Визначено основні елементи глибоководної системи підйому. Показано, що довжина секцій транспортного трубопроводу не повинна перевищувати 12,5 м, а внутрішній діаметр необхідно приймати з умов оптимізації транспортного режиму і характеру зміни критичної швидкості уздовж підйомної труби. Досліджено залежність транспортної швидкості, починаючи з якої необхідно збільшувати діаметр підйомної труби, показано, що одним з основних елементів глибоководної ерліфтної системи є бункер-дозатор, який забезпечує рівномірну, керовану за величиною завантаження систему підйому твердих фракцій за нерівномірної їх подачі від донного агрегату збору. Цим досягається стабільність оптимального режиму роботи системи підйому і зберігається постійне навантаження на компресор. Встановлено мінімальний критерій оптимальності під час вибору раціональних параметрів глибоководних ерліфтів і фактор, що обмежує максимальну глибину занурення змішувача ерліфта.

Здійснено перевірку адекватності математичної моделі шахтних підйомних машин. Із-за неможливості варіювати конструктивними і настроювальними параметрами, експериментальні дослідження проведено на численних підйомних установках, як барабанних (одноканатних), так і зі шківами тертя (багатоканатних). Машини, що випробувались, були невеликі (діаметр органу навивки - 2,1 м) і великі (діаметр - 6 м). Застосовувалися найсучасніші вимірювальні та реєструючи прилади. Записувалися параметри вібрації в трьох напрямках: горизонтальному, вертикальному і осьовому. В якості методів цифрової обробки вибрано дискретні перетворювання Фур'є. Розбіжності між розрахунковими і вимірювальними величинами не перевищували 16 %, що підтверджує адекватність математичної моделі.