У дисертаційній роботі було розв'язано актуальну науково-прикладну задачу, яка полягає у зменшенні часових і вартісних витрат на проведення експериментів при дослідженні комп'ютерних систем і технологічних процесів за рахунок розроблення та впровадження методів і програмних засобів для оптимізації планів багатофакторного експерименту. Оскільки задача оптимізації планів експериментів за вартісними витратами є NP-повною, тобто для свого рішення потребує часу і великої кількості обчислень, швидко зростаючих із збільшенням розмірності задачі, тому повний перебір усіх можливих варіантів рішення є складним. При синтезі оптимального плану експерименту з кількістю факторів більше чотирьох виникає ще й проблема тривалості його побудови. У зв'язку з цим необхідно знаходити рішення за допомогою наближених методів, наприклад, таких як методи побудови оптимальних за вартісними (часовими) витратами планів багатофакторного експерименту, основаних на використанні випадкового пошуку, табу-пошуку, рою часток для оптимізації цих планів.Робота містить практичні результати застосування методів побудови оптимальних за вартісними (часовими) витратами планів багатофакторного експерименту, основаних на використанні випадкового пошуку, табу-пошуку, рою часток для оптимізації цих планів. Також було розроблено ваговимірювальну систему, яка належить до засобів для вимірювання вагової витрати ґранульованого або порошкоподібного матеріалу та може застосовуватися для багатьох підприємств харчової, металургійної та гірничорудної промисловостей. Для підвищення точності вимірювань було запропоновано волоконно-оптичний датчик вологості й температури, два терморегулятори, два біметалевих датчики температури. Застосування у ваговимірювальній системі нових елементів та зв'язків між ними дозволило підвищити точність вимірювання вагової витрати матеріалів.^UThe dissertation solved a topical scientific and applied problem, which is to reduce the time and cost of experiments in the study of computer systems and technological processes through the development and implementation of methods and software to optimize the plans of a multifactorial experiment. Since the problem of optimizing the plans of experiments on cost is NP-complete, ie for its solution requires time and a large number of calculations, increasing rapidly with increasing dimension of the problem, so a complete search of all possible solutions is difficult. When synthesizing the optimal plan of the experiment with more than four factors, there is also the problem of the duration of its construction. In this regard, it is necessary to find a solution using approximate methods, such as methods of constructing cost-optimal (time) cost plans of a multifactorial experiment, based on the use of random search, taboo search, swarm of particles to optimize these plans.The paper contains practical results of application of methods of construction of cost-optimal (time) cost plans of multifactor experiment, based on the use of random search, taboo search, swarm of particles to optimize these plans. A weight measuring system has also been developed, which is a means of measuring the weight flow of granular or powdered material and can be used for many enterprises in the food, metallurgical and mining industries. To increase the accuracy of measurements, a fiber-optic humidity and temperature sensor, two thermostats, and two bimetallic temperature sensors were proposed. The use of new elements in the weighing system and the relationships between them has increased the accuracy of measuring the weight of materials.

Дослідження творів львівських поетів періоду 1960–1970-х років має важливе значення в контексті історико-літературного осмислення їхньої ролі та місця в українському літературному процесі. Тоді атмосфера постійного ідеологічного тиску та неможливість реалізації мистецької свободи породжувала літературу в річищі «соцреалістичного методу», з одного боку, і яскраву, здебільшого андеґраундну творчість усупереч нав'язуваним нормам совєтської пропаганди, ‒ із другого. Закономірно, що твори тих, хто не дотримувався політико-ідеологічних вимог, були в ті часи здебільшого табуйованими.Життя й творчість І. Калинця, Р. Кудлика та Г. Чубая слугують одними з найпомітніших виявів як культурно-світоглядного, так і політичного протестів у західному реґіоні України. Дисертація висвітлює особливості поетичної спадщини цих трьох авторів, окреслює спільні й відмінні риси у творах та відчуванні світу. Пропоноване дослідження є спробою розкрити багатоголосся їхніх поетичних творів, написаних у період 1960–1970-х років. Тож ці тексти розглянуті крізь призму художньо-естетичних схожостей і відмінностей, які утворюють своєрідну поетичну поліфонію.^UThe study of the works of Lviv poets of the period 1960–1970 is important in the context of historical and literary understanding of their role and place in Ukrainian literary process. At that time, the atmosphere of constant ideological pressure and the impossibility of realizing artistic freedom gave rise to literature in the stream of the "socialist-realist method", on the one hand, and bright, mostly underground works contrary to the imposed norms of Soviet propaganda. Naturally, the works of those who did not comply with political and ideological requirements were mostly taboo at that time. The life and work of I. Kalynets, R. Kudlyk and H. Chubay are one of the most notable manifestations of both cultural and ideological protests in the western region of Ukraine. The dissertation highlights the features of the poetic heritage of these three authors, outlines the common and distinctive features in the works and the feeling of peace. The proposed study is an attempt to reveal the polyphony of their poetic works written between the 1960s and 1970s. Therefore, these texts are considered through the prism of artistic and aesthetic similarities and differences that form a kind of poetic polyphony.

Актуальність дослідження творчої діяльності українських художниць актуального мистецтва зумовлена зміною українського культуроцентризму на ширший контекст та необхідністю повнішого розуміння не лише мистецьких, а й складних соціокультурних процесів в Україні та світі, а також втрати/набуття ідентичності в сучасному транзитивному мистецтві України. Вивчення творчих практик мисткинь дозволить простежити глобальний мистецький діалог та окреслити майбутні тенденції розвитку мистецтва, інтерпретувати його відповідно до світового процесу. Присутність молодих художниць Києва стає все помітнішою у мистецтві й культурному середовищі України та закордоном, проте їхній внесок у розвиток актуального мистецтва Києва наразі досліджений недостатньо. Це спричинено різними факторами: твори молодих мисткинь створені відносно недавно, вони часто зачіпають гострі або табуйовані теми, вдаються до сміливих експериментів (нерідко на межі практик, що сприймаються як маргінальні), інституційна підтримка часто є недостатньою, а численні проєкти реалізуються як малобюджетні. Таким чином, доробок молодих мисткинь в актуальному мистецтві Києва потребує належного дослідження та фахової оцінки. Наукове завдання дисертації полягає у дослідженні творчої діяльності молодих художниць актуального мистецтва Києва 2000-2010-х років, оцінці їхніх творчих інтенцій та шляхів їх втілення, визначенні історичного та соціо-культурного контексту, який справив вплив на творчі практики молодих художниць, простеженні взаємозв’язків з глобальним мистецьким процесом.Наукова новизна полягає у сформульованих положеннях щодо еволюції творчості художниць в українському та світовому мистецтві, їхніх спрямувань та художніх експериментів, зокрема у ґендерному дискурсі, виставкової діяльності молодих художниць 2000-2010-х років у актуальному мистецтві Києва, а фактологічний матеріал і систематизована джерельна база становлять цінність для подальших наукових досліджень в українському образотворчому мистецтві та культурі.Використані у дослідженні методи обумовлені темою та завданнями дисертації і ґрунтуються на аналізі творчості молодих мисткинь у взаємозв’язку історичних, соціокультурних та технологічних аспектів, а також ґендерного аспекту (зважаючи проблеми, які розробляють мисткині). Актуальним видається застосування феміністичної оптики до вивчення творчості жінок у площині мистецтва, адже ґендер авторки(а) мистецького твору, як і ґендер глядачів, відіграє помітну роль у процесі творення та сприйняття.^UThe significance of the research on the creative works of young female contemporary artists of Kyiv in the 2000-2010s lies in the shift from the Ukrainian cultural centrism to a broader context and the need for a fuller understanding of not only art, but also complicated socio-cultural processes in Ukraine and the world, as well as the loss/ formation of identity in the contemporary transitive art of Ukraine. The study of the creative works of female artists will allow us to trace the global art dialogue and define the future trends in the development of art, and interpret it according to the world art processes. The presence of young female artists of Kyiv is becoming more and more prominent in the art and culture of Ukraine and abroad, however, their contribution to the development of contemporary art in Kyiv is not studied enough. This is caused by various factors: the works of young female artists have been created relatively recently, they often explore taboo topics, conduct bold experiments (often on the edge of practices that are perceived as marginal), the institutional support is often insufficient, and numerous projects are implemented as low-budget. Thus, the creative works of young female contemporary artists of Kyiv need proper research and professional assessment.The scientific task of the dissertation lies in the research of the the creative works of young female contemporary artists of Kyiv in the 2000-2010s, evaluating their creative intentions and the ways of their implementation, determining the historical and socio-cultural context that influenced the creative works of young female artists, defining their relationships with the global art processes.The scientific novelty lies in the conclusions regarding the evolution of the creative works of young female artists of Ukrainian and world art, their intentions and artistic experiments, in particular in the gender discourse, the exhibition activities of young female contemporary artists of Kyiv in the 2000-2010s. The collected facts and systematized resources hold value for the further scientific research of the art and culture of Ukraine.The methods used in the research are determined by the subject and tasks of the dissertation and are based on the analysis of the creative works of young female artists in the connection with historical, socio-cultural and technological aspects, as well as the gender aspect (taking into account the problems explored by the female artists). The use of feminist optics in the study appears relevant, because the gender of the author of the artwork, as well as the gender of the spectator, plays a significant role in the process of creation and perception.

Дисертаційна робота присвячена літературознавчому дослідженню репрезентації теми історичної пам’яті у романах сучасних польських письменників. У першому розділі дисертації висвітлено особливості cучасного дискурсу історичної пам’яті та концепції відомих авторів. Підкреслено постійне переосмислення історії з урахуванням сучасних цінностей. Особливість змін історичної пам’яті в посттоталітарних суспільствах, зокрема в Польщі, розглянуто в контексті переходу до демократії. Аналізовано ключові теми в польському історичному дискурсі та нелінійний процес їх трансформації. Досліджено роль літератури в подоланні травми, яка стає інструментом переборювання посттравматичного синдрому та виконує "терапевтичну" Простежено художні прийоми і способи, за допомогою яких письменники створюють бажану рецепцію художніх творів. Другий розділ дисертації відображає трансформацію парадигми історичної пам’яті у творах сучасних польських прозаїків. Подано ретроспективний огляд літератури історичної пам’яті у Польщі за період після закінчення війни до теперішнього часу. Відзначено зміни в літературознавчих інтерпретаціях художніх творів про Другу світову війну та її травматичні наслідки. Розглянуто нові підходи до художнього відображення історичних подій у сучасному польському романі. На зміну заідеологізованості, стереотипним офіційним наративам у трактуванні історичних подій на перший план виходить опрацювання раніше табуйованих тем, осмислення індивідуальної історичної пам’яті, рефлексії про травматичний досвід, дослідження проблем міжпоколіннєвих зв’язків і постпам’яті. Домінуючою темою сучасних меморіальних творів у Польщі є історична пам’ять жертв Голокосту. Простежено роль і значення гендерного виміру насильства тоталітарного режиму у польському романі, відзначено появу багатьох жіночих імен серед сучасних письменників Польщі. У романах, написаних жінками, особливо підкреслюється вплив постпам’яті, переданої наступним поколінням жертв. Для реалізації нової перспективи історичного дискурсу розробляються відповідні художні засоби. У третьому розділі дисертаційної роботи представлено аналіз романів сучасних польських письменників у контексті історичної пам’яті. Проведений літературознавчий аналіз дозволив виявити нові тенденції у репрезентації історичної пам’яті у романах. Основною сферою досліджень сучасних польських прозаїків є індивідуальна пам’ять, яка може не збігатися з колективними уявленнями про історичні події. У романі "Сонька" Іґнація Карповича висвітлено переосмислення історичних подій через індивідуальну пам'ять, підкреслено необхідність оповіді про травму. "Дім з вітражем" Жанни Слоньовської досліджує формування ідентичності під впливом пам'яті та історичних подій. Лукаш Сатурчак у "Ґаліції" аналізує проблеми історичної пам'яті українсько-польського прикордоння через призму індивідуальної пам'яті. Родинна сага Йоанни Батор "Піщана Гора" осмислює травми післявоєнної міграції та вплив історичного минулого на три покоління жінок. Роман "Секретик" Бриґіди Хельбіґ пропонує новий погляд на ідентичність та асиміляцію німецьких переселенців у Польщі після Другої світової війни. Характерним явищем польської прози сучасності є розвиток гендерно маркованої нарації у творах про реалії і наслідки війни. Жінки-письменниці прози другого покоління уцілілих жертв фашизму у своїх романах, часто з автобіографічними елементами, тематизують вимушене мовчання, переданий через постпам’ять страх, який відчувається на підсвідомому рівні, шляхи подолання успадкованих травм. Здійснений текстуальний аналіз творів польських письменниць – Зити Рудзької, Аґати Тушинської, Моніки Шнайдерман – дав можливість виокремити специфіку жіночої нарації про травми жертв війни і Голокосту. Виявлено, що в аналізованих романах письменники не уникають гострих тем стосунків між поляками і євреями в час Голокосту, антисемітизму частини польського суспільства, відсутності емпатії до Іншого.^UThe dissertation is devoted to the literary study of the representation of the theme of historical memory in the novels of modern Polish writers. The first chapter of the dissertation explores the peculiarities of contemporary discourse on historical memory and the concepts put forth by renowned authors. It emphasizes the ongoing reinterpretation of history in light of modern values. The distinct changes in historical memory in post-totalitarian societies, particularly in Poland, are examined in the context of the transition to democracy. Key themes in Polish historical discourse and the nonlinear process of their transformation are analyzed. The role of literature in overcoming trauma is investigated, as it becomes an instrument for overcoming post-traumatic syndrome and serves a "therapeutic" function. The artistic techniques and methods through which writers create the desired reception of their works are traced.The second chapter of the dissertation reflects the transformation of the paradigm of historical memory in the works of modern Polish novelists. A retrospective review is presented of the historical memory literature in Poland from the end of the war to the present. Changes in literary interpretations of the works of art about the Second World War and its traumatic consequences are noted. New approaches to the artistic representation of historical events in the modern Polish novels are considered. Instead of ideologisation, stereotypical official narratives in the interpretation of historical events, discussion of previously taboo topics, understanding of individual historical memory, reflection on traumatic experience, research of problems of intergenerational relations and post-memory come foreward. The dominant theme of contemporary memorial works in Poland is the historical memory of the victims of the Holocaust. Most of the works were written by representatives of the second generation of Holocaust survivors. The role and significance of the gender dimension of the violence of the totalitarian regime in the Polish novels is traced, the appearance of many female names among modern Polish writers is noted. In novels written by women, the impact of post-memory passed on to subsequent generations of victims is particularly emphasized. Appropriate artistic means are being developed to implement a new perspective of historical discourse. The third chapter of the dissertation presents an analysis of modern novels by Polish writers in the context of historical memory. The literary analysis made it possible to reveal new trends in the representation of historical memory in novels. The primary focus of research for contemporary Polish prose writers is individual memory, which may not align with collective perceptions of historical events. In Ignacy Karpowicz's novel "Sonka," the reinterpretation of historical events through individual memory is highlighted, emphasizing the necessity of narrating trauma. Żanna Słoniowska's "The House with the Stained-Glass Window" explores the formation of identity under the influence of memory and historical events. Łukasz Saturczak analyzes issues of historical memory along the Ukrainian-Polish border through the prism of individual memory in "Galicia." Joanna Bator's family saga, "Sand Mountain," reflects on the traumas of post-war migration and the impact of historical past on three generations of women. Brygida Helbig's novel "The Little Secret" offers a new perspective on the identity and assimilation of German resettlers in Poland after World War II. A characteristic phenomenon of modern Polish prose is the development of gender narrative in the novels about the realities and consequences of war. Women prose writers of the second generation of survived victims of fascism in their novels, often with autobiographical elements, thematize forced silence, transmitted through post-memory fear that is felt on a subconscious level, ways to overcome inherited traumas. The textual analysis of the works of Polish writers - Zyta Rudzka, Agata Tuszyńska, Monika Shneiderman - made it possible to single out the specifics of women’s narratives about the trauma of victims of war and the Holocaust. It was found that in the analyzed novels the writers do not avoid the hot topics of relations between Poles and Jews during the Holocaust, anti-Semitism of a part of Polish society, lack of empathy for the Other.