Виявлено лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості художнього образу "маленької людини" у текстах О'Генрі та Дж. Джойса. Інтегративний підхід і комплексна методика уможливили трактування художнього образу "маленької людини" і як лінгвокогнітивного текстового конструкту, що інкорпорує вербалізовані знання про соціальний тип людини кінця XIX ст., і як дискурсивного утворення, що реалізує авторські інтенції та комунікативні стратегії, спрямовані на формування уявлення читача про "маленьку людину" американської та ірландської спільноти. Спираючись на положення теорії текстових світів, показано, що в основі художнього образу "маленької людини" лежить текстовий світ як когнітивно-комунікативний конструкт - кумулятивний за будовою та цілісний за сприйняттям. Виявлення комунікативних і когнітивних стратегій як засобів осмислення найбільш ефективних шляхів досягнення перлокутивного ефекту - формування уявлення читача про співіснування людини та суспільства кінця XIX ст., дозволяє реконструювати текстовий світ "маленької людини" за дейктичним, аксіологічним і когнітивним планом його репрезентації у художніх текстах О'Генрі та Дж. Джойса.