президент України; ВРУ; КМУ; НБУ; РНБО; спеціалізовані антикорупційні органи, СБУ; ЗСУ; органи МВС; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; ОДА; РДА; обласні ради та інші органи місцевого самоврядування тощо. Виявлено, що в Україні серед публічних інституцій немає чітко визначеного головного (керівного) елемента в системі антикризового управління в контексті реагування на регіональні виклики та не здійснено чіткого розмежування повноважень у цій сфері. Доведено, що всі наявні органи публічної влади в межах своїх повноважень мають здійснювати необхідні заходи для попередження і мінімізації негативного впливу викликів і криз, протидіяти їм.^UThe dissertation is devoted to the theoretical and methodological substantiation and the development of practical recommendations for improving anti-crisis management to respond to regional challenges in Ukraine. Taking into account the main modern theoretical approaches to public and anti-crisis management, critical assessment of existing definitions, the essence of anti-crisis management in the context of responding to regional challenges is proposed to be considered as an implementation of public and managerial influence by using the mechanisms, principles, methods, means and tools of preventive, active and reactive anti-crisis management to respond to regional challenges, minimizing their negative impact on the development of regions, which is a component of state sustainable development and preventing crises of regional and national scale. Responding to regional challenges will solve problems at an early stage, when they have not yet become real threats, do not pose a danger to regions and the state and require significantly lower settlement costs.Based on the systematization of approaches to defining the terms "region" and "challenge", classification of challenges, the regional challenges are suggested to be considered as "problems, obstacles to the sustainable development of the region, negative phenomena, contradictions between existing and appropriate, which are the initial stage of realization of a real or potential threat to the development of regions, and the elimination of which involves the transformation of regional socio-economic systems". As a result of the systematization of theoretical approaches, there is proved the expediency of coordinated, rational application of different types of measures of the complex combination of anti-crisis, regional policy and national security policy for settling regional challenges.In the context of the above-mentioned, the paper identifies a wide range of actors to respond to regional challenges, including public administration authorities of national and regional (including local) levels, representatives of civil society, scientific and expert communities. It is established that the public authorities responsible for the implementation of anti-crisis management in the context of responding to regional challenges in Ukraine include: the President of Ukraine; Verkhovna Rada of Ukraine; Cabinet; National Bank of Ukraine; Council of National Security and Defence; specialized anti-corruption bodies, Security Service of Ukraine; Armed Forces of Ukraine; bodies of the Ministry of Internal Affairs; Ministries and other central executive authorities; Regional and District Councils; and other local government authorities; etc. It was found that in Ukraine, among public institutions, there is no clearly defined main (guiding) element in the anti-crisis management system in the context of responding to regional challenges, and there is no clear delineation of powers in this area. It has been proven that all existing public authorities, within their capabilities, should take the necessary measures to prevent and minimize the negative impact of challenges and crises.

Метою дисертаційної роботи є обґрунтування науково-теоретичних підходів та розроблення практичних рекомендацій з удосконалення фінансового забезпечення сталого розвитку територіальних громад в умовах децентралізації влади в Україні. Об'єктом дослідження є система відносин в сфері фінансового забезпечення сталого розвитку територіальних громад, що виникають внаслідок децентралізації влади в Україні. Предметом дослідження визначено процеси реформування державного управління фінансовим забезпеченням сталого розвитку територіальних громад в умовах децентралізації влади на сучасному етапі в Україні. У вступі розкрито сутність і стан розробленості наукової проблеми, що досліджується та обґрунтовано вибір і актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, методи дослідження, розкрито наукову новизну отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення та особистий внесок здобувачки, наведено дані про впровадження і апробацію результатів дослідження на наукових конференціях та у публікаціях за темою дисертації. Однією з суттєвих складових реформи децентралізації в Україні є фінансове забезпечення розвитку спроможних територіальних громад. Основною проблемою фінансової підтримки територіальних громад на сучасному етапі впровадження реформи децентралізації в Українізалишається недосконала організація пов'язаних процесів в існуючій системі фінансової підтримки сталого розвитку в країні, яка не задовольняє соціально-економічні потреби територіальних громад, що визначає актуальність обраної теми дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань у дисертації використано сукупність науково-теоретичних методів дослідження: методу узагальнення - для систематизації теоретико-методологічних засад в сфері фінансового забезпечення територіального розвитку в Україні в умовах децентралізації; діалектичного та абстрактно-логічного аналізу - для здійснення теоретико-методичних узагальнень та формулювання висновків, що випливають з результатів дослідження; наочного відображення фактичних даних - для ідентифікації проблем державного управління в сфері фінансового забезпечення громад; логічного моделювання - для обґрунтування імперативів стратегії реформування місцевого самоврядування; порівняльно- правового методу для дослідження особливостей законодавчого врегулювання неузгодженостей у системі державного управління в системі фінансового забезпечення, упорядкування законодавчих документів. Інформаційною базою дослідження є Конституція України, Закони України, нормативноправові акти Кабінету Міністрів України, офіційні дані Державної служби статистики України, матеріали інформаційно-аналітичних бюлетенів Асоціації міст України, монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних фахівців, Інтернет-ресурси. У першому розділі «Основні теоретичні та методологічні положення стосовно організації фінансового забезпечення сталого розвитку територіальних громад» визначено сутність та елементи системи фінансового забезпечення сталого розвитку територіальних громад в умовах децентралізації; проаналізовано нормативно-правові засади фінансового забезпечення сталого розвитку територіальних громад в умовах децентралізації в Україні; узагальнено концептуальні складові фінансового забезпечення сталого розвитку територіальних громад. Задля комплексного розуміння процесів взаємодії в системі фінансового забезпечення сталого розвитку територіальних громад розширено понятійнокатегоріальний апарат в сфері публічного управління та адміністрування щодо визначення терміну «фінансова спроможність територіальних громад» як здатність територіальних громад залучати, накопичувати та ефективно використовувати фінансові ресурси з різних джерел для вирішення нагальних місцевих проблем. Поняття «фінансове забезпечення сталого розвитку територіальних громад в умовах децентралізації» запропоновано розуміти як систему залучення, акумулювання, розподілу та використання публічних і приватних коштів, інвестованих із зовнішніх та внутрішніх джерел для задоволення потреб мешканців, що поєднує сукупність усіх джерел надходження фінансових ресурсів і фаз організації діяльності у фінансовій сфері. Встановлено, що фінансове забезпечення сталого розвитку територіальних громад є багатогранною системою, загальна мета функціонування якої в умовах децентралізації полягає у забезпеченні поступового соціально-економічного розвитку відповідних територій, самодостатності та задоволення законних соціально-економічних інтересів та потреб життєдіяльності їх мешканців і бізнесу, яка передбачає врахування фактору упорядкованості елементів та взаємозв'язків між ними.^UThe thesis research is devoted to substantiating scientific and theoretical approaches and developing practical recommendations for improving the financial security of territorial communities' sustainable development in the context of power decentralization in Ukraine. The thesis research object is the system of relations in the field of financial support for territorial communities' sustainable development as a consequence of the power decentralization in Ukraine. The subject of the research thesis determines the processes of reforming the state administration of the financial provision of territorial communities sustainable development in conditions of power decentralization at the present stage in Ukraine. The introduction reveals the essence and status of the scientific problem under study and substantiates the choice and relevance of the investigated topic, defines the object, subject, purpose, research methods, reveals the scientific novelty of the results, their theoretical and practical significance, and author's contribution on the implementation and approbation of research results at scientific conferences and publications on the topic of thesis research. One of the essential components of decentralization reform in Ukraine is financial support for the affluent territorial communities' development. The main problem of financial support of territorial communities at the current stage of decentralization reform in Ukraine is the flawed organization of related processes in the existing financial support system of sustainable development in the country, which does not meet the socio-economic needs of territorial communities. To achieve the goal and objectives of the thesis research, a set of scientific and theoretical research methods are used: generalization method - to systematize the theoretical and methodological foundations in the field of financial support of territorial development in Ukraine in a decentralized environment; dialectical and abstract-logical analysis - for the implementation of theoretical and methodological generalizations and formulation of conclusions arising from the results of the study; visual display of factual data - to identify problems of public administration in the field of community financial support; logical modelling - to substantiate the imperatives of the local government reform strategy; comparative legal method - for studying the features of the legislative settlement of inconsistencies in the system of public administration financial support, streamlining of legislative documents. The information base of the study includes the Constitution of Ukraine, Laws of Ukraine, regulations of the Cabinet of Ministers of Ukraine, official data of the State Statistics Service of Ukraine, materials and analytical bulletins of the Association of Ukrainian Cities, monographic studies of domestic and foreign experts, Internet resources. The first chapter "Basic theoretical and methodological provisions on the financial support organization for the sustainable development of territorial communities" defines the essence and elements of the financial support system for sustainable development of territorial communities in the context of decentralization. The normative-legal bases of financial provision of sustainable development of territorial communities in the conditions of decentralization in Ukraine have been analyzed; the conceptual components of financial support of sustainable development of territorial communities have been generalized. In order to comprehensively understand the interaction processes in thesystem of financial support for sustainable development of territorial communities, the conceptual and categorical apparatus in the field of public administration has been expanded to define the term "financial capacity of territorial communities" as the ability of territorial communities to attract, accumulate and effectively use financial resources. The concept of "financial support for sustainable development of local communities in decentralization" is proposed to be understood as a system of attracting, accumulating, distributing, and using public and private funds invested from external and internal sources to meet the needs of residents, combining all sources of financial resources and activities in the financial sector. The research established that the financial support of sustainable development of territorial communities is a multifaceted system that aims to ensure the gradual socio-economic development of the territories, self-sufficiency, and legitimate socio-economic interests and needs of residents and businesses, which takes into account the factor of the order of the elements and the relationships between them.

У дисертації порушено проблему формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії з сім'ями дітей внутрішньо переміщених осіб в умовах ЗДО.Актуальність дослідження соціально детермінована, оскільки, унаслідок вимушеної міграції загострюється низка соціальних, педагогічних, психологічних проблем. Зокрема, саме діти із таких сімей є особливо вразливою категорією, адже їхня емоційна сфера лабільна, що викликає інтенсивні реакції. Кризові процеси в соціумі негативно впливають на психічний стан дошкільників, породжують тривожність, напруженість, почуття невпевненості в завтрашньому дні, стомленість від нестабільності, а, інколи, й жорстокість. Таким чином, перед педагогічними колективами ЗДО постають складні завдання і щодо сімей, і щодо дітей. А саме: допомогти адаптуватися до нових умов; створювати сприятливе середовище для всебічного особистісного розвитку дітей, задоволення їхніх соціокультурних потреб та інтересів у різних видах діяльності в ЗДО; систематично надавати допомогу родинам у складних життєвих ситуаціях задля успішного вирішення внутрішніх сімейних проблем.У контексті, зазначеному вище, особливе методологічне значення має низка законодавчих та нормативних документів. Зокрема, до правових належить: Конституція України (2014), Загальна декларація прав людини (1948), Декларація про права дитини (1959), Конвенція ООН про права дитини (2014), Національна стратегія у сфері прав людини на період до 2020 року (2021), Закон України «Про охорону дитинства» (2021), «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (2014), «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (2021); Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах (2004); Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці (2000); Сімейний кодекс України (2021); Постанови Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (2020), «Про затвердження Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року» (2017), «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» (2021), «Про поліпшення матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (1998), «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (2003); освітньої сфер: Закон України «Про освіту» (2017), «Про дошкільну освіту» (2001), «Про вищу освіту» (2014), Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття»)» (1996), «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» (2003), Державний стандарт дошкільної освіти України «Базовий компонент дошкільної освіти в Україні» (2021), Національна доктрина розвитку освіти (2002), Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013), Лист Міністерства освіти і науки «Щодо прийому до дошкільних навчальних закладів дітей, які прибули з Донецької та Луганської областей на постійне або тимчасове проживання до інших населених пунктів України» (2014).^UThe dissertation raises the issue of forming the readiness of future educators of preschool institutions for pedagogical interaction with the families of children of internally displaced persons in the conditions of PEI. The relevance of the study is socially determined, because, as a result of forced migration, several social, pedagogical, psychological problems are exacerbated. In particular, children from such families are a particularly vulnerable category, because their emotional sphere is labile, which causes intense reactions. Crisis processes in society negatively affect the mental state of preschoolers, cause anxiety, tension, feelings of insecurity in the future, fatigue from instability, and sometimes cruelty. Thus, the pedagogical teams of PEI face difficult tasks both for families and for children. Namely: to help adapt to new conditions; to create a favorable environment for the comprehensive personal development of children, meeting their socio-cultural needs and interests in various activities in the child; systematically provide assistance to families in difficult life situations to successfully solve internal family problems. In the context mentioned above, many legislative and regulatory documents are of particular methodological importance. In particular, the legal ones include: the Constitution of Ukraine (2014), the Universal Declaration of Human Rights (1948), the Declaration of the Rights of the Child (1959), the UN Convention on the Rights of the Child (2014), the National Strategy for Human Rights until 2020 (2021 ), The Law of Ukraine “On Child Protection” (2021), “On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons” (2014), “On Ensuring Organizational and Legal Conditions for Social Protection of Orphans and Children Deprived of Parental Care” (2021); Optional Protocol to the Convention on the Rights of the Child on the Involvement of Children in Armed Conflict (2004); Convention on the Prohibition and Immediate Action for the Elimination of the Worst Forms of Child Labor (2000); Family Code of Ukraine (2021); Resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On Registration of Internally Displaced Persons” (2020), “On Approval of the Comprehensive State Program on Support, Social Adaptation and Reintegration of Citizens of Ukraine Relocated from the Temporarily Occupied Territory of Ukraine and Areas of Anti-Terrorist Operation to Other Regions of Ukraine to 2017” (2017), On approval of the Procedure for granting the status of a child affected by hostilities and armed conflicts (2021), On improving the material security of orphans and children deprived of parental care (1998), On improving the upbringing, education, social protection and material security of orphans and children deprived of parental care” (2003); Educational Spheres: Law of Ukraine “On Education” (2017), “On Preschool Education” (2001), “On Higher Education” (2014), Resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On the State National Program“ Education ” (“ Ukraine of the XXI Century ”) (1996), On approval of the Regulations on preschool education (2003), State standard of preschool education of Ukraine “Basic component of preschool education in Ukraine ” (2021), National Doctrine of Education Development (2002), National Strategy for Education Development in Ukraine period until 2021 (2013), Letter of the Ministry of Education and Science “On admission to preschool educational institutions of children who came from Donetsk and Luhansk regions for permanent or temporary residence in other settlements of Ukraine” (2014).

У дисертаційній роботі за результатами експериментальних досліджень визначено рівень мікробної контамінації об'єктів птахівництва, зокрема інкубаційних яєць. Вивчено спектр мікроорганізмів, які найчастіше виділяються з об'єктів птахівничих приміщень інкубаторію. У порівняльному аспекті надано оцінку знезаражуючої дії сучасних дезінфікуючих засобів «Йодіс», «Полідез», «Віросан», «Стерилій АБ» і визначено оптимальні режими їх застосовування з метою передінкубаційної та інкубаційної обробки яєць курей. Визначено, що з метою деконтамінації об'єктів птахівництва ефективним є застосування озону та УФ-опромінення. За обробки поверхні інкубаційних яєць озоном у концентрації 0,1–0,5 та 1 г/м3 протягом 60 хв негативного впливу на ембріональний розвиток курей не виявлено. Доведено, що термометричний метод визначення живих зародків у період інкубації дає можливість своєчасно вилучати перед перенесенням яєць на вивід яйця з мертвими зародками, що дозволяє отримувати життєздатний молодняк та покращити санітарний стан вивідних залів і середовища навколо інкубаторію. Визначено основні недоліки в роботі системи вентиляції інкубаторів «Універсал», які полягають у надмірній розбіжності мікрокліматичних умов по діагоналі кожної шафи, та надано обґрунтовані рекомендації щодо їх усунення. Установлено, що рівень мікробного забруднення картонних чарунок навіть після одноразового їх використання для транспортування інкубаційних яєць до місць інкубації є дуже високим, при цьому повторне їх використання є джерелом розповсюдження мікробної та мікозної мікрофлори.^UIn the dissertation work, the level of contamination of poultry facilities and hatching eggs is determined based on the results of experimental research. The range of microorganisms (Bacilus spp., Corynebacterium spp., Proteus vulgaris, Staphylococcus spp., Саndida spp., and Escherichia coli), which are most often isolated from poultry facilities of the incubator, has been studied. In the comparative aspect, the disinfecting effect of modern disinfectants “Iodis”, “Polydez”, “Virosan”, and “Sterylii AB” has been evaluated and the optimal modes of their use for pre-incubation and incubation treatment of chicken eggs have been determined. The hatchability of eggs with the use of disinfectant “Iodis” in a concentration of 0.5% does not exceed 69.2%, and in a concentration of 1.0% — 70.2%. When disinfecting hatching eggs with a combination of “Iodis” (1.0%) and “Polydez” (0.1%), hatchability increases to 75.6%. It has been proven that disinfectants “Polydez” in 0.1% concentration and “Virosan” in 0.1% concentration have a bactericidal effect on the bacterial microflora of hatching egg shells and do not have a negative effect on their incubation qualities. It has been determined that the use of ozone and UV radiation is effective for the purpose of decontamination of poultry facilities. When the surface of hatching eggs was treated with ozone at a concentration of 0.1–0.5 and 1 g/m3 for 60 min, no negative effect on the embryonic development of chickens was detected. It was found that 22-day-old turkey eggs with well-developed embryos during the incubation period have an average shell surface temperature of 31.7 °С, with retarded embryos — 30.1 °С, with dead embryos — 29.4 °С. 24-day-old turkey eggs with well-developed embryos during the incubation period have a shell surface temperature of 33.8 °С, with retarded embryos — 33.1 °С, with dead embryos — 29.3 °С. It has been proven that the thermometric method of determining live embryos during incubation makes it possible to remove eggs with dead embryos before transferring eggs for hatching, which allows to obtain viable young and to improve the sanitary condition of hatching halls and the environment around the incubator. The main shortcomings in the operation of the ventilation system of “Universal” incubators, namely the excessive difference of microclimatic conditions on the diagonal of each cabinet, have been identified, and reasonable recommendations for their elimination are given. It has been found that the level of microbial contamination of cardboard cells, even after a single use for transporting hatching eggs to incubation sites, is very high, and their reuse is a source of microbial and fungal microflora, and the degree of contamination increases almost 40 times.

Мельникова В.А. Управління проектними ризиками підприємств будівельної промисловості. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 «Менеджмент». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2020.Дисертацію присвячено поглибленню розвитку теоретичних положень, удосконаленню методичних підходів і наданню практичних рекомендації щодо управління проектними ризиками підприємств будівельної промисловості в умовах постійної трансформації зовнішнього середовища.У першому розділі визначено сутність, специфіку ризику та проектного ризику. Проектний ризик є сукупністю ризиків, які передбачають загрозу економічній ефективності проекту, що проявляється у негативному впливі внутрішніх та зовнішніх факторів на фінансову складову проекту у процесі реалізації підприємством інвестиційного проекту. Виявлено, що ризики впливають на основні обмеження в проекті, так зване «потрійне обмеження»: на зміст, вартість та тривалість проекту. Проведений критичний аналіз нормативно-методичних засад управління та оцінки проектних ризиків дав змогу сформувати нормативно-методичний механізм управління проектними ризиками на основі регламентацій Європейської Економічної Комісії ООН і методологічних положень Кабінету Міністрів України щодо методики виявлення ризиків, пов'язаних з державно-приватним партнерством, їх оцінки та визначення форми управління ними. На основі аналізу сучасних методик управління та оцінки ризиками, побудовано організаційно-економічний алгоритм управління проектними ризиками.У другому розділі здійснено комплексне дослідження стану ринку будівельної промисловості України, впливу державного регулювання на функціонування будівельних підприємств та виявлено стримуючі фактори розвитку будівельної промисловості. Досліджено, що найбільшим оператором українського ринку нерухомості є ПрАТ ХК «Київміськбуд». Аналіз фінансової діяльності підприємств, що входять до холдингу «Київміськбуд», показав, що протягом аналізованого періоду підприємства були неспроможні забезпечити свою діяльність власними коштами, основною причиною чого є геополітична ситуація в країні, що вплинуло на зниження попиту на купівлю об'єктів, збільшення собівартості матеріалів, зростання вартості робочої сили та інше. За допомогою методики оцінки ризиків STAR визначено загальний рівень ризикованості досліджуваних проектів та виявлено, що найбільш впливовими є фінансові ризики, макроекономічні, ризики попиту та ринку збуту.Виявлено, що проаналізовані проектні ризики у своєму переліку вміщують велику кількість як якісних, так і кількісних показників, що ускладнює виявлення і оцінку закономірностей їх впливу на результативність будівельних проектів. Для підтвердження впливу істотних проектних ризиків на діяльність досліджуваних підприємств, проведено кореляційний аналіз проектних ризиків на параметри реалізації будівельних проектів (NPV, IRR, PP), кластерний та парно-кореляційний аналізи. За результатами парно-кореляційного аналізу було підтверджено / скасовано тісний зв'язок між результуючими параметрами інвестиційних проектів будівельних підприємств та проектними ризиками. Це дало змогу виявити найбільш впливові ризики на результуючі параметри. В третьому розділі вдосконалено методику оцінки проектних ризиків за допомогою формування класифікаторів і матричних схем агрегування параметрів проектних ризиків підприємств будівельної промисловості на основі теорії нечітких множин, що дозволило виконати квонтифікаційну оцінку рівня сукупної загрози проектних ризиків і визначити стан виконання інвестиційних проектів зазначених підприємств. З метою упорядкування процесу ідентифікації ризиків, побудовано організаційно-методичний механізм оцінно-аналітичного управління проектними ризиками підприємств будівельної промисловості за допомогою застосування інструментів оціночних методик до об'єкту оцінки. З метою вдосконалення надійності запропонованої методики, визначено величину значення ентропії на основі метода К.Шеннона, яка характеризує те, як далеко система, що досліджується відхилилася від упорядкованого структурованого стану і як наблизилася вона до повністю хаотичного і безструктурного однорідного виду. Отримання величин рівня ентропії дозволило знизити рівень невідомості щодо умов реалізації інвестиційного проекту підприємствами будівельної промисловості.^UMelnykova V.A. Project risk management of construction industry enterprises. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.The dissertation for the scientific degree of PhD, specialty 073 "Management". – National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"; National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv, 2020.The dissertation is devoted of practical recommendations for project risk management of construction industry enterprises in the conditions of constant transformation of the external environment.The first section defines the nature and specifics of risk and project risk. Project risk is a set of risks that threaten the economic efficiency of the project, which is manifested in the negative impact of internal and external factors on the financial component of the project in the process of implementing the investment project. It was found that the risks affect the main constraints in the project, the so-called "triple constraint": the content, cost and duration of the project.The critical analysis of normative-methodical bases of project risk management and assessment allowed to form a normative-methodical mechanism of project risk management on the basis of regulations of the UN Economic Commission for Europe and methodological provisions of the Cabinet of Ministers of Ukraine on methods of identifying risks related to public-private partnership evaluation and determination of the form of their management.Based on the analysis of modern methods of risk management and assessment, the organizational and economic algorithm of project risk management is built.In the second section, a comprehensive study of the state of the construction industry market of Ukraine, the impact of state regulation on the functioning of construction companies and identified constraints on the development of the construction industry. It is investigated that the largest operator of the Ukrainian real estate market is PJSC HC "Kyivmiskbud". The analysis of financial activity of the enterprises which are a part of holding "Kyivmiskbud" showed that during the analyzed period the enterprises were unable to provide the activity with own means, the main reason of what is a geopolitical situation in the country that influenced decrease in demand for purchase of objects, materials, rising labor costs and more. Using the STAR risk assessment methodology, the overall level of risk of the researched projects was determined and it was found that the most influential are financial risks, macroeconomic, demand and market risks.It was found that the analyzed project risks in their list contain a large number of both qualitative and quantitative indicators, which makes it difficult to identify and assess the patterns of their impact on the effectiveness of construction projects. To confirm the impact of significant project risks on the activities of the surveyed enterprises, a correlation analysis of project risks on the parameters of construction projects (NPV, IRR, PP), cluster and pair-correlation analyzes were performed. According to the results of pair-correlation analysis, the close relationship between the resulting parameters of investment projects of construction companies and project risks was confirmed / canceled. This made it possible to identify the most influential risks on the resulting parameters.The third section improves the methodology for assessing project risks by forming classifiers and matrix schemes of aggregation of project risk parameters of construction industry enterprises on the basis of fuzzy set theory, which allowed to perform quantification assessment of the level of aggregate threat of their project risks and determine the status of investment projects implementation of these enterprises.In order to streamline the process of risk identification, an organizational and methodological mechanism for assessing the project risks of the construction industry through the application of assessment techniques tools to the object of assessment was built. In order to improve the reliability of the proposed method, the value of entropy was determined based on the method of K. Shannon, which characterizes how far the system under study deviated from the ordered structured state and how it approached a completely chaotic and unstructured homogeneous form. Obtaining the values of the entropy level allows to reduce the level of uncertainty about the conditions of implementation of the investment project by the construction industry.

Дисертацію присвячено дослідженню змісту й особливостей адміністративно-правового регулювання трансплантації в Україні. Сформульовано авторські визначення понять «адміністративно-правове регулювання трансплантації», «засоби адміністративно-правового регулювання трансплантації», «принципи адміністративно-правового регулювання трансплантації анатомічних матеріалів людини», «донорство анатомічних матеріалів» та ін. Розкрито основні ознаки донорства і трансплантації як об'єкта адміністративно-правового регулювання. Здійснено класифікацію принципів і суб'єктів адміністративно-правового регулювання трансплантації. До основних засобів адміністративно-правового регулювання трансплантації в Україні віднесено: ліцензування медичної діяльності, пов'язаної з трансплантацією анатомічних матеріалів; акредитацію медичних закладів, що надають послуги з трансплантації; стандартизацію медичних послуг із вилучення анатомічних матеріалів, тканин і клітин; атестацію медичних працівників, які здійснюють такі послуги. Здійснено класифікацію дій/бездіяльності, що мають характер адміністративних правопорушень у сфері трансплантації анатомічних матеріалів. Обґрунтовано необхідність доповнення глави 5 «Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення» Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання трансплантації. Виокремлено основні напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання трансплантації в Україні. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства в досліджуваній сфері.^UThe dissertation is focused on studying the content and peculiarities of administrative and legal regulation of transplantation in Ukraine. The author has formulated own definition of the concepts of “administrative and legal regulation of transplantation”, “means of administrative and legal regulation of transplantation”, “principles of administrative and legal regulation of transplantation of human anatomical materials”, “forms of administrative and legal regulation of organs transplantation”, “donarship of anatomical materials”. The author has revealed the main features of donarship and transplantation as an object of administrative and legal regulation: public and legal nature (the interests of the state and private persons – donors, recipients are provided and taken into account); the dominant nature of imperative regulation compared to dispositive; special subjects, objects and content of legal relations that characterize legal relations as having an administrative and legal nature; availability of administrative and legal means of influencing the subjects of legal relations related to transplantation.The author has substantiated the expediency to classify the principles of administrative and legal regulation of transplantation of human anatomical materials into: 1) generally legal principles of law; 2) sectoral principles (principles of administrative law); 3) special principles that are unique to transplantology. The author has accomplished the classification of subjects of administrative and legal regulation of transplantation according to the criterion of interest in participating in relations on transplantation. The author has determined 5 groups of such subjects. The author has substantiated the expediency of forming an advisory body within the Cabinet of Ministers of Ukraine – the Interdepartmental Coordination Committee on Transplantation. It has been offered to endow this Committee with control, coordination, analytical functions. The systematization of powers of the Ministry of Health has been improved depending on the goals they are aimed at: rule-making; organizational and functional; constituent; analytical; educational; protection and basic ethical approaches to the problem of organs, tissues and cells transplantation. The expediency of developing the Regulations on the Ethics Committee of the Public Council of the Ministry of Health of Ukraine has been substantiated. It has been offered to endow the Ethics Committee with analytical, educational, rule-making and coordination powers.The main means of administrative and legal regulation of transplantation in Ukraine include: licensing of medical activities related to the transplantation of anatomical materials; accreditation of medical institutions that provide transplantation services; standardization of medical services for the removal of anatomical materials, tissues, cells; certification of medical employees who perform such services. The types of administrative penalties applied to the subjects of administrative offenses in the field of transplantation have been determined. The author has carried out classification of actions / omission that have the nature of administrative offenses in the field of transplantation of anatomical materials. The author has distinguished 4 groups of offenses. The necessity of supplementing Chapter 5 “Administrative Offenses in the Field of Labor Protection and Public Health” of the Code of Ukraine on Administrative Offenses has been substantiated.It has been established that the peculiarity of administrative liability for the violation of the procedure of organization and provision of medical care by the transplantation method is manifested in the fact that: legal entities in addition to individuals may also be held administratively liable; the actions / omission of subjects who provide medical care by transplantation methods are offenses (violation of the procedure of organization and implementation of transplantation, removal, storage, transportation of anatomical materials), but have no features of crimes under the Articles 143-144 of the Criminal Code of Ukraine.International experience of legal regulation of transplantation has been analyzed. The author has singled out the main directions for improving administrative and legal regulation of transplantation in Ukraine: normative and legal; organizational and legal; financial and legal; subjective; protective; coordination. Propositions for improving the legislation in the researched area have been developed.

Об'єкт – структурна трансформація економіки старопромислових регіонів; мета – теоретико-методологічне обґрунтування детермінант та імперативів структурної трансформації економіки старопромислових регіонів і формування науково-методичних і практичних засад державної політики структурної трансформації економіки таких регіонів в Україні; методи – узагальнення, контент-аналізу та системного аналізу із застосуванням комплексного та міждисциплінарного підходів; історико-економічного аналізу; статистично-аналітичні (спостереження, порівняння і зведення даних, групування, структурного аналізу), графічний; економіко-математичні; експертні опитування; інформаційний; SWOT-аналізу; дедукції; новизна полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні детермінант та імперативів структурної трансформації економіки старопромислових регіонів і удосконаленні науково-методичних і практичних засад державної політики структурної трансформації економіки таких регіонів в Україні; теоретичні та практичні результати, ступінь впровадження – результати та ключові положення дисертаційного дослідження були використані при вдосконаленні державної регіональної політики та політики регіонів: Комітетом з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України (лист № 06-3/12-166230 від 16.11.2007 р.); Донецькою обласною державною адміністрацією (лист № 5-074 від 06.04.2010 р.); Державним агентством України з управління державними правами та майном (лист № 12/1-1-4 від 20.10.2011 р.); Комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України (лист № 0912-05/449 від 09.12.2011 р.); Міжнародним бюро праці (лист № 01-026 від 26. 10.2011 р.); Апаратом Ради національної безпеки і оборони України (лист № 6/10 974-6-2 від 16.06.2011 р.), (лист № 6/9-1780-6-1 від 11.11.2011 р.), (лист № 358/14-6-2-3 від 19.02.2016 р.); Секретаріатом Кабінету Міністрів України (лист № 167/2-12 від 05.01.2012 р.); Національним Комітетом з промислового розвитку при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (лист № 17-17 від 06.02.2017 р.); Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (лист № 7/31-12564 від 20.11.2017 р.); Донецькою обласною державною адміністрацією − Донецькою військово-цивільною адміністрацією (лист № 0.1/21/1197/0/2-18 від 13.06.2018 р.), (лист № 0.1/21/1198/0/2-18 від 13.06.2018 р.); Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (лист № 3803-05/30757-07 від 16.07.2018 р.); КП «Агентство розвитку Дніпра» Дніпровської міської ради (лист № 02/20 від 09.01.2020 р.); при підготовці стратегічних і рекомендаційних документів: Радою по вивченню продуктивних сил України НАН (лист № 01-11/817 від 30.12.2010 р.); Інститутом економіки промисловості НАН України (лист № 127/93 від 21.01.2011 р.); Донецьким національним університетом ім. В. Стуса Міністерства освіти і науки України (лист № 01-02/7.9.7-134 від 23.05.2011 р.); Національним інститутом стратегічних досліджень при Президентові України (лист № 293/260 від 10.03.2011 р.), (лист 293/29 від 11.01.2020 р.); при викладанні лекцій з проблем регіонального розвитку та регіональної політики у ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства науки і освіти України (довідка № 5308/01-27 від 08.11.2017 р.), Пряшівський університет (Словаччина) (довідка від 21.11.2017 р.); галузь – економіка та управління національним господарством; розвиток продуктивних сил і регіональна економіка.^UObject – structural transformation of the economy of old-industrial regions; the goal to form theoretical and methodological provisions of determinants and imperatives of structural transformation of the economy of old-industrial regions and to form the scientific, methodological and practical basis of public policy of structural transformation of the economy of those regions in Ukraine; methods – generalization, content-analysis and system analysis with the application of complex and interdisciplinary approaches; historical and economic analysis; statistical analysis (observations, data comparing and collation, grouping, structural analysis); graphical; economic-mathematical; expert polls; informational; SWOT-analysis; deduction; novelty - theoretical and methodological provisions of determinants and imperatives of structural transformation of the economy of old-industrial regions and improvement of scien-tific, methodological and practical basis of public policy of structural transformation of the economy of those regions in Ukraine; theoretical and practical results, the degree of implementation – results and key findings of the dissertation study have been used in the improvement of state regional policy and policies of the regions: By the Committee on social issues and labor of Verkhovna Rada of Ukraine (letter № 06-3/12-166230 dated 16.11.2007); Donetsk Regional State Administration (letter № 5-074 dated 06.04.2010); State Agency of Ukraine of Division of State Corporate Rights and Property (letter № 12/1-1-4 dated 20.10.2011); Committee on Environmental Policy, Nature Management and Liquidation of the Consequences of Chernobyl Disaster of Verkhovna Rada of Ukraine (letter № 0912-05/449 dated 09.12.2011); International Labour Bureau (letter № 01-026 dated 26. 10.2011); Office of Council of National Security and Defense of Ukraine (letter № 6/10 974-6-2 dated 16.06.2011), (letter № 6/9-1780-6-1 dated 11.11.2011), (letter № 358/14-6-2-3 dated 19.02.2016); Secretariate of the Cabinet of Ministers of Ukraine (letter № 167/2-12 dated 05.01.2012); National Committee on Industrial Development of the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine (letter № 17-17 dated 06.02.2017); Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Utilities Economy of Ukraine (letter № 7/31-12564 dated 20.11.2017); Donetsk Regional State Administration Donetsk Military-Civil Administration (letter № 0.1/21/1197/0/2-18 dated 13.06.2018), (letter № 0.1/21/1198/0/2-18 dated 13.06.2018); Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine (letter № 3803-05/30757-07 dated 16.07.2018); Dnipro Development Agency of Dnipro City Council (letter № 02/20 dated 09.01.2020); in the preparation of strategic and consultancy documents by: Council for Studying Productive Forces of Ukraine, NAS of Ukraine (letter № 01-11/817 dated 30.12.2010); Institute of Industrial Economics, NAS of Ukraine (letter № 127/93 dated 21.01.2011); Vasyl' Stus Donetsk National University, Ministry of Education and Science of Ukraine (letter № 01-02/7.9.7-134 dated 23.05.2011); National Institute for Strategic Studies, Office of the President of Ukraine (letter № 293/260 dated 10.03.2011), (letter 293/29 dated 11.01.2020); in lectures on the issues of regional development and regional policy in Uzhhorod National University, Ministry of Education and Science of Ukraine (reference № 5308/01-27 dated 08.11.2017), Preśov University (Slovak Republic) (reference dated 21.11.2017); industry – economics and management of national economy; the development of productive forces and the regional economy.

Дисертаційна робота присвячена комплексному розкриттю теоретичних і практичних питань правового регулювання участі держави та її органів в соціально-забезпечувальних правовідносинах. При визначенні місця держави та її органів серед суб'єктів соціального забезпечення розкриваються історичний розвиток системи соціального забезпечення, ролі, функції держави в цьому процесі, а також сучасні види вказаних суб'єктів, сутність і призначення державних органів у зазначеній системі.На підставі отриманих результатів проведеного аналізу проведено авторську класифікацію історичних етапів розвитку досліджуваної системи. Виділяються й характеризуються такі етапи, як дистанціювання участі держави від регулювання соціально-забезпечувальних відносин (давні часи – І половина XVI ст.); зародження і становлення соціальної функції держави (ІІ половина 16 ст. – І половина ІХХ ст.); початок формування комплексної системи соціального забезпечення в Російській імперії (ІІ половина ІХХ ст. – 1917 р.); обмежене виконання Радянського державою своїх соціальних функцій (1918 р. – 50-ті роки ХХ ст.); удосконалення правового регулювання соціального забезпечення в СРСР (50-ті роки ХХ ст. – 1991 р.); розвиток сфери соціального забезпечення з проголошенням Україною незалежності (1991 р. – до сьогодення).Вивчається суб'єктний склад соціально-забезпечувальних правовідносин, правові підставі віднесення того чи іншого їх учасника до переліку цих суб'єктів. Наводиться коротка характеристика правового статусу фізичних і юридичних осіб, у царині соціального забезпечення населення, розрізняються їх функції й роль в останній. Сформульовано й обґрунтовано власну класифікацію суб'єктів соціального забезпечення з використанням таких визначальних чинників їх диференціації, як виконання (невиконання) функцій держави у процесі участі у правовідносинах і безпосередність надання (отримання) соціального забезпечення.Досліджуються термінологічні аспекти поняття «державний орган», правова природа держави та її органів як суб'єктів соціального забезпечення, їх місце й роль у соціально-забезпечувальних відносинах. Акцентується увага, що призначення вказаних органів не тільки в акумулюванні й розподілі додаткових соціальних і матеріальних благ населенню, а й в ефективній і результативній регуляторній політиці в цій сфері, покликаній запровадити ринкові засади впорядкування відносин соціального забезпечення, децентралізувати ці процеси. Виокремлюється низка функцій органів державної влади, які, на думку авторки, підкреслюють їх центральне місце в системі суб'єктів соціального забезпечення.При вивчені загальної характеристики державних органів у досліджуваній системі аналізується їх правовий статус та інших суб'єктів, які беруть участь у відносинах соціального забезпечення, розкриваються питання контролю й нагляду за виконанням покладених повноважень на них та їх відповідальність у сфері соціального забезпечення населення. У процесі аналізу системи органів державної влади, що виступають суб'єктами соціального забезпечення, авторка основну увагу зосереджувала на органах влади виконавчої, які тією чи іншою мірою реалізують управлінські повноваження в царині соціального захисту громадян. Стисло наводяться ключові компетенційні характеристики Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, Державної служби зайнятості, Державної служби у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції, Фонду соціального захисту інвалідів, Пенсійного фонду України, департаментів та управлінь з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій та інших суб'єктів. При цьому досліджуються як органи, що беруть безпосередню участь у соціально-забезпечувальних відносинах, так і ті, діяльність яких має опосередкований характер, тобто пов'язана зі встановленням юридичних фактів, створенням правових підстав соціального забезпечення конкретнії особи. Показано взаємозв'язок цих органів, зокрема наявність інституційних, субординаційних і координаційних зв'язків всередині виконавчої вертикалі. За результатами проведеної роботи з цих питань авторка пропонує враховувати певні критерії: адміністративно-територіальний, місце державного органу в системі органів виконавчої влади, його галузеву спрямованість, з використанням яких і проводиться їх авторська класифікація.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive study of theoretical and practical issues in the legal regulation of the state and its bodies' participation in the social security legal relations. The historical development of the social security system, the state's role and functions in this process; modern types of social security entities; the nature and the purpose of the state bodies in the system of such subjects are examined through determining the place of the state and its bodies in the system of social security entities. Based on the results of the analysis, the author's classification of the historical stages of the development is carried out. Such stages as distancing the state's participation from the regulation of social security relations (ancient times - I half of the 16th century.); origin and formation of the state's social function (ІІ half of the 16th – I half of the 19th century.); beginning of the formation of a comprehensive social security system in the Russian Empire (II half of the 19th century – 1917); the Soviet state's limited performance of its social functions (1918 - the ‘50's of the 20th century.); improvement of the legal regulation of social security in the USSR (‘50s of the 20th century - 1991); development of the social security system after Ukraine's restoration of independence (1991 – present) are distinguished and characterized.The subject nature of the legal relations on social welfare provision and legal grounds for the attribution of one or another participant of such relations to the list of such subjects is studied. A brief description of the legal status of individuals and legal entities in the field of social security, distinction between their functions and role in the system of social protection of the population is presented. Also, the author's own classification of social security entities is formulated and justified through the use of such defining factors of differentiation as the state's fulfillment (non-fulfillment) of its functions during its participation in legal relations, and the immediacy of the provision (receipt) of social security services. The terminological aspects of the concept of "state body," the legal nature of the state and its bodies as subjects of social security, their place and role in social welfare provision relations are examined. It is emphasized that the purpose of these bodies' existence is not only in accumulating and distributing additional social and material benefits to the public, but also in effective and efficient regulatory policy in this sphere, designed to introduce market principles for the regulation of social security provision relations, and the decentralization of these processes. A number of state bodies' functions that, in author's opinion, underline their central place in the system of social security subjects is identified.Through a general characteristic of state bodies in the system of social security entities, the author analyzes the legal status of state bodies and other agents involved in social security provision relations; as well as examines the issue of control and supervision over the exercise of powers, the responsibility of the state bodies in the field of social security. Thus, through the examination of the system of public authorities that act as social security provision agents, the author mainly focuses on the executive bodies that in one way or another exercise managerial powers in the field of the social protection of the public. The key competence features of the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Ministry of Social Policy of Ukraine, the State Employment Service of Ukraine, the State Service of Ukraine on the Affairs of ATO participants and veterans, the Fund of Social Protection of the Disabled of Ukraine, the Pension Fund of Ukraine, the departments and offices of local state administrations on the issues of social protection and other agents are analysed. Besides, both bodies directly involved in social services provision relations and those whose activities are indirect, i.e. connected with the establishment of legal facts, and creation of legal grounds of social security provision to a certain individual, are analysed. The interconnection of these bodies, in particular institutional, subordinate, and coordinative connections within the executive authority vertical is analysed. Following the results of the conducted research, the author offers an administrative territorial criterion, as well as criteria of a state body's place in the executive bodies' system, and a criterion of sectoral focus. The author carries out their own classification with the use of those criteria.

Робота присвячена дослідженню відносної незалежності, рівності та перевірки рішень дискусією як конституційно-правових засад ухвалення рішень Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та Конституційним Судом України.У дисертації здійснено комплексну наукову розробку конституційно-правових засад ухвалення рішень вищими колегіальними органами державної влади України. Сформульовано цілісне уявлення про відносну незалежність, рівність та перевірку рішень дискусією як конституційно-правові засади ухвалення рішень Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та Конституційним Судом України, їх змістовну та процедурну складові. Окреслено конституційні цінності, на яких ґрунтуються відповідні конституційно-правові засади. Особливу увагу приділено теоретичному підґрунтю вказаних основоположних принципів крізь призму представницької демократії та демократії участі.У роботі визначено перспективні напрями вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері прийняття рішень вищими колегіальними органами державної влади України та сформульовано конкретні пропозиції для його здійснення.^UThe work is devoted to the study of relative independence, equality and review of decisions by discussion as constitutional and legal fundamentals of decision-making by the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine and the Constitutional Court of Ukraine.The dissertation deals with the complex scientific development of the constitutional and legal fundamentals of decision-making by the higher collegial bodies of state power of Ukraine. A holistic view of the relative independence, equality and review of decisions by discussion of constitutional and legal fundamental principles of decision-making by the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine and the Constitutional Court of Ukraine, their substantive and procedural components is formulated. The constitutional values on which the respective constitutional and legal principles are founded have been outlined. Particular attention is paid to the theoretical underpinnings of these fundamental principles through the lens of representative democracy and participatory democracy.The paper identifies perspective directions of improvement of national legislation in the sphere of decision-making by the higher collegial bodies of state power of Ukraine and formulates concrete proposals for it`s implementation.

Одним із пріоритетних та соціально важливих напрямів роботи дизайнера меблів є проєктування сучасних, зручних, надійних, інноваційних меблів. Зважаючи на важливу роль, яку відіграє приміщення кухні для людини, дизайнер житлового середовища та меблів має приділяти особливу увагу створенню умов максимальної комфортності для майбутніх мешканців. Стрімкий розвиток високих технологій призвів до значного зростання кількості та якості автоматизованих та механізованих пристроїв і інноваційних матеріалів, що стали сьогодні невід'ємною частиною повсякденного життя людини та дизайну кухні і її обладнання та меблів. Водночас ситуація дещо ускладняється через недостатню кількість наукових і методологічних досліджень у сфері дизайну корпусних меблів кухонь. Загалом можна стверджувати про певний випереджальний ефект, коли реальна практика дизайну корпусних меблів кухонь, яка стрімко змінюється, істотно випереджає відповідні теоретичні розвідки. У зв'язку з тим, що кухня з її меблями та обладнанням є важливою складовою середовища житлових будинків, сучасний дизайнер при проєктуванні кухонь, має брати до уваги необхідність застосовування на практиці останніх технологічних досягнень, що полегшують побут та підвищують рівень якості життя людини. Оскільки оснащення кухонь сучасними меблями, новітніми матеріалами й фурнітурою впливає і на формування художньо-образного вигляду інтер'єрів, дослідження дизайну корпусних меблів кухонь житлових приміщень на сучасному етапі є досить важливим і своєчасним. Отже, дослідження дизайну корпусних меблів кухонь житлових приміщень на сучасному етапі є актуальним науковим і прикладним питанням, а пропонована праця покликана розглянути нові грані та запропонувати можливі шляхи його розв'язання з урахуванням передового вітчизняного й зарубіжного досвіду.^UOne of the priority and socially important areas of work of a furniture designer is creating the design of modern, comfortable, reliable, and innovative furniture. Given the important role that the kitchen plays for a person, the designer of the interior environment and furniture should pay special attention to creating conditions of maximum comfort for future residents. The rapid development of technology has led to a significant increase in the quantity and quality of automated and mechanized devices and innovative materials, which have become an integral part of people's everyday life and the kitchen design and equipment. At the same time, the situation is slightly complicated by the lack of research and methodological studies dedicated to the design of kitchen furniture. In general, it can be argued that the real-life practice of kitchen cabinet furniture design, which can change monthly, is significantly ahead of the relevant theoretical investigations. As the kitchen with its modern furniture and equipment is becoming one of the key elements of interior, a modern designer faces the task, while creating the design, to consider applying in practice the latest technological advances that facilitate household activities and improve the quality of human life. As equipping kitchens with modern furniture, the latest materials and accessories also influences the formation of artistic and figurative look of the interior, the study of the design of kitchen cabinet furniture in residential houses at the present stage is rather important and timely.Thus, the study of the design of kitchen cabinet furniture in residential houses at the present stage is an actual scientific and applied issue, and the proposed study is designed to consider new facets and suggest possible ways to solve it, taking into account the best Ukrainian and foreign experience.

Дисертація є одним із перших в Україні комплексним монографічним до-слідженням теоретичних, правових та організаційних питань правового регулю-вання адміністрування місцевих податків і зборів.За результатами дослідження з'ясовано сутність низки елементів понятійно-категоріального апарату, що забезпечує правове функціонування відносин адміністрування місцевих податків і зборів та правового регулювання цієї діяль-ності, щодо окремих з них розроблено авторські визначення: «адміністрування місцевих податків і зборів», «муніципальний нормативно-правовий акт у сфері адміністрування місцевих податків і зборів», «єдиний податок», «туристичний збір», «збір за місця для паркування транспортних засобів», «місцеві збори», які відображають основні ознаки таких складних, багатобічних і динамічних явищ, як адміністрування місцевих податків і зборів та забезпечення його правового регулювання та інше.Унаслідок дослідження правової природи адміністрування місцевих податків і зборів було встановлено, що це явище слід розглядати як сукупність норм, правил, методів, прийомів і засобів, рішень та процедур, за допомогою яких органи, що здійснюють реалізацію державної податкової політики, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи та податкові агенти здійснюють управлінську діяльність у податковій сфері, спрямовану на встановлення місцевих податків і зборів, організацію ідентифікації, облік платників місцевих податків і зборів та об'єктів оподаткування, забезпечення сервісного обслуговування платників місцевих податків і зборів, організацію та контроль за сплатою місцевих податків і зборів та за їхнім надходженням до місцевих бюджетів відповідно до порядку, встановленого законом.За наслідками дослідження історії становлення та розвитку інституту місце-вих податків і зборів зроблено висновок, що історичний досвід застосування інституту місцевих податків і зборів можна охарактеризувати як процес еволюції системи спеціальних інструментів отримання фінансових доходів для забезпечення соціальних, політичних, економічних та життєдіяльнісних потреб інститутів місцевої влади, який об'єктивно виражає розвиток управлінського механізму держави, що обумовлювався особливостями публічного адміністрування на кожному історичному етапі.Унаслідок дослідження системи нормативно-правових актів, які становлять основу правового регулювання адміністрування місцевих податків та зборів проведено класифікацію актів на два рівні: загальнодержавний (Конституція України, закони України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України) та місцевий (рішення сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад). Здійснено класифікацію нормативно-правових актів, що забезпечують регулювання місцевих податків і зборів, за ознакою предметної направленості: направлені на регулювання функціонування інституційної структури, що забезпечує адміністрування місцевих податків та зборів; процедур адміністрування місцевих податків та зборів; ідентифікації та обліку платників місцевих податків та зборів; ідентифікації та обліку об'єктів місцевого оподаткування; організації приймання й обробки податкової звітності платників місцевих податків та зборів; забезпечення сервісного обслуговування платників податків, організації та проведення контролю за дотриманням повноти та вчасності сплати місцевих податків та зборів; організації адміністрування податкового боргу по місцевих податках і зборах; застосування заходів адміністративного примусу за порушення податкового законодавства.За наслідками дослідження адміністрування плати за землю встановлено, що «плата за землю» та «земельний податок» відмінні за своїм змістом, оскільки плата за землю є ширшою категорією, що охоплює земельний податок. Земельний податок інтегрований у плату за землю як обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється з фізичних та юридичних осіб – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, за ставкою, встановленою органом місцевого самоврядування у рамках, визначених законом, надходження від якого зараховуються до місцевого бюджету за місцем знаходження земельної ділянки; зроблено висновок, що категорії «плата за землю» та «земельний податок» відмінні за своїм змістом, оскільки плата за землю є ширшою категорією, що охоплює земельний податок.За наслідками дослідження адміністрування єдиного податку запропоновано удосконалити адміністративні процедури при його стягуванні у напрямку: інформаційної відкритості; чіткого, зрозумілого для платника податку процесу адміністрування; балансу економічних інтересів платників податків та територіальних громад, до бюджетів яких він стягується, а відтак – стимулювання підприємницької ініціативи.^UThe dissertation is one of the first in Ukraine complex monographic research of theoretical, legal and organizational questions of legal regulation of administration of taxes and fees.According to the results of the research has been clarified the essence of a number of elements of the conceptual and categorical apparatus, which ensures the legal functioning of the administration relations of local taxes and fees and legal regulation of this activity, for some of them were made author's definitions: "Administration of local taxes and fees", "municipal legal act in the field of administration of local taxes and fees", "single tax", "tourist tax", "fee for parking spaces for vehicles", "local fees", which reflect the main features of such complex, multifaceted and dynamic phenomena as the administration of local taxes and fees and ensuring its legal regulation еtc.As a result of studying the legal nature of the administration of local taxes and fees, this phenomenon should be considered as a set of norms, rules, methods, techniques and tools, decisions and procedures by which bodies implementing state tax policy, local governments, their officials and tax agents execute management activities in the tax sphere aimed at establishing local taxes and fees, organization of identification, accounting of payers of local taxes and fees and objects of taxation, providing service to taxpayers of local taxes and fees, organization and control over the payment of local taxes and fees and their receipt in local budgets, respectively to the established law.Based on the results of the study of the history of formation and development of the institute of local taxes and fees, it is concluded that the historical experience of the institute of local taxes and fees can be characterized as a process of evolution of special instruments of financial income to meet social, political, economic and vital needs of the local government institutions, which objectively expresses the development of the administrative mechanism of the state, due to the peculiarities of public administration at each historical stage.The study of the system of normative legal acts that form the basis of legal regulation of local taxes and fees classification of acts at two levels: state (Constitution of Ukraine, laws of Ukraine, resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine, orders of the Ministry of Finance of Ukraine and the State Tax Service of Ukraine) and local (decisions of village, settlement, city councils and councils of united territorial communities).The classification of normative-legal acts providing regulation of local taxes and fees is completed on the basis of subject orientation: aimed at regulating: the functioning of the institutional structure that ensures the administration of local taxes and fees; procedures for the administration of local taxes and fees; identification and accounting of payers of local taxes and fees; identification and accounting of objects of local taxation; organization of acceptance and processing of tax reporting of taxpayers of local taxes and tax collections; providing service to taxpayers, organizing and monitoring compliance with the completeness and timeliness of payment of local taxes and fees; organization of tax debt administration for local taxes and fees; application of measures of administrative coercion for violation of tax legislation.According to the results of the study the administration of the land fee, it was established that the “land fee” and the “land tax” are different in their content, as the land fee is a broader category covering the land tax. Land tax is integrated into the land tax as a mandatory payment as part of the property tax levied on individuals and legal entities - owners of land and land shares (units), as well as permanent land users, at a rate set by the local government within determined by law, the proceeds of which are credited to the local budget at the location of the land; concluded on the category.According to the results of the studying the administration of the single tax, it is proposed to improve the administrative procedures for its collection in the direction of: information openness; a clear, understandable for the taxpayer administration process; the balance of economic interests of taxpayers and territorial communities, to the budgets of which it manages, and thus - to stimulate entrepreneurial initiative.

Дисертація присвячена розробці теоретичних, методичних і науково-практичних засад удосконалення системи ціноутворення на лікарські засоби (ЛЗ) на засадах оцінки технологій охорони здоров'я (ОТОЗ, англ. Health Technology Assessment – НТA), що сприятиме підвищенню доступності ліків для населення України та їх раціональному застосуванню. Обґрунтовано теоретико-прикладні підходи щодо розробки моделі ціноутворення на ОЛЗ у контексті упровадження ОТОЗ. Запропонована узагальнена модель референтного ціноутворення на препарати інсулінів, що передбачає обґрунтування вибору країн, критеріїв розподілу препаратів на референтні групи (РГ) та методики визначення РЦ, упровадження якої дозволяє суттєво підвищити доступність ОЛЗ. Розроблено бізнес-процес формування реєстру РЦ (цін відшкодування) та стандартну операційну процедуру (СОП) формування цін на препарати інсуліну. Розроблено науково-методичні підходи щодо удосконалення надання фармацевтичної допомоги хворим за умов реалізації пілотних проєктів та урядових програм із референтного ціноутворення та відшкодування вартості ЛЗ. Систематизовано та узагальнено сучасні науково-методичні підходи, розроблено структуру та зміст проєкту галузевого стандарту з ОТОЗ. Запропоновано концептуальні засади щодо механізмів забезпечення реалізації програми упровадження ОТОЗ. Розроблено порядок проведення ОТОЗ, який покладено в основу проєкту постанови «Про затвердження Порядку проведення державної оцінки медичних технологій», затвердженої КМУ 23.12.2020 р. № 1300. Запропоновані методичні підходи до проведення цінової та фармакоекономічної оцінки ЛЗ для лікування соціально важливих хвороб, таких, як ССЗ, ЦД, захворювання дихальних шляхів тощо. Розроблено кваліфікаційну характеристику та освітню програму підготовки фахівців з ОТОЗ із урахуванням міжнародного досвід.^UThe dissertation is devoted to the development and substantiation of theoretical, methodological, scientific and applied principles of improving the pricing system for medicines on the basis of health technology assessment (HTA). Based on the results of the structure and content of the legislative and regulatory framework governing the pricing of drugs, the systematization of regulations by hierarchy, objects and directions and рroposed their codification. Тhe priority directions of state regulation of drug prices are determined: regulation of surcharges; tax benefits / discounts; use of reference pricing; orientation of the health care system on the predominant use of generic drugs; tenders and negotiations, joint procurement, value-based pricing and HTA. An analysis of the effectiveness of the current system of state regulation of drug prices in Ukraine was conducted. The priority areas for its improvement in terms of increasing the affordability of medicines have been identified. The basic methodological bases of application of reference pricing in different countries are generalized. Methods of calculating the cost of production in domestic and foreign practice were generalized and systematized. A scientific and methodological substantiation of the socio-economic feasibility of implementing and evaluating the effectiveness of pilot projects and government programs on state price regulation and the introduction of reference pricing for drugs. The priority directions of implementation of pilot projects on state regulation of prices and reference pricing of drugs by the most common nosologies are substantiated. According to the results of the survey of medical and pharmaceutical workers, an assessment of the current state and problems of pharmaceutical supply of CVD patients was carried out according to the government's reimbursement program. A generalized model of reference pricing for insulin drugs was developed. The proposed model provides a rationale for the choice of reference countries, criteria for the distribution of insulin drugs into reference groups, the algorithm for calculating the wholesale and reference price (reimbursement prices) for insulin drugs. Тhe business process of forming the register of reference price (reimbursement prices) and standard operating procedures (SOP) pricing for insulin drugs is proposed. According to the results of a survey of administrative and production staff of pharmacies that have licenses to manufacture drugs, the problems of extemporaneous formulation were investigated. Methodical recommendations on formation of prime cost of drugs of serial production in the conditions of drugstores were developed. Theoretical and methodological bases of the organization of НТА are developed, on the basis of which for the first time recommendations to creation of the branch standard of carrying out НTA are developed, its structure and the maintenance, in particular the basic components concerning pricing and reimbursement of drugs are substantiated. The materials of the research in the preparation of the draft Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the Procedure for state assessment of medical technologies", in particular, comparative note and regulatory impact analysis. Methodical approaches to price and pharmacoeconomic evaluation of new and existing health technologies in pharmacotherapy of socially dangerous diseases (cardiovascular diseases, type I and II diabetes mellitus, etc.) are substantiated. The analysis of drug availability for CVD treatment using HTA methodology (in particular, clinical and economic analysis, ABC-VEN analysis, frequency analysis of drug prescriptions) was performed, as well as calculations and analysis of drug price indices, availability, liquidity and solvency adequacy. An analysis of the state and features of the organization of public procurement in health care as a tool to ensure the affordability of drugs was conducted. Theoretical and applied approaches to the development of a pricing model for essential drugs in the context of the introduction of HTA were substantiated. For the first time, the international experience of training specialists in НТА in the historical aspect was analyzed and systematized. A basic program for conducting information seminars on the problems of HTA implementation in Ukraine was developed. According to the results of the survey of health professionals, the state, problems and prospects of HTA implementation at the current stage of reforming the industry were studied. The qualification characteristic of the expert on HTA was developed. For the first time, the main competencies of the specialist, the structure and content of the educational program "Health technologies assessment" were substantiated.