Дисертація присвячена комплексному історико-археологічному дослідженню розвитку міст на території Луцького повіту Волинського воєводства. У другій половині XІV–XV ст. розпочалося відбудовування міст, відомих з давньоруського часу. У цей період зберігалося планування поселень, властиве містам давньоруському часу. Період з кінця XV до середини XVII ст. характеризується змінами, повʼязаними з наданням містам магдебурзького права. У порівнянні з попереднім періодом, коли посади мали тенденцію до розширення, але не брали на себе функції міських центрів, у XІV–XVІ ст. їх роль істотно змінилася. Поступово центри адміністративного життя міст із замків перемістилися на посади. Таким чином, з кінця XV ст. почала складатися нова структура міста, у якій замок продовжував функціонувати як адміністративний центр, а посад – місто – як міський.^UThe Thesis deals with the profound historical research of the development of cities on the territory of Lutsk county (powiat) of Volyn province (voivodeship) in the second part of XIV – first part of XVII cent.In the second part of the XIV–XV cent. fortified parts of city territories, a stronghold (castle) and surrounding territories functioned as the city center. According to archaeological materials their sizes were approximately 6–15 hectares. The total area of such medieval cities as Dubno and Ostroh in the second part of the XIV–XV cent. was about 10–11 hectares, except Lutsk, which in those times was the center of Volyn and its area within the fortifications amounted to about 22 hectares.At the end of the XV – first part of the XVII cent. started a period connected with the granting of Magdeburg rights to cities and respective changes in their planning occur. Compared to the Kievan Rus period, when unfortified suburbs grew but did not function as city centers, the situation changes in the XIV–XVI cent. Administrative centers of the cities gradually shifted to one of the main suburbs (posad). Thus, from the end of the XV cent. new city plans emerged, with the castle as the administrative center and the posad (with the city hall) as the city center. The example of this are settlements of Lutsk, Rivne and Ostroh, which were characterized by irregular planning combining Kyivan Rus' elements and features of cities, which were built according to Magdeburg rights requirements. At this time thanks to the suburbs their city territory grew. According to the archaeological materials for Lutsk it was about 72 hectares. As for Rivne and Ostroh, we know about the existence of suburbs in these cities from the documents dating to XVІ–XVІI cent., but unfortunately we still do not have any archaeological materials concerning the territory of these structural parts of the cities.However, Dubno was built at the same time as the fortified castle and is characterized by regular planning, according to Magdeburg rights requirements. Its city territory at this time within the fortifications (without suburbs) was about 40 hectares. The results of excavations showed that city structures of Dubno, Lutsk, Rivne and Ostroh in the second part of the XIV – first part of the XVII cent. changed dramatically. Traditional Kievan Rus' city plans: a stronghold (castle) – surrounding territories – suburbs (posad) were replaced by new ones: castle – city – suburbs, which put the basis for the formation of new cities during said period.In the last decades on the territories of Dorohobuzh, Dubno, Korets, Lutsk, Ostroh and Rivne 55 deepend building pits of the Lithuanian-Polish period were found and researched.The results of the research of burial grounds of the XVI–XVIII cent. in Rivne and Ostroh were analyzed. 283 tombs in the shape of rectangular graves were discovered. The bodies are positioned according to the Christian tradition: the bodies are lying flat with arms straight or folded upon the chest and head turned west.Pottery artifacts, things made from black and precious metals, glass, leather, wood, stone and bone which were found in cultural layers and habitation sites on the territory of Dorohobuzh, Dubno, Korets, Kremenets, Lutsk, Ostroh, Rivne and Stepan have been classified.Jewelery and clothes elements, classified separately and imported goods, which show the development of trade.

На території України є значна кількість палеолітичних пам’яток, кожна з яких має велике значення для комплексного вивчення природних умов проживання давніх людей, а також для дослідження історії Землі та людства в цілому. У дисертаційній роботі наведено комплексну характеристику окремих палеолітичних стоянок регіону Північного Поділля, а саме пам’яток Тернопільської (Великий Глибочок І, Пронятин І, Ігровиця І) та Буглівської (Буглів V, Ванжулів І (Замчисько), Ванжулів VІІІ (кар’єр)) груп. Палеолітичні стоянки є об’єктами як історичної, так і природної цінності, оскільки вони містять різноманітні артефакти (наприклад, давні знаряддя, фауністичні рештки) і часто пов’язані з розрізами лесово-ґрунтових товщ, що досліджуються вченими комплексно, детально характеризуються археологія і стратиграфія. Культурні горизонти фактично є важливими стратиграфічними реперами і мають ключове значення в процесі розвитку та вдосконалення стратиграфічних схем. Велике значення для оцінки ролі у процесі збереження культурних шарів палеолітичних стоянок має також вивчення перевідкладення артефактів під впливом дельвіально-соліфлюкційних та палеокріогенних процесів. Палеолітичні стоянки як складні комплексні об’єкти потребують належного захисту та збереження, оскільки природна та культурна спадщина є національною цінністю для кожної держави. Діяльність у сфері організації захисту природних, культурних (включно з геологічними та археологічними) пам’яток є актуальним напрямом сучасних наукових досліджень в Україні та інших країнах світу. Згідно з українським законодавством, одним з основних етапів процесу організації охорони палеолітичних стоянок, як і в будь-якій країні світу, є поширення інформації про об’єкти спадщини. Для забезпечення інформування громадськості про такі об’єкти існує єдиний Державний реєстр нерухомих пам’яток України, який регулярно оновлюється та доповнюється. Органи місцевого самоврядування використовують інформацію з цього реєстру для організації подальших заходів щодо охорони пам’яток. Для включення пам’яток до реєстру проводиться інвентаризація об’єктів, яка включає в себе підготовку документів, визначених законодавством та їх подання до Міністерства культури та інформаційної політики України. Перелік цих документів передбачає, передусім, наявність паспорту пам’ятки, заповненого згідно зі зразком, затвердженим на державному рівні, а також інших охоронних документів, необхідних для комплексної характеристики об’єкта (облікової картку пам’ятки, історичної довідки та акту візуального обстеження або технічного огляду). Наступними важливими кроками в процесі організації охорони палеолітичної спадщини є забезпечення постійного моніторингу стану збереження цих об’єктів, встановлення охоронних знаків та інформаційних стендів для інформування місцевого населення про взяття територій стоянок під охорону (на сьогоднішній день тільки поодинокі палеолітичні стоянки Поділля позначені такими інформаційними стендами), а також заборона економічної діяльності в межах визначених охоронних зон. Доцільно також ініціювати використання палеолітичних стоянок для проведення наукових досліджень і організації навчально-пізнавальних екскурсій, що позитивно вплине на розвиток геотуризму та краєзнавства в регіоні, освітні процеси та розширення громадської свідомості в галузі охорони пам’яток природи та суспільства. На основі детальної характеристики палеолітичних стоянок Поділля як комплексних пам’яток природи та суспільства проведено паспортизацію та підготовку необхідних інвентарних документів для окремих об’єктів. Цей процес спрямований на включення шести стоянок (Великий Глибочок І, Пронятин І, Ігровиця І, Буглів V, Ванжулів І (Замчисько), Ванжулів VІІІ (кар’єр)) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та ініціювання процесів організації їхньої охорони, що можна вважати основними практичними результатами досліджень, проведених у ході роботи над дисертацією. Слід також зазначити, що на сучасному етапі деякі з перелічених вище палеолітичних стоянок вже включено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а саме Пронятин І, Буглів V (2010 р., пам’ятки місцевого значення), Великий Глибочок І (2009 р., пам’ятка національного значення). Проте через брак інвентарної документації для цих об’єктів їхній моніторинг та охорона не забезпечені органами місцевого самоврядування. У випадках, коли охорона та збереження палеолітичних стоянок не забезпечені належним чином, інтенсивна антропогенна діяльність та природні процеси поступово можуть призвести до втрати цінних матеріальних свідчень історії людства.^UIn Ukraine, there is a significant number of Palaeolithic sites, each of which holds great importance for the comprehensive study of the natural conditions of ancient human habitation and for the exploration of the Earth’s history and humanity as a whole. The dissertation provides a comprehensive characteristic of individual Palaeolithic sites in the North Podillya region, specifically the Ternopil group sites (Velykyi Glybochok I, Proniatyn I, Ihrovytsia I) and the Bugliv group sites (Bugliv V, Vanzhuliv I (Zamchysko), Vanzhuliv VIII (quarry)). Palaeolithic sites are objects of both historical and natural value, as they contain artifacts of ancient tools, faunal remains, and are often associated with the of loess-palaeosol sections, which are comprehensively studied by scientists, with detailed characterization provided in archaeology and stratigraphy. The cultural horizons effectively serve as important stratigraphic markers and play a crucial role in the development and refinement of stratigraphic schemes. The study of ancient processes of artifact redeposition during deluvial-solifluction and palaeocryogenic processes is also of great significance for assessing the role of preserving archaeological materials at Palaeolithic sites. Palaeolithic sites, as complex entities, require proper protection and preservation, as natural and cultural heritage is a national asset for every state. Activities in the field of organizing the protection of natural, cultural (including geological and archaeological) monuments are a relevant direction in modern scientific research in Ukraine and other countries worldwide. According to Ukrainian legislation, one of the fundamental stages in the process of organizing the protection of Palaeolithic sites, as in any country worldwide, is the dissemination of information about heritage objects. To ensure public awareness about such objects, Ukraine has a unified State Register of Immovable Monuments, regularly updated and supplemented. Local self-government authorities use information from this register to organize further measures for the protection of heritage sites and to inform the public. The inclusion of monuments in the register involves the inventory of objects, which includes the preparation of documents specified by legislation and their submission to the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. The list of these documents primarily includes a monument passport filled out according to the approved state sample, as well as other protective documents necessary for a comprehensive characterization of the object (a record card for the monument, historical reference, act of visual inspection or a technical inspection report). Further important steps in the organization of Palaeolithic heritage protection include ensuring continuous monitoring of the preservation state of these objects, installing protective signs and information stands to inform the local population about the protection of site territories (currently, only individual Palaeolithic sites in Podillya region are marked with such information stands), and prohibiting economic activities within specified protective zones. It is also advisable to initiate the use of Palaeolithic sites for scientific research and educational excursions, positively influencing the development of geotourism and local history in the region, educational processes, and expanding public awareness in the field of nature and heritage preservation. Based on a detailed characterization of Palaeolithic sites in Podillya region as complex monuments of nature and society, the necessary inventory documents for individual objects have been prepared. This process aims to include six sites (Velykyi Glybochok I, Proniatyn I, Ihrovytsia I, Bugliv V, Vanzhuliv I (Zamchysko), Vanzhuliv VIII (quarry)) in the State Register of Immovable Monuments of Ukraine and initiate the process of organizing their protection and preservation. These can be considered the main practical results of the dissertation research. It should also be noted that at the present stage, some of the Palaeolithic sites listed above are already included in the State Register of Immovable Monuments of Ukraine, namely Proniatyn I, Bugliv V (2010, monuments of local importance), Velikyi Glybochok I (2009, a monument of national importance). However, due to the lack of inventory documentation for these objects, their monitoring and protection are not ensured by local self-government authorities. In cases where the protection and preservation of Palaeolithic sites are not adequately ensured, intensive anthropogenic activities and natural processes can gradually lead to the loss of valuable material evidence of human history.