Дослідження присвячено проблемі навчання майбутніх учителів зарубіжної літератури жанрового аналізу малих епічних і ліро-епічних різнонаціональних художніх творів. Розроблена методика жанрового аналізу різнонаціональних художніх творів ґрунтується на концептуальних філософських, літературознавчих, психологічних, педагогічних, методичних положеннях, а також сучасних наукових підходах (культурно-семантичний; полікультурний; системний; діяльнісний; особистісний) і принципах (доступності; системності; єдності національного і загальнолюдського; гуманізації; проблемності; цілісності; діалогу культур; емпатії). У дисертації досліджено ґенезу становлення методики жанрового аналізу художнього твору, а також визначено пріоритетні методичні напрями вивчення інонаціонального художнього твору. Проаналізовано зміст навчально-методичного забезпечення процесу навчання жанрового аналізу різнонаціональних художніх творів студентів-філологів. У дисертаційній роботі з'ясовано сутність і змістові ознаки базових понять дослідження: «жанрова грамотність студента», «жанровий аналіз художнього твору», «жанровий шлях аналізу художнього твору з урахуванням національної специфіки», «жанрова компетентність» і подано авторські визначення; обґрунтовано і описано структуру жанрової грамотності студента-філолога. Теоретично обґрунтовано і змодельовано авторську методику формування знань, умінь і навичок жанрового аналізу малих епічних і ліро-епічних різнонаціональних художніх творів. Визначено етапи формування у студентів-філологів умінь і навичок жанрового аналізу різнонаціональних художніх творів. Схарактеризовано комплекс ефективних методів, прийомів і засобів навчання жанрового аналізу різнонаціональних художніх творів. Розроблено й апробовано схеми жанрового аналізу новели, оповідання, притчі, казки, байки, балади і поеми з урахуванням національної специфіки. Визначено й обґрунтовано критерії, показники і рівна сформованих знань, умінь і навичок жанрового аналізу малих епічних і ліро-епічних різнонаціональних художніх творів майбутніх учителів зарубіжної літератури. Доведено ефективність розробленої методики навчання жанрового аналізу малих епічних і ліро-епічних різнонаціональних художніх творів студентів-філологів.Ключові слова: майбутній учитель зарубіжної літератури, жанр, малі епічні й ліро-епічні художні твори, жанрова грамотність студента, структура жанрової грамотності студента, жанровий аналіз художнього твору, жанровий шлях аналізу художнього твору з урахуванням національної специфіки, схема жанрового аналізу художнього твору.^UThe study focuses on the training of future foreign literature teachers the genre analysis of epic short and lyrico-epic multinational works of fiction. The developed methodology of genre analysis of multinational works of fiction is based on conceptual philosophical, literary, psychological, pedagogical, methodological provisions, as well as on modern scientific approaches (cultural-semantic; multicultural; systemic; activity; person-centred) and principles of (accessibility; systemacity; unity of national and universal; humanization; problematicity; integrity; dialogue of cultures; empathy). The genesis of the formation of the methodology of genre analysis of a work of fiction has been considered, and the priority methodological directions of foreign literature study have been defined. The effective psychological and pedagogical conditions for the implementation of genre analysis of multinational works of fiction, particularly motivational-target, subject-oriented and organizational-technological ones, have been determined. The ways of activating the educational and cognitive activity of future teachers of foreign literature while conducting genre analysis of multinational works of fiction have been highlighted and the levels of the development of student's cognitive activity have been identified.The content of educational and methodological support of the process of teaching students of Philology faculties genre analysis of multinational works of fiction has been analysed. The dissertation clarifies the nature and the meaning of basic research concepts: “student's genre literacy”, “genre analysis of a work of fiction”, “genre way of analysing a work of fiction with regard to national specificity”, “genre competence” and presents the author's definitions; substantiates and describes the structure of philology student's genre literacy. The author's methodology of forming knowledge, skills and abilities of genre analysis of epic short and lyrico-epic multinational works of fiction have been theoretically proved and modeled. The stages of forming and developing of philology students' abilities and skills of genre analysis of multinational works of fiction have been identified. The complex of effective methods, techniques and means of teaching genre analysis of multinational works of fiction has been described. The scheme of genre analysis of short stories, parables, fairy tales, fables, ballads and poems with regard to national specificity has been developed and tested. The criteria, indicators and the level of formed future foreign literature teachers' knowledge, abilities and skills of genre analysis of epic short and lyrico-epic multinational works of fiction have been determined and substantiated. The effectiveness of the developed methodology of teaching genre analysis of epic short and lyrico-epic multinational works of fiction to philology students has been proved.It has been proved that the suggested methodology of teaching genre analysis of short epic and lyrico-epic multinational works of fiction to philology students is rational and promising; it encourages future teachers to study works of fiction through the prism of genre and compare their features in different literatures. The main provisions of the dissertation and the author's methodology can be used in the curricula of foreign literature standard and elective courses in higher education institutions, in the system of postgraduate pedagogical education, as well as in the development of textbooks, educational and methodological manuals, tutorials and guidelines.Key words: future foreign literature teacher, genre, epic short and lyrico-epic multinational fiction, student's genre literacy, structure of student's genre literacy, genre analysis of a work of fiction, genre way of a work of fiction analysis with regard to the national specificity, scheme of genre analysis of a work of fiction.

Дисертацію присвячено вивченню та розробленню наукового підґрунтя щодо оцінювання мистецького вкладу композитора Д. Клебанова в культуру сучасної України; періодизації творчості Д. Клебанова як складової композиторського процесу ХХ ст.; з'ясуванню новаційності композитора при трактуванні жарової моделі вокального циклу західноєвропейської та вітчизняної традицій; виявленню принципів інтерпретації вокального циклу та аналізу основних композиторських методів Д. Клебанова у процесі музичного втілення поетичного слова. Розглядаються структура та зміст вокальних циклів Д. Клебанова на байки І. Крилова, на вірші О. Пушкіна, Г. Гейне, Т. Шевченка, Л. Костенко. Установлюються риси єдності та відмінностей змісто-, формо- та жанроутворення, притаманні поетичному першоджерелу та його композиторській інтерпретації. Визначається роль наскрізних поетичних та інтонаційних змістоутворень. Результати дослідження доводять, що перш за все Д. Клебанова приваблює творча особистість автора вірша, про що свідчить намагання композитора цілісно відтворити риси мистецького методу, художньої мови обраного поета при створенні музичної інтерпретації вірша.^UThe thesis is devoted to the study and development of the scientific base according to the assessment of the artistic contribution of the composer D. Klebanov to the culture of modern Ukraine; Periodization of creativity D. Klebanov as a component of the composer process of the twentieth century; Clarifying the innovation of the composer in the interpretation of the genre model of the vocal cycle of Western Europe and domestic traditions; Identifying the principles of interpretation of the vocal cycle and the analysis of the main composer methods of D. Klebanov in the process of musical incarnation of the poetic word. The structure and content of the vocal cycles of D. Klebanov on I. Krylov's fables, A. Pushkin's verses, poems of G. Gayne, T. Shevchenko, L. Kostenko were also considered. The features of the unity and differences between the sense, forms, and genre formation inherent in the poetic source and its composer interpretation are established. The role of through (cross-cutting) poetic and intonational meaning methods is determined. The purpose of the study is to identify the basic parameters of the interpretation of the vocal cycle genre in the work of D. Klebanov. Research tasks: Systematize scientific sources on the problem of the vocal cycle; Develop a periodization of the evolution of the vocal cycle in the work of D. Klebanov; Reveal the features of the individual composer's interpretation of the vocal cycle in the work of D. Klebanov; Determine the specifics of the selection of poetic texts and their interpretation in D. Klebanov's vocal cycles.

У дисертації досліджено джерела походження українських прислів’їв і приказок. Серед численних жанрових модифікацій малої фольклорної прози особливе місце належить пареміям, складній і багатовимірній генологічній одиниці, яка виробила розгалужену систему жанрових модифікацій (прислів’я, приказки, примовки, порівняння, прикмети та ін.). Паремії постійно перебувають у розвитку, а відтак зазнають суттєвих змін. Найскладнішим аспектом у вивченні прислів’їв і приказок є їх генетичний аналіз. Питання походження паремій полягає в окресленні продуктивних шляхів поповнення прислівного репертуару. Виробилося три магістральні лінії формування паремій: узагальнення, міжжанровий перехід та факультативність. Кожен із окреслених шляхів у роботі докладно розглянуто. Джерельною базою дослідження стали збірники прислів’їв та приказок, серед яких тритомний корпус Івана Франка «Галицько-руські народні приповідки», збірка Матвія Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше», колекція Григорія Ількевича «Галицькі приповідки і загадки», а також фольклорні твори (байки, анекдоти, казки, народні оповідання), що редукувалися до короткого і лаконічного вислову – прислів’я. У першому розділі «Розвиток української пареміології та пареміографії: історія, проблеми, перспективи» враховано найважливіші напрацювання вчених-фольклористів, які зосередили особливу увагу на жанрі, що характеризується чіткістю, лаконізмом, глибиною думки, інформативністю, конденсованістю, довершеністю вислову, дидактичністю. Починаючи від зародження пареміології як науки (йдеться про кінець ХVІІІ століття), питання генези жанру щоразу поставало як актуальне, однак не отримувало належного розв’язання. І це зрозуміло, адже означена квестія вимагає скрупульозної дослідницької роботи, оскільки передбачає виявлення складних міжжанрових контактів. Лише через добре знання фольклорно-літературних джерел можна вийти на встановлення істинного джерела прислівного вислову. У другому розділі «Генеза прислів’їв і приказок: шляхи поповнення паремійного фонду» простежено процес активного обігу прислів’їв і приказок. Суть полягає в тому, що, виникнувши в певний історичний період, та чи інша паремійна одиниця, згодом «обростає» новими значеннями, за нашаруваннями яких годі дошукатися першоджерела. Тому для віднайдення цього першоджерела існує певний спосіб, який передбачає шлях міжжанрового переходу, тобто процес, як прислів’я може утворюватися від інших жанрів. Міжжанровий перехід – це вибір центрального елемента потенційної паремії на основі іншого жанру. Творення прислів’їв і приказок відбувається через стягнення до окремого смислогенеруючого висновку. Паремії, що утворені шляхом міжжанрового переходу, акумулюють в собі найприкметніші риси першоджерела, частково перебирають на себе його функціональне навантаження, формуючи заразом власну жанрову автентичність. Для практичної ілюстрації схеми міжжанрового переходу увагу зосереджено на таких жанрах, які сконденсувалися до однієї лаконічної фрази: анекдот, байка, казка, народне оповідання, колядка, а також враховано й книжні джерела і типовість ситуацій. На цих прикладах вдається добре простежити процес редукції більшого за обсягом твору до однієї короткої та змістовної фрази.^UThe dissertation focuses on the sources of the origin of Ukrainian proverbs and sayings. Among many genre modifications of small folk prose, paremias deserve special attention, as they are complex and multidimensional genre units that contributed to a comprehensive system of genre modifications (proverbs, sayings, similes, omens, etc.). Paremias are constantly evolving, which means that they keep changing. The most difficult aspect of studying proverbs and sayings lies in analysing them genetically. The question of the origin of paremias deals with the description of productive ways of replenishing the proverbial repertoire. Three main ways of creating paremias are identified: generalising, cross-genre transition and optionality. Each of these paths is the subject of a detailed study in the dissertation. The research is based on collections of proverbs and sayings, including the three-volume corpus “Folk Proverbs of Halychyna Ukrainians” by Ivan Franko, Matviy Nomys’s collection “Ukrainian proverbs, sayings and the like”, Hryhoriy Ilkevych's collection "Proverbs and Riddles from Halychyna", as well as folklore pieces (fables, jokes, fairy tales, folk tales) reduced to a short and laconic expression, i.e. a proverb. The first chapter "Development of Ukrainian paremiology and paremiography: history, problems, prospects" takes into account the main achievements of folklorists who paid special attention to this genre, which is characterised by clarity, laconicism, depth of thought, informativeness, condensation, completeness of expression and didacticism. Since the birth of paremiology as a science (around the late eighteenth century), the question of the origin of the genre has always been raised as a matter of urgency, but has never been properly resolved. This is understandable, because this question requires meticulous research, as it involves the identification of complex cross-genre contacts. Only a good knowledge of folklore and literary sources makes it possible to determine the true origin of a proverb. In the second chapter "The genesis of proverbs and sayings: ways of replenishing the paremic fund", the process of the active circulation of proverbs and sayings is traced. The point is that, having emerged in a given historical period, a given paremic unit later "acquires" with new sesnse, the layers of which can be used to find the original source. Thus, in order to find this original source, there is a certain method that involves the path of cross-genre transition, i.e. the process of how a proverb can be formed from other genres. A cross-genre transition is the selection of a central element of a potential paremia on the basis of a different genre. The creation of proverbs and sayings takes place under the pressure of a separate, meaningful conclusion. Paremias formed through cross-genre transition accumulate the most salient features of the original source, partially take over its functional load, and at the same time form their own genre authenticity. For a practical illustration of the scheme of cross-genre transition, attention will be focused on the following genres, condensed into one concise phrase: jokes, fables, fairy tales, folk tales, carols and book sources and typical situations will also be considered. These examples clearly illustrate the process of reducing a larger piece to a short and meaningful phrase.