Дисертацію присвячено питанню підвищення ефективності терапії хворих на нестабільну стенокардію на підставі вивчення патогенетичних механізмів і прогностичного значення "німої" ішемії міокарда та порівняльної оцінки різних схем лікування. Встановлено, що дестабілізація перебігу ішемічної хвороби серця супроводжується підвищенням частоти, середньої та сумарної тривалості "німої" ішемії міокарда. Показана роль порушень ліпідного обміну і згортаючої системи крові в розвитку епізодів "німої" ішемії міокарда. Визначені критерії несприятливого найближчого результату у хворих на нестабільну стенокардію. Розроблені диференційні схеми антиангінальної терапії хворих на нестабільну стенокардію із застосуванням бета-блокатора атенолола і антагоніста кальцію ділтіазема. Показаний несприятливий вплив персистування "німої" ішемії міокарда на тлі антиангінальної терапії і порушень ліпідного обміну на віддалений результат через 8 років.

  Скачати повний текст