Наведено огляд впровадження новітньої автоматизованої системи контролю безпеки гідротехнічних споруд, яка встановлена на філії "Середньодніпровська ГЕС". Представлено основні виконані роботи зі створення автоматизованої системи, описано її особливості, переваги та деякі недоліки. Розроблено план дій щодо подальшого вдосконалення автоматизованої системи контролю гідроспоруд, діючої на Середньодніпровській ГЕС.

Розглянуто діючу практику проведення контролю стану гідротехнічних споруд в Україні. Представлено пропозиції щодо впровадження сучасного удосконаленого алгоритму діагностичного контролю гідротехнічних споруд.

На основе составляющих водных балансов и постепенного их учета проведено исследование внешнего водообмена для полного и полезного объемов на шести Днепровских водохранилищах в проектных или современных их параметрах за период эксплуатации до 2016 г. с учетом водности года. Определены показатели внешнего водообмена по каждому месяцу года, месяцы с максимальной и минимальной интенсивностью внешнего водообмена во временных единицах и степень влияния различных факторов на него. Проведено сравнение интенсивности внешнего водообмена для полных и полезных объемов водохранилищ Днепровского каскада в проектных и современных параметрах и по годам водности. Результаты исследований могут быть полезны для обеспечения экономико-экологических эксплуатационных режимов водохранилищ в условиях меняющегося климата.

Висвітлено питання з оцінки наслідків припинення експлуатації Дніпровського каскаду у разі спуску водосховищ. Наведено короткі гідрологічні відомості щодо ріки Дніпро, в тому числі надано оцінку річного стоку. Виконано аналіз сучасного стану експлуатації Дніпровського каскаду та його впливу на такі галузі, як комунальне та промислове водопостачання, зрошення, водний транспорт, гідроенергетика, рибне господарство та ін. Представлено впливи на зазначені галузі господарства у випадку спуску каскаду гідровузлів, розташованих на Дніпрі.

Проведено огляд сучасного стану відновлюваної енергетики у світі, зокрема в розвинених країнах та в Україні. Наведено кількісні дані для різних секторів відновлюваної енергетики, в тому числі тих, що найбільш інтенсивно розвиваються, - гідро-, сонячної та вітрової енергетики. Представлено та проаналізовано перспективи подальшої розробки та використання відновлюваних джерел енергії для виробництва та споживання електроенергії.

Показано доцільність та принципи створення енергетичного комплексу поновлюваних джерел розосередженого генерування у складі низьконапірних гідроелектростанцій малої потужності і співрозмірних сонячних та вітрових електростанцій, а також описано розробки комбінованого генератора індукторного та вентильно-реактивного типу, перспективного для низьконапірних ГЕС.

Для знезараження питної води запропоновано систему автоматичного управління висотою підвісу поверхневих бактерицидних опромінювачів. Визначено передавальну функцію досліджуваної системи, що забезпечує підтримання ефективної дози опромінення.

Розглянуто основні складові елементи елегазових вимикачів на прикладі вимикачів, встановлених на Київській ГЕС. Описуються будова, принцип дії, переваги елегазових вимикачів, досвід їх експлуатації.

Запропоновано та описано метод визначення дефектів осердя статора потужного турбогенератора під час його складання та пресування на заводі. Метод базується на вимірюванні деформації спеціальних пластичних елементів, встановлених на торцевій поверхні осердя.

За допомогою методів математичного моделювання досліджено розподіли індукованих струмів, температури і термомеханічних напружень у стержнях демпферної обмотки ротора капсульного гідрогенератора типу СГК 538/160-70М за наявності типового дефекту - появі статичного ексцентриситету ротора. Показано, що у разі вірогідних значень ексцентриситету в стержнях ротора індукуються значні за значенням і суттєво нерівномірно розподілені струми, що спричиняють нерівномірний нагрів і несиметричні термомеханічні напруження, які є небезпечними і призводять до швидкої руйнації демпферної обмотки ротора.

Обосновано выражение для определения активного сопротивления фазы статора синхронного двигателя (СД) как отношения среднего значения интегральной функции напряжения к среднему значению интегральной функции тока при интегрировании токов и напряжений от момента начала запуска до установившегося режима работы. Обоснована возможность применения данного метода идентификации активного сопротивления статора СД при прямом асинхронном пуске СД, а также в режиме синхронизации СД с питающей сетью при разгонном пуске.

Розроблено імовірнісно-нечіткий підхід до пошуку оптимального розташування пристроїв синхронізованих векторних вимірювань (СВВ) у вузлах електроенергетичної системи (ЕЕС) за критеріями максимальної контрольованості вузлів та технічного стану обладнання. Для розв'язання даної багатокритеріальної оптимізаційної задачі використано метод Парето. Отримана при розв'язанні задачі Парето-оптимальна множина варіантів розташування пристроїв СВВ у вузлах ЕЕС містить прийнятні варіанти, які, мінімізуючи кількість неконтрольованих вузлів, враховують імовірність відмови обладнання слабких гілок та перетинів електричної мережі.

Проаналізовано та виявлено особливості розподілу магнітного поля, що створюється підземною надвисоковольтною (330 кВ) трифазною кабельною лінією в оточуючому середовищі та на поверхні землі у разі використання П-подібного екрана, виготовленого з різних матеріалів - алюмінію, міді, заліза, магнетілу, мю-металу. Показано найбільшу ефективність екранування при застосуванні екрана з високопровідних матеріалів - міді або алюмінію. Для зниження рівня магнітного поля на поверхні землі до регламентованих безпечних значень пропонується використовувати П-подібний екран з подовженими вертикальними елементами.

Приведены общие принципы развития мировой электроэнергетики, особенности функционирования ОЭС Украины, состояние и перспективы использования гидроэнергетических ресурсов в Украине, включая ГАЭС. Дана предварительная оценка общего неиспользованного перспективного гидроэнергетического потенциала средних и малых ГЭС, а также принципы организации работ по его использованию. Предложенная схема организации работ направлена на определение имеющегося неиспользованного экономически эффективного и экологически допустимого гидроэнергетического потенциала; планирование строительства средних и малых ГЭС в соответствии с планами социально-экономического развития областей на основе тендерных процедур; исключение стихийного строительства малых ГЭС со всеми отрицательными последствиями.

Разработан достаточно точный упрощенный инженерный метод расчета термического режима бетонных гравитационных плотин в эксплуатационный период. Метод предназначен для выполнения температурных расчетов на предварительных этапах проектирования высоких ответственных плотин, а также на окончательных этапах проектирования сравнительно небольших плотин. Проанализированы характерные особенности термического режима бетонных плотин в эксплуатационный период. Показано, что такой термический режим может рассматриваться как квазистационарный. Приведены общие положения температурных расчетов бетонных плотин в эксплуатационный период на основе решения нестационарных задач теплопроводности. Указаны граничные условия, которые должны соблюдаться на напорной и низовой грани плотины при решении этих задач. На основе анализа некоторых аналитических решений плоских и одномерных задач теплопроводности приняты основные предпосылки предлагаемого приближенного инженерного метода расчета. Учитывались результаты большого числа температурных расчетов бетонных гравитационных плотин, выполненных численными методами. Сформулированы основные положения приближенного инженерного метода расчета термического режима бетонной гравитационной плотины в эксплуатационный период. Приведен пример расчета температур в горизонтальном сечении бетонной гравитационной плотины в эксплуатационный период. В этом сечении построены эпюры температур для моментов времени, соответствующих экстремальным температурным полям отдельно для летнего и зимнего периодов. Выполнен анализ особенностей полученных эпюр температуры.

Представлено сучасні системи моніторингу температури кабельних ліній енергетичного призначення, що базуються на волоконно-оптичній технології. Це DTS (distributed temperature sensing) система розподіленого вимірювання температури по всій довжині кабелів і RTTR (real time thermal rating) система з елементами smart-моніторингу електромережі, у складі якої працюють кабельні лінії. Описано особливості аналізу даних температурних датчиків шляхом використання програмових засобів при моніторингу та управлінні роботою кабельних ліній. Визначено переваги сучасних волоконно-оптичних моніторингових систем для кабельних мереж - їх багатофункціональність (контроль температури, струму, деформації тощо), можливість різного інтегрування оптичного волокна (в структуру кабелів на етапі виробництва або зовні до їх поверхні під час експлуатації), проведення smart-моніторингу (виявлення резервів, контроль, управління роботою кабельних ліній), а також наявність провідних інструкцій, стандартних вимог та процедур щодо вимірювань та обробки даних моніторингу.

Виконано аналіз чинників виникнення геомагнітних бур та геомагнітних індукційних струмів, їх основних негативних впливів на роботу устаткування електроенергетичних систем. Виявлено характер впливу геомагнітних індукційних струмів на роботу електрообладнання, що містить електромагнітні системи, зокрема на силові трансформатори. Розглянуто існуючі заходи і засоби боротьби з геомагнітними індукційними струмами.

Розглянуто порядок оцінок стану гідротехнічних споруд (ГТС) та інших будівель і споруд, що діє в Україні. Показано існуючі протиріччя і невизначеності. Представлено можливі підходи до впровадження сучасного, більш чіткого і розвинутого порядку оцінок стану ГТС та рівня їх надійності і безпечності. Для реалізації методик оцінок технічного стану ГТС та рівня їх надійності і безпеки за всіма напрямками діагностичного контролю слід розробити відповідні критерії. Доцільно максимально впровадити автоматизовані технології в методики винесення оцінок стану ГТС.

Розроблено математичну модель електроенергетичного комплексу власних потреб гідроелектростанції в фазних координатах, орієнтовану на явні методи чисельного інтегрування системи диференціальних рівнянь та створено на її базі програму як засіб дослідження режимів роботи цього комплексу. Проведено дослідження електромагнітних і електромеханічних процесів та встановлено основні закономірності їх перебігу в режимах пуску та зупинки асинхронного двигуна як еквівалентного асинхронного навантаження та ввімкнення і вимкнення еквівалентного статичного навантаження гідрогенератора власних потреб гідроелектростанції на предмет впливу цих процесів на його роботу в динамічних режимах.

На основі воднобалансових складових та поступового їх врахування проведено дослідження зовнішнього водообміну в корисному об'ємі Дністровського водосховища з врахуванням водності року. Визначені коефіцієнти інтенсивності та показники зовнішнього водообміну по кожному місяцю року, місяці з максимальною та мінімальною інтенсивністю зовнішнього водообміну у часових одиницях та основний фактор впливу на нього - боковий приплив у водосховище. Проведено співставлення показників водообміну для повного водосховища та його корисного об'єму. Результати досліджень можуть бути корисними при розробці режимів експлуатації водосховища в умовах зміни клімату.