Розглянуто основні історичні етапи становлення поглядів на систему стримувань і противаг. Виокремлено основні характеристики кожного з історичних періодів дослідження зазначеної проблематики. Відстежено еволюцію основних ідей щодо поділу влади та показано зміст системи стримувань і противаг як основної запоруки демократичного функціонування влади за умов республіканської форми правління. Виокремлено характерні особливості системи стримувань і противаг на практиці сучасних демократій.

Розглянуто особливості системи стримувань і противаг як одного з атрибутів демократичного розвитку. Наголошено на нових підходах до розуміння системи стримувань і противаг у політичному контексті, враховуючи особливості сучасних політичних трансформацій, що наявні у світі. На підставі аналізу політичної практики демократичних держав виокремлено основні риси системи та доведено, що вона є багатовимірним інститутом. Відповідно до цього, виокремлено головні виміри функціонування системи стримувань і противаг та описано проблеми, які можуть виникати на кожному з цих рівнів. Доведено, що система стримувань і противаг є важливим елементом політичної системи. Описано низку важливих функцій, які система виконує у суспільстві. Проте головну увагу зосереджено на функціональному наповненні системи стримувань і противаг як атрибуту демократичного розвитку держави. Водночас наголошено, що система здатна розвиватись лише у тому суспільстві, де підтримуються принципи побудови демократії та верховенства права. Підкреслено, що в Україні потребують вирішення чимало проблем, пов'язаних із функціонуванням системи стримувань і противаг. На базі системного методу доведено, що система стримувань і противаг є одним із ключових елементів демократії.

Розглянуто основні елементи системи стримувань і противаг - одного з індикаторів демократичного розвитку держави. Зважаючи на особливості сучасних політичних перетворень у світі, акцентовано на нових підходах щодо розуміння системи стримувань і противаг у політичному сенсі. На підставі аналізу політичної практики демократичних держав показано основні риси елементів системи стримувань і противаг. Зважаючи на це, висвітлено основні параметри функціонування системи та описано проблеми, які можуть виникнути у разі функціонування кожного окремого елемента. Система стримувань і противаг вважається багатовимірним явищем. Увагу звернено на функціональне наповнення системи стримувань і противаг, і наголошено, що її цілісне розуміння не може бути зведеним до суми її елементів. Підкреслено, що право вето, право законодавчої ініціативи, вотум недовіри, імпічмент, контрасигнація, призначення ключових посадових осіб є ключовими елементами системи стримувань і противаг. Проаналізовано їх основні особливості та роль, яку вони відіграють у функціонуванні системи. Наголошено, що українська практика функціонування системи стримувань і противаг має проблеми з законодавчим закріпленням і практичною реалізацією. На базі структурно-функціонального підходу доведено, що елементи системи стримувань і противаг є основною гарантією демократичного ладу.

Розглянуто основні квантифікаційні методики дослідження системи стримувань і противаг. Враховуючи основні історичні етапи розвитку ідей щодо функціонування системи стримувань і противаг, основуючись на порівняльному методі, окреслено основні особливості розуміння функціонування окремих аспектів системи стримувань і противаг за допомогою використання математичних методів. Запропоновано класифікацію методів кількісного дослідження, а також методики вивчення рівня президентської влади, порівняльні методики повноважень президента та парламенту, методики розрахунку парламентських повноважень. Усі характерні особливості застосування цих методик критично проаналізовано. Окреслено зміст кожної методики кількісного аналізу системи стримувань і противаг, а увагу приділено основним недолікам їх використання під час вивчення системи стримувань і противаг загалом.