Індекс рубрикатора НБУВ: Д226.12

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено узагальнення наукових публікацій українських та закордонних вчених щодо мінімального стоку води річок. Відзначено, що перші публікації стосовно зазначеної тематики відносяться до 20-х років минулого сторіччя. При наявності достатньої кількості публікацій, присвячених, власне, самим розрахунковим характеристикам меженного стоку, значно менше уваги у дослідженнях вчених приділено оцінці тенденцій сучасних та майбутніх змін характеристик мінімального стоку, що відбуваються та будуть відбуватись під впливом кліматичних змін. Актуальність цього питання підтверджується значною кількістю зарубіжних публікацій. Доволі незначною є увага в публікаціях, що аналізувалися, до характеристик якості води річок в меженний період. Особливо це стосується періоду літньо-осінньої межені, коли на фоні малої водності річок спостерігається значне погіршення екологічної ситуації в їх руслах. Зазначені вище проблемні питання потребують подальшого аналізу та уваги з боку науковців.

Здійснені розрахунки водного балансу для 10 найбільших замикальних створів в басейні річки Дністер до міста Заліщики за даними 17 метеостанцій. Для річок Стрвяж, Стрий, Лімниця, Свіча, Бистриця, Верещиця, Гнила Липа, Золота Липа, Стрипа визначено середні багаторічні значення сум опадів по місяцях та за гідрологічний рік. Розраховано шари стоку для даних річкових басейнів. Обраховано величини випаровування і, відповідно до цього, отримано нев'язки водних балансів. Проведена оцінка та порівняння складових водного балансу, визначення їх особливостей та відмінностей. Додатково обчислено коефіцієнти стоку та посушливості для 10 розрахункових басейнів. За даними висотних зон обрахована середньозважена висота водозбору для гірських річок басейну.

З'ясовано за допомогою прийому парної кореляції, що прямого впливу показників забруднення річкових вод (індексу забруднення води та індексу трофо-сапробіологічних показників) на захворюваність населення, поширеність всіх видів хвороб населення Сумської області, зокрема, інфекційних і паразитарних немає. Описано непрямі шляхи впливу забруднених річкових вод на організм людини, через рибу. Увагу приділено такому захворюванню як опісторхоз, ендемічний осередок якого знаходиться на території області, через що впродовж останніх 5 років у регіоні виявлено 62 % усіх хворих на це захворювання в країні. Виявлена певна відповідність ареалів із максимальними показниками підтоплення території (басейни рр. Десни та Ворскли) та високими показниками захворюваності на опісторхоз (Шосткинський район та м. Шостка, Середино-Будський, Кролевецький, Великописарівськ райони,), а також із високими показниками затоплення території (басейн рр. Сейм та Сули) та високими показниками захворюваності на опісторхоз (Буринський, Недригайлівський, Роменський райони).

Досліджено просторово-часову мінливість вмісту фотосинтетичних пігментів у донних відкладах пониззя Дунаю. Встановлено, що кількісні показники пігментного фонду коливаються в широких межах. Так, вміст хлорофілу а змінювався від 0,081 до 79,070 мкг/г сухого грунту, складаючи у період досліджень в середньому по акваторії 6,251 мкг/г. Виявлені основні чинники, що визначають формування пігментного фонду, це: тип донних відкладів, гідрологічний режим, гідрометеорологічні умови та інтенсивність продукційних процесів. Так, середньобагаторічні концентрації хлорофілу а у промитих пісках становили 0,367 +- 0,134 мкг/г, у середньозамулених пісках - 1,802 +- 0,549 мкг/г, а у мулах - 14,490 +- 3,066 мкг/г. Досліджені донні відклади характеризуються високим вмістом феопігментів і каротиноїдів, що вказує на несприятливі умови для розвитку альгоугруповань. Суттєвих відмінностей в екологічному стані різних ділянок дослідженої акваторії за показниками пігментного фонду донних відкладів у ході досліджень виявлено не було.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д246(45УКР)

Рубрики:

Погода.Прогнози погоди

Шифр НБУВ: Ж70590 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто причини варіацій періодів сейшових хвиль, що може стати на заваді стимулюванню коливань у водосховищах електростанцій. Досліджено закон зміни періоду затухаючих сейш. Виконані розрахунки для замкнутого і напівзамкнутого басейнів. За рахунок релаксації амплітуда затухаючої хвилі зменшується до 37 %. За той же інтервал часу, за рахунок зростання періоду хвилі втрати амплітуди резонансних коливань затухаючих сейш із власними коливаннями становлять менше 1 %. До внутрішніх причин варіацій періодів сейш додається затухання хвиль, зумовлене втратами енергії з плином часу. Отримані результати можуть бути використані для прогнозування тривалості дії і зміни періоду стоячих хвиль, побудови карт їх висот. Робота знайде застосування при проектуванні гідротехнічних споруд та оптимізації їх роботи.

Розглянуто методичні уточнення і зміни, внесені до нової редакції нормативного документа "Методичні вказівки. Паралельні метеорологічні спостереження на станціях", розробленого Українським гідрометеорологічним інститутом у 2015 р. Зазначений документ встановлює порядок проведення паралельних спостережень у разі перенесення метеорологічної станції на нове місце та містить новий порівняно з попередніми документами, на заміну яких він був розроблений, розділ щодо паралельних спостережень під час випробування нових приладів. Уточнення методики проведення паралельних метеорологічних спостережень під час випробовування нових приладів та вимірювальних систем дозволяє вдосконалити роботу з порівняння показів нових та штатних метеорологічних приладів та ефективніше співпрацювати з розробниками засобів вимірювальної техніки щодо усунення недоліків, виявлених під час проведення паралельних вимірювань.

Отражена деятельность специализированного ученого совета Д 26.001.22 Киевского национального университета (КНУ) имени Тараса Шевченко с правом принятия к рассмотрению и проведению защит диссертаций на соискание научной степени доктора и кандидата географических наук по специальностям 11.00.07 - гидрология суши, водные ресурсы, гидрохимия; 11.00.09 - метеорология, климатология, агрометеорология (председатели спецсовета: 1993 - 2003 гг. - В. И. Пелешенко; 2003 - 2018 гг. - В. К. Хильчевский). За период 1993 - 2018 гг. в активе спецсовета 105 диссертаций: 102 - защищены (18 докторских и 84 кандидатских), 3 - принято к защите. Распределение диссертаций по специальностям следующее: 82 диссертации (78 %) - по гидрологии (16 докторских и 66 кандидатских); 23 диссертации (22 %) - по метеорологии (2 докторские и 21 кандидатская). Среди защищенных в спецсовете 16 докторских диссертаций по гидрологии 37 % составляют работы из КНУ имени Тараса Шевченко, 19 % - работы из Украинского гидрометеорологического института (УкрГМИ) ДСНС Украины и НАН Украины, 13 % - из Одесского государственного экологического университета, 31 % - из других учреждений. Обе докторские диссертации, защищенные в спецсовете по метеорологии, представлены из УкрГМИ. Среди 66 кандидаских диссертаций по гидрологии 36 % составляют работы из КНУ имени Тараса Шевченко, 21 % - из Института гидробиологии НАН Украины, 20 % - из УкрГМИ. Среди 21 кандидатской диссертации по метеорологии 57 % подготовлено в УкрГМИ, 29 % - в КНУ имени Тараса Шевченко, 14 % - в других учреждениях. Тематика, по которой защищались диссертационные работы по гидрологии и метеорологии отвечает современным требованиям мировой и отечественной практики, регионально связана преимущественно с территорией Украины и трансграничных бассейнов рек.