На матеріалі журналістських публікацій У. Самчука періоду воєнних і повоєнних років (1938 - 1948 рр.) визначено жанрові особливості публіцистики письменника з української діаспори. Доведено, що прозаїк-журналіст, друкуючи в різних часописах свої статті, часто вдавався до таких форм, як аналітична кореспонденція, репортаж, нарис, фейлетон тощо. Також окреслено зв'язок художньої і публіцистичної творчості відомого майстра слова, враховано дослідження цієї проблеми еміграційними та материковими вітчизняними вченими.

Проаналізовано антропоніми в публіцистичному тексті "На білому коні" У. Самчука. З'ясовано, що вони становлять вагомий відсоток лексичних одиниць твору та демонструють інтелектуальний потенціал письменника. Встановлено їхні функції та специфіку лінгвалізації в дослідженому тексті, що надає підстави вважати антропоніми маркерами ідіостилю письменника в автобіографічній публіцистиці.