Мета дослідження - розробити диференційовані підходи до профілактики перинатальних ускладнень у вагітних із невиношуванням на ранніх термінах гестації. Матеріали та методи. Обстежено 52 вагітні, в яких на ранніх термінах гестації була діагностована загроза переривання вагітності як з кровотечею, так і без неї. Критеріями виключення з дослідження були: багатоплідна вагітність, вагітність внаслідок допоміжних репродуктивних технологій, вагітність у жінок з важкою екстрагенітальною патологією, аномаліями статевих органів, а також вагітність із діагностованими аномаліями плода. Всім вагітним виконане комплексне клініко-лабораторне обстеження. При трансвагінальному УЗД в кінці I триместру вагітності за допомогою тривимірної програми VOCAL проводився підрахунок об'єму хоріона, оцінка його судинної системи. Результати дослідження. При тривимірному УЗД в 12 - 13 тижнів у 50 % пацієнток після проведеного лікування з приводу невиношування на ранніх термінах було виявлено зменшення об'єму хоріона на 10 - 15 %, а індексу васкуляризації - на 20 - 25 % (I група). У 23,1 % жінок об'єм хоріона був знижений на 16 - 25 %, а індекс васкуляризації - на 26 - 35 % (II група). Тільки у 26,9 % вагітних після лікування об'єм хоріона та показники кровотоку в ньому були в межах фізіологічної норми (контрольна група). Вагітним із діагностованою гіпоплазією хоріона (I та II група) з метою ефективного забезпечення другої хвилі інвазії цитотрофобласта та адекватного приросту матко-плацентарного кровотоку було продовжено в II та III триместрі гормональну терапію - мікронізований прогестерон, а також призначений комплекс медикаментозних засобів, який включав венотонік Нормовен, метаболічний засіб Артіхол та препарат Магнікум. Негормональну терапію проводили циклами протягом 15 - 18 тижня, 25 - 28 тижня, 32 - 35 тижня. Результати дослідження показали, що частота виникнення ускладнень гестаційного періоду у вагітних із порушеним формуванням хоріона та його васкуляризації на ранніх термінах гестації (I та II група) була вищою, ніж в контрольній групі, але суттєво нижчою в порівнянні з даними інших досліджень. Висновки: визначення об'єму хоріона та оцінка його судинної системи в кінці I триместру гестації може слугувати критерієм відбору пацієнток групи ризику щодо формування перинатальних ускладнень. Гіпоплазія хоріона та порушення його васкуляризації у вагітних із невиношуванням на ранніх термінах є показанням до подальшої медикаментозної терапії в II та III гестаційному періоді. Комплекс медичних засобів (мікронізований прогестерон, Нормовен, Артіхол, Магнікум) зарекомендував себе як ефективний метод профілактики перинатальних ускладнень у вагітних із невиношуванням в I триместрі.