У дисертаційній роботі наведено клініко-патогенетичне обґрунтування прогностичного впливу цукрового діабету 2 типу на перебіг хронічної серцевої недостатності та лікувальну тактику пацієнтів з імплантацією електрокардіостимулятора.Результати свідчать, що в прогресуванні даної коморбідної патології, визначається суттєве ремоделювання морфофункціонального стану серцевого м'язу. Цукровий діабет 2 типу призводив до значного збільшення об'ємів та розмірів лівого шлуночка. Функціональні параметри лівого шлуночка корелювали з показниками метаболізму глюкози, що підтвердило вплив глюкоземії на скоротний міокард шлуночків.Було визначено незалежні предиктори відповіді на імплантацію ЕКС у обстежених пацієнтів: тип АВ-блокади, ІХС та стадія АГ, фронтальний та горизонтальний кути α та якісна характеристика ФВ ЛШ. Відповідь на імплантацію ЕКС в осіб із супутнім ЦД 2-го типу залежіть від збереженості фракції викиду, лікування β-адреноблокаторами та гіпоглікемічними препаратами (дапагліфлозином).^UIn the dissertation the clinical and pathogenetic substantiation of prognostic influence of type 2 diabetes mellitus on the course of chronic heart failure, pathogenetic features and treatment tactics in patients with implantation of a permanent pacemaker are given.The obtained results show that in of progression of comorbid pathology, a significant involvement of remodeling of the morphofunctional state of the heart muscle is determined. Type 2 diabetes had a significant effect on the increase in left ventricular volume and size in the examined patients. It was determined that the functional parameters of the left ventricle correlate with glucose metabolism indices, which determines the effect of glucose on the contractile myocardium of the ventricles.The probability of a response to the implantation of pacemaker in patients with concomitant type 2 diabetes depends on the degree of preservation of the left ventricular ejection fraction, the presence in the therapeutic regimen of β-blockers and hypoglycemic drugs (dapagliflozin).

Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання, яке полягає у математичному моделюванні черезшкірного трансферу електромагнітної енергії та розвитку обчислювальних методів синтезу ректени, та контролю заряджання акумулятора імплантата кардіостимулятора-дефібрилятора, що має істотне значення для підтримки життєдіяльності людини. Виконано аналіз стану та розвитку математичного моделювання та методів безпровідного трансферу електромагнітної енергії через шарувате біосередовище, що дало змогу до подальшої розробки математичної моделі та обчислювальних методів оптимізації черезшкірного трансферу електроенергії. Розроблено математичну модель процесу трансферу електромагнітної енергії через мінливе шарувате біосередовище, що дало змогу оцінити затрачену енергію в каналах трансферу і запровадити контроль рівня заряду акумулятора. Запропоновано нові підходи для побудови кардіостимуляторів зі застосуванням проблемно-орієнтованих засобів із базами знань для автоматизації процесу і прогнозування впливу невідомих чинників при підтримці здоров'я організму людини, що дало змогу оптимізувати форму і параметри випромінювальної ректени.^UThe dissertation is devoted to the solution of the scientific problem, which consists in mathematical modeling of percutaneous transfer of electromagnetic energy and development of computational methods of the rectenna synthesis and control of battery charge of a pacemaker-defibrillator implant, which is for human life support. When powering the implant's accumulator, it is necessary to control the energy consumption mode, to take into account the variability of biophysical parameters of the channel of energy transfer environment in order to optimize the battery charging process and to use all of its technical resource, which will significantly reduce invasion when using the implant. The methods of rectenna synthesis, in particular its shape, parameters of the radiation pattern are developed. The initial conditions are given, the choice of the criteria for optimizing the shape of the rectenna is substantiated. The method of finding the optimal shape of the rectenna by the non-gradient method is substantiated. The choice of such a non-gradient search method as a genetic algorithm is explained. This method of finding the extreme value of the optimality criterion of the rectenna was chosen because of biomedical constraints (the principle of non-invasiveness), and the interdependence of initial parameters. Optimization of the radiating rectenna's geometric parameters was performed using the MATLAB and ELCUT environments. Scientific novelty of the obtained results: For the first time the use of eikonal representation of electromagnetic radiation in the optimization of wireless energy transfer through the bioenvironment for charging the battery of the pacemaker-defibrillator implant substantiated. For the first time, the wave function of electromagnetic energy transfer through a layered bioenvironment is determined; a mathematical model of transfer and a method for optimizing battery charge are proposed. It is proposed to use a genetic algorithm for parametric synthesis of the optimal shape of the rectenna, the shape parameters of which are interdependent. For the first time the method and the scheme of remote control of charging of the implant battery is offered. New computational methods of computer simulation and verification of the obtained research results have been developed - mathematical modeling, optimal parametric synthesis of rectenna, and wireless transfer of electromagnetic energy for charging the implant battery. There was performed the analysis of the state and development of mathematical modeling and methods of wireless power transfer through a layered bioenvironment, which allowed further development of the mathematical model and computational methods of percutaneous electricity transfer optimization. A mathematical model of electromagnetic energy transfer through a variable layered bioenvironment has been developed, which allowed to estimate the energy consumed in the transfer channels and to control the battery charge level. New approaches to the construction of pacemakers were made, using problem-oriented tools with knowledge bases to automate the process and predict the impact of unknown factors in maintaining the health of the human body, which allowed to optimize the shape and parameters of the radiating rectenna. The obtained results of experimental researches make it possible to create a rectenna with geometrical parameters necessary to achieve the optimal radiation pattern.