Вивчено особливості камерно-вокального стилю К. Дебюссі у контексті явища "музичний символізм". Вперше у вітчизняному музикознавстві ця проблема вирішується на новому рівні з урахуванням досліджень минулих років, але з комплексним охопленням всіх складових mélodies К. Дебюссі як стилеутвоюючої домінанти його творчого мислення. Розглянуто й узагальнено основні стилістичні "блоки" камерно-вокального стилю К. Дебюссі - "омузичення" поезії символістів (П. Верлен, С. Малларме, Ш. Бодлер), старофранцузької поезії (Т. Л'Ерміт, Ф. Війон), власних прозових текстів. Залучено до музикознавчого дискурсу твори, які раніше у такому контексті не розглядалися. Визначено, що символістська вокальна лірика є домінантою та провідним жанром творчого стилю К. Дебюссі. Вона стає ключовим моментом його звукового новаторства. Із множинності чинників, взятих композитором за основу, насамперед національно-французьких, виникає художній сплав нової стильової якості, що стає одним з еталонних зразків жанру вокально-фортепіанної мініатюри у світовій музичній практиці XX - початку XXI ст.