У роботі реалізується концептуальна ідея філософсько-правової кваліфікації конфліктної комунікації в судовому процесі, яка полягає у з'ясуванні, оцінці, нейтралізуванні та внормуванні комплексу факторів, що становлять причини й наслідки юридичного конфлікту та забезпечують інтерсуб'єктивні зміни, динаміку в суперництві, а також мінімізацію завданої матеріальної, соціальної чи моральної шкоди суб'єктами права. Сформовано зміст ключової категорії «філософсько-правова кваліфікація конфліктної комунікації сторін у судовому процесі», який полягає у встановленні судом алгоритму оцінки причин, умов і наслідків юридичного конфлікту з метою нейтралізування, внормування чи припинення його засобами правової комунікації, основними маркерами якої є справедливість та верховенство права. Визначені бар'єри правової комунікації у конфліктному діалозі сторін судового процесу («планові» і спонтанні): маніпулювання свідченнями, зміна показань, відмова від попередніх свідчень чи показань, вживання інвективної (образливої) лексики, тону; приниження людської гідності; погроза вбивством; симулювання хвороб; а також неуважне слухання; перепитування; нерозуміння термінології та ін.Ключові слова: конфліктна комунікація, юридичний конфлікт, судовий процес, правосуддя, суспільство, комунікативна практика судді.^UThesis presents conceptual idea of philosophical and legal qualification of conflict communication in court proceedings. Qualification includes exploring, estimating, neutralizing and codifying of the complex of factors, which constitute causes and conditions of legal conflict and ensure intersubjective changes, dynamics of contest and mitigation of material, social or non-material damage. The work as well looks into ensuring law adherence by citizens, improving legal culture and reducing crime rate, providing personal security and strengthening law and order. The author has defined the grades of efficacy of qualification of conflict communication (QCC) between the parties in court proceedings, which could help monitor the level of professionalism of a judge and his or her communicative competences. These grades include the high, medium, low and abnormal levels of the QCC. The work puts forward factors for evaluating judge's communicative competences. These factors are seen through the prism of axiological, semiotic and hermeneutic elements, which indicate the level of both state and social control, of ensuring the principles of law and communication as well as the level of securing citizens' rights and freedoms (principles of equality, freedom, dignity, humanism, justice, responsibility and rule of law). Key words: conflict communication, legal conflict, judicial process, justice, society, communicative practice of a judge.