Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.1-652.26 + Е621.155.232.371*80

Рубрики:

Загальна зоологія

Gammaridea

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо розподілу фітопланктону в ставках дендрологічного парку "Олександрія", які значно відрізняються за вмістом у воді неорганічних сполук азоту і фосфору, а також хлоридів і органічних речовин. Встановлено, що видове багатство, таксономічна структура, видовий склад, комплекс домінуючих видів і кількісні показники розвитку фітопланктону в досліджених ставках суттєво відрізнялися. Максимальні значення чисельності на порядок, а біомаси - на два порядки перевищували їх мінімальні значення. Середня величина коефіцієнта флористичної спільності Серенсена складала 32 %. Неоднорідність розподілу фітопланктону в досліджених ставках зумовлена значними відмінностями в хімічному складі води, яка надходить у водойми із різних джерел, включаючи забруднені грунтові води і джерела з чистою водою з глибоких водоносних горизонтів.

Розглянуто різноманіття і структуру автотрофної ланки (фітопланктон, вищі водяні рослини, фітоепіфітон) Кардашинського лиману і штучно створеного піщаного кар'єра у межах Дніпровсько-Бузької естуарної екосистеми і розподіл потоків енергії в них. У кожній з підсистем сформувався властивий їй комплекс екологічних чинників, що пов'язано з різницею у морфологічних характеристиках водойм, температурних, світлових, гідрохімічних умовах; наслідком впливу специфічного антропогенного чинника на підсистему кар'єра і гідротехнічних робіт; а також часом існування підсистем, що розглядаються, оскільки кар'єр - "молодша" підсистема, ніж лиман. Угруповання водоростей різних екологічних груп і вищих водних рослин характеризуються більш високим різноманіттям у лимані, ніж у кар$єрі. У розподілі потоків енергії в автотрофній ланці лиману домінують фітопланктон і вищі водяні рослини, а для піщаного кар'єра спостерігається домінування фітопланктону. Виходячи з концепції "альтернативних стабільних станів", Кардашинський лиман можна розглядати як модель "режиму прозорої води". Так, у підсистемі лиману фотична зона охоплює всю водну товщу, і тому спостерігається інтенсивний розвиток як фітопланктону, так і ВВР. Підсистема кар'єра є значно "молодшою", ніж підсистема лиману. Не виключено, що в майбутньому, по мірі старіння і обміління кар'єра і, відповідно, його заростання, частка ВВР і фітоепіфітону у формуванні потоків енергії може підвищуватись.

За результатами власних багаторічних досліджень та чисельних літературних свідоцтв проведено аналіз сучасного складу чужорідних макробезхребетних Кілійської дельти Дунаю. Встановлено, що за сторічний період досліджень в Кілійській дельті зареєстровано 17 видів макробезхребетних чужорідних фауністичних комплексів, які розподілено на натуралізовані (11) та випадкові (6) види-вселенці. За зоогеографічною приналежністю ці види належать до п'яти фауністичних комплексів: сіно-індійського - 6 видів, борео-пацифічного - 5 видів, неарктичного - 4 види, індо-пацифічного та австралійського - по 1 виду. Кількість видів-вселенців в регіоні досліджень в XXI ст. збільшилась в 2,4 разу, в першу чергу, за рахунок представників термофільного сино-індійського фауністичного комплексу, що може бути наслідком кліматичних змін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.155.15*85 + Е0*852.121.42

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто деякі принципові питання санітарної і технічної гідробіології щодо оцінки екологічного та пов'язаного з ним технічного стану різною мірою антропозалежних і техногенних водних екосистем. висвітлено питання застосування комплексних методів оцінки екологічного потенціалу водних об'єктів і якості водного середовища на основі принципів компаративної (порівняльної) оцінки поточного стану з комплексом екологічно і технічно прийнятних умов (ЕТПУ). Запропоновано методику оцінки екологічного потенціалу водних техноекосистем, що була апробована на прикладі техноекосистеми АЕС.

Досліджено структурну організацію перифітону волокнистого носія "ВІЯ" за очищення зливових вод від нафтопродуктів в умовах очисної споруди моторобудівного заводу АТ "Мотор Січ", м. Запоріжжя. Розглянуто таксономічну і трофічну структуру та сезонні зміни чисельності і біомаси перифітону волокнистого носія у весняно-осінній період 2014 р.

Наведено результати досліджень щодо впливу освітленості різної інтенсивності і тривалості фотоперіоду на нагромадження білків, вуглеводів і ліпідів у клітинах зелених водоростей (Selenastrum gracіle, Desmodesmus brasіlіensіs і Scenedesmus obtusus). Встановлено, що зазначені види Chlorophyta характеризуються індивідуальною реакцією на зміну досліджених параметрів світла за нагромадження у клітинах біологічно цінних сполук. Показано, що збільшення тривалості темнового періоду позитивно впливає на нагромадження білків і вуглеводів у клітинах досліджених видів зелених водоростей. Відносно ліпідів цю особливість відзначено тільки для Selenastrum gracіle і Scenedesmus obtusus.

Надано інформацію про першу знахідку олігохети Branchiura sowerbyi Beddard, 1892 - тропічного виду з род. Tubificidae - на акваторії Канівського водосховища (р. Дніпро) в липні 2019 р. із зазначенням географічних координат і характеристики біотопу. Наведено кількісні дані про розвиток популяції B. sowerbyi на дослідженій ділянці водосховища.