Визначено структуру, зміст і функції механізмів управління макросистемною еволюцією української економіки шляхом формування нового фазового портрету (структури-страктора). В їх склад введено системоутворювальні регулятори, що забезпечують синхронний перебіг параболічних подій з перерозподілу-обміну національних ресурсів, інтенсифікації та модернізації різних сфер життєдіяльності, інкорпорації циклічно-еволюційних процесів в ендогенно спрямований експоненціальний розвиток держави. Запропоновано систему показників-індикаторів резистентності національної економіки до деструктивних впливів, обгрунтовано їх економічну сутність і прийнятність для порівняльної оцінки країн світу за характеристиками "об'єкт-аналог" їх економічних систем.