На сьогодні за офіційними даними ВООЗ захворюваність гострим панкреатитом (ГП) складає 33-74 випадків на 100 тис. осіб. Смертність при ГП становить від 1% до 2% в цілому, некроз підшлункової залози (ПЗ) розвивається у 10%—20% хворих, асоціюється з місцевими та системними ускладненнями і більш високою смертністю, яка досягає 30%. ГП характеризується широким спектром клінічних проявів від легкого до важкого некротичного запалення, яке протікає із явищами системної запальної реакції (SIRS) та множинної дисфункції органів (MODS). Тяжкий ГП характеризується наявністю стійкої MODS, що в значній мірі визначає результат та можливість летального наслідку у пацієнта. За даними світових досліджень частота розвитку MODS при ГП може становити 8-20%. На сьогодні доведено, що у хворих на ГП травний тракт (ТТ) стає досить уразливим і виникнення його дисфункції відіграє суттєву роль у розвитку ускладень захворювання. Вважається, що деякі біомаркери, такі як білок, що зв’язує жирні кислоти (I-FABP), D-лактат (D-1a) та ліпополісахарид (LPS), можуть використовуватись у якості можливих маркерів для визначення порушення бар’єрної функції ТТ та діагностики гострого пошкодження ТТ (AGI). Протягом останніх 20 років вивчається діагностичне значення нового клініко-лабораторного показника - I-FABP, який є одним із внутрішньоклітинних білків та приймає участь у транспортуванні та метаболізмі довголанцюгових жирних кислот. Мета дослідження - покращити результати хірургічного лікування хворих на ГП, шляхом вдосконалення прогностичних критеріїв перебігу захворювання та алгоритму лікування цієї категорії пацієнтів, використовуючи мініінвазивні технології. Задачі дослідження. Об’ єкт дослідження: різні клініко-морфологічні форми гострого панкреатиту. Предмет дослідження: 103 хворих із різними клініко-морфологічними формами ГП, яким проводились оперативні втручання. Пацієнти знаходилися на лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» та Державній Установі «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т.Зайцева НАМН України» (директор д.мед.н., професор В. В. Бойко). Усі пацієнти були розподілені на дві групи: основна (56 пацієнтів) та група порівняння (47 пацієнтів). Пацієнти основної групи знаходились на лікуванні у вказаних вище закладах з 2018 по 2020 роки, пацієнти групи порівняння - з 2015 по 2017 роки. Методи дослідження: клінічні, лабораторні (біохімічні, імунологічні), інструментальні, бактеріологічні, статистичні. 5 За результатами виконаних досліджень встановлено, що в загальній структурі хворих на ГП серед 56 пацієнтів основної групи в 31 (55,36%) пацієнта спостерігався інфікований панкреонекроз, у 25 (44,64%) - неінфікований; та серед 47 хворих групи порівняння у 26 (55,32%) випадках панкреонекроз був інфікований, у 21 (44,68%) - неінфікований. Розроблені способи ранньої діагностики пошкодження тонкої кишки з розвитком ентеральної недостатності при панкреонекрозі та прогнозування перебігу ГП. Широке впровадження мініінвазивних втручань до повсякденної хірургічної практики при лікуванні хворих на ГП дозволяє поліпшити результати лікування цієї категорії пацієнтів за рахунок зменшення операційної травми, а також мінімізувати або виключити можливість розвитку ускладнень, в тому числі вторинної панкреатичної інфекції шляхом зниження ризику вторинного інфікування, як порожнини чепцевої сумки, так і ЧП. Таким чином ефективність роботи: -Медична: у результаті проведеного дослідження доведена ефективність використання мініінвазивних технологій лікування різних клініко-морфологічних форм ГП з урахуванням профілактики вторинної панкреатичної інфекції. Соціальна: проведене дослідження дозволяє знизити річну смертність від ГП, вдосконалює хірургічне лікування цієї категорії хворих, зменшує кількость післяопераційних ускладнень, що призводить до підвищення якості життя пацієнтів. -Економічна: економічна ефективність дослідження полягає у скороченні фінансових витрат на лікувальні заходи у хворих із ГП шляхом підвищення ефективності лікування, а також у зменшенні кількості ліжко - днів перебування на стаціонарному лікуванні. Можлива область застосування: хірургічні відділення, у котрих на лікуванні знаходяться пацієнти із різними клініко-морфологічними формами ГП.^UToday, according to official World Health Organization data, the incidence of acute pancreatitis is 33-74 cases per 100 thousand people. Mortality in acute pancreatitis is from 1% to 2% in general, pancreatic necrosis develops in 10% -20% of patients, is associated with local and systemic complications and higher mortality, which reaches 30%. Acute pancreatitis is characterized by a wide range of clinical manifestations from mild to severe necrotic inflammation, which occurs with the systemic inflammatory response syndrm (SIRS), MODS and then organ failure. Severe acute pancreatitis is characterized by the presence of persistent MODS, as noted above, which largely determines the outcome and the possibility of death in the patient. According to world studies, the frequency of organ failure in acute pancreatitis can be 8-20%. Today, it has been proven that in patients with acute pancreatitis, the digestive tract becomes quite vulnerable and the occurrence of its dysfunction plays a significant role in the development of complications of the disease. It is believed that some biomarkers, such as fatty acid-binding protein (I-FABP), Dlactate (D-1a) and lipopolysaccharide (LPS), can be used as possible markers to determine the violation of the barrier function of digestive tract and diagnosis of acute damage to the digestive tract. For the last 20 years, the diagnostic value of a new clinical and laboratory indicator - I-FABP, which is one of the intracellular proteins and is involved in the transport and metabolism of long-chain fatty acids. The characteristics of I-FABP (solubility in the cytoplasm, high specificity to the derived tissue, high 15 concentration in the cell, low molecular weight) allow the use of these markers in the peripheral blood as sensitive and specific, indicating tissue damage, including small intestine. I-FABP is known to be present in the epithelial cells of the small intestine, and the diagnostic value of an increase in this biomarker in the blood of patients with acute pancreatitis is now actively discussed in the literature, as in patients at high risk of enteral insufficiency. The main task of surgical intervention is the timely evacuation of exudate from the abdominal cavity during enzymatic toxemia or necrotic areas of the gland, when they already exist, with minimal risk to the patient's life. Object of the study - Different forms of acute pancreatitis. Subject of the study: 103 patients with different clinical and morphological forms of acute pancreatitis who underwent surgery. Patients were treated at the Municipal non-commercial enterprise of the Kharkov regional council «Regional Clinical Hospital», and the State Institution "Institute of General and Emergency Surgery named after VT Zaitsev NAMS of Ukraine" (Director, MD, Professor VV Boyko). All patients were divided into two groups: the main group (56 patients) and the comparison group (47 patients). Patients of the main group were treated in the above institutions from 2018 to 2020, patients of the comparison group - from 2015 to 2017. Research methods: clinical, laboratory biochemical, immunological), instrumental, bacteriological, statistical. Methods for early diagnosis of small bowel damage with the development of enteral insufficiency in pancreatic necrosis and prediction of acute pancreatitis have been developed. The effectiveness of "step-up approach" tactics and minimally invasive surgical interventions in various forms of acute pancreatitis has been proved. Widespread introduction of minimally invasive interventions in daily surgical practice in the treatment of patients with acute pancreatitis can improve the treatment of this category of patients by reducing surgical trauma, as well as minimize or eliminate the possibility of complications, including secondary pancreatic infection by reducing the risk of secondary infection omental bag or abdominal cavity. Medical effect of the study: As a result of the conducted research the efficiency of use of minimally invasive technologies of treatment of various clinical and morphological forms of acute pancreatitis taking into account prevention of a secondary pancreatic infection is proved. Social effect of the study: The study reduces the annual mortality from acute pancreatitis, improves surgical treatment of this category of patients, reduces the number of postoperative complications, which leads to improved quality of life of patients. Economic effect: The economic efficiency of the study is to reduce the financial costs of treatment in patients with acute pancreatitis by increasing the effectiveness of treatment, as well as reducing the number of bed-days in hospital. Possible field of application: surgical departments, which treat patients with various clinical and morphological forms of acute pancreatitis.