Диференціація передньої кишки на стравохід і шлунок починається у передплодів курей на 8 добу і ці органи добре виражені макроскопічно з 9 доби інкубації. Воло стає помітним на 10 добу. Поділ шлунка на частини починається з 9 доби. У стінці стравоходу і шлунка плодів курей 20 доби інкубації реєструються усі оболонки та їх шари, які властиві дорослій птиці. У постнатальному періоді онтогенезу показники росту стравоходу та шлунка курей збільшуються до завершення першого періоду яйцекладки. Морфогенез частин цих органів проявляється змінами показників товщини стінки і площі оболонок. У вакцинованих курей макроскопічно стравохідний мигдалик виявляється з 10-добового, а в невакцинованих – 15-добового віку. У складі його клітин є лімфоцити, імунобласти, проплазмоцити та плазмоцити, моноцити, макрофаги,ретикулоцити, гетерофіли, фібробласти і М-клітини. Імунні утворення стравоходу, вола і шлунка курей представлені лімфоїдною тканиною, яка розміщена в їх слизовій оболонці, а в стінці шлунка виявляється ще й у м'язовій і серозній оболонках. Розвиток цих утворень відбувається асинхронно. Повна морфофункціональна зрілість стравохідного мигдалика та імунних утворень залозистої частини шлунка настає у курей віком 15 діб, вола – 25 діб, стравоходу – 60 діб, проміжної зони – 90 діб. Щеплення курей у добовому віці проти хвороби Марека та інфекційного бронхіту стимулює розвиток лімфоїдної тканини імунних утворень стравоходу, вола, стравохідного мигдалика і залозистої частини шлунка та прискорює їх морфофункціональну зрілість на 5 діб. У стравохідному мигдалику курей відсутні стовбурові клітини крові (CD34^+ ). У зв'язку з цим він не може виконувати функцію утворення Т- і В-лімфоцитів. У ньому тільки відбувається остаточна диференціація лімфоцитів у ефекторні клітини. Із них виражені лімфоцити з маркерами СD4^+, СD8+ і СD20^+.^UDifferentiation of the anterior intestine into the esophagus and the stomach began in prefetuses on the 8th day, and from 9th day they were well-defined macroscopically. Crop became noticeable on the 10th day of incubation. The division of the stomach on its parts began on 9th day of incubation. In the wall of esophagus, crop and stomach of chicken fetuses on day 20 of incubation all its structural components inherent to adult birds, (membranes and their layers), were recorded. In the postnatal period of ontogenesis the growth rates of the esophagus and stomach are increased until the end of the first period of oviposition.The morphogenesis of parts of esophagus, crop and stomach was manifested by changes in the parameters of the wall thickness and membrane area that they occupied. Macroscopically, the esophageal tonsil in vaccinated chickens was detected from the age of 10 days, and in non-vaccinated chickens of 15 days. Among the cells of the esophageal tonsil lymphocytes, immunoblasts, proplasmocytes, plasma cells, monocytes, macrophages, reticulocytes, heterophiles, fibroblasts and M-cells were detected. The immune formations of the esophagus, crop and stomach of chickens were represented by lymphoid tissue, which was located in their tunica mucosa. In the stomach wall it was also found in the tunica muscularis and tunica serosa. The development of these formations occured asynchronously. Full morphofunctional maturity of the esophageal tonsil and immune formations of the proventriculus occured in 15-day, crop in 25-day, esophagus in 60-day, the intermediate zone in 90- day chickens.Vaccination of day-old chickens against Marek's disease and infectious bronchitis stimulated the development of the lymphoid tissue of the immune formations of esophagus, crop, esophageal tonsil, proventriculus and accelerated their morphofunctional maturity by 5 days. There were no blood stem cells (CD34^+) in the esophageal tonsil of chickens. In this regard, it can not perform the hematopoietic function. In it only the final differentiation of lymphocytes into effector cells occurs. Among them, lymphocytes with markers CD4^+, CD8+ and CD20^+ were expressed.

Дисертація присвячена поглибленню вже існуючих та отриманню нових даних щодо ролі гуморальних факторів імунітету у розвитку корової інфекції різних ступенів тяжкості та їх прогностичного значення у виникненні ускладнень. Метою дисертаційної роботи є визначення характеру імунних перебудов у пацієнтів з коровою інфекцією різного ступеня тяжкості, їх прогностичне значення в тяжкості клінічного перебігу корової інфекції та розвитку ускладнень та зв'язок імунних змін з рівнем експресії Toll-like рецепторів 9 типу. Вивчено зміни показників лейкоцитарних індексів клітинної реактивності, про- та протизапальних цитокінів, інтерферонів альфа та гамма, загальних та вірус-специфічних імуноглобулінів IgE, IgA, IgM, IgG з визначенням авідності останніх, аутоантитіл до нативної ДНК (ADNA-2), мікросом печінки та нирок (anti-LKM-1) та антитіл до фосфоліпідів клітинних мембран, активності системи комлементу та його С-3 компонента, малих, середніх та великих циркулюючих імунних комплексів, а також рівнів експресії Toll-like рецепторів 9 типу на імунокомпетентних клітинах периферійної крові. Встановлено кореляційний зв'язок між рівнями про- та протизапальних цитокінів та рівнем експресії Toll-like рецепторів 9 типу. На підставі отриманих результатів розроблено та запропоновано до впровадження в практику охорони здоров'я алгоритм діагностики, який з урахуванням клініко-імунологічних даних на початку захворювання з високою вірогідністю дозволяє прогнозувати тяжкість перебігу корової інфекції. За умови тяжкого перебігу кору для попередження розвитку аутоімунної патології рекомендовано дослідження рівня аутоантитіл до фосфоліпідів клітинних мембран, IgG до мікросом печінки та нирок (anti-LKM-1) та IgG до нативної ДНК (ADNA-2).Запропоновано математичне прогнозування тривалості перебування пацієнтів у стаціонарі на підставі характеру їх імунореактивності.З метою профілактики тяжкого перебігу кору та виявлення ризиків щодо ускладнень пацієнтам рекомендовано сринінгове дослідження на виявлення титру захисних анти-корових антитіл та їх авідність. Особам з низьким титром захисних анти-корових IgG-антитіл та їх низькою авідністю рекомендовано проведення вакцинації.^UThe dissertation is devoted to deepening existing and obtaining new data on the role of humoral immune factors in the development of measles infection of varying severity and their prognostic significance in the occurrence of complications. The aim of the dissertation is to determine the nature of immune rearrangements in patients with measles infection of varying severity, their prognostic significance in the severity of the clinical course of measles infection and the development of complications, and the relationship of immune changes with the level of expression of Toll-like receptors type 9. Changes in the indicators of leukocyte indices of cellular reactivity, pro- and anti-inflammatory cytokines, interferons alpha and gamma, general and virus-specific immunoglobulins IgE, IgA, IgM, IgG with the determination of avidity of the latter, autoantibodies to native DNA (ADNA-2), microsomes of the liver and kidneys (anti LKM-1) and antibodies to phospholipids of cell membranes, the activity of the complement system and its C-3 component, small, medium and large circulating immune complexes, and expression levels of Toll-like receptors type 9 on peripheral blood immunocompetent cells. A correlation was established between the levels of pro- and anti-inflammatory cytokines and the level of expression of Toll-like receptors type 9. Based on the results obtained, a diagnostic algorithm has been developed and proposed for implementation in healthcare practice, which, taking into account clinical and immunological data at the beginning of the disease, makes it possible to predict the severity of measles infection with high probability. In severe cases of measles, to prevent the development of autoimmune pathology, it is recommended to study the level of autoantibodies to phospholipids of cell membranes, IgG to microsomes of the liver and kidneys (anti-LKM-1) and IgG to native DNA (ADNA-2).Mathematical prediction of the length of hospital stay of patients based on the nature of their immunoreactivity is proposed.In order to prevent severe measles and identify risks of complications, patients are recommended to conduct a screening study to detect the titer of protective anti-measles antibodies and their avidity. Individuals with a low titer of protective anti-measles IgG antibodies and their low avidity are recommended to be vaccinated.