Приведены результаты деятельности научной гидрохимической школы Киевского национального университета имени Тараса Шевченко в области исследовани химического состава природных вод и их качества. Рассмотрены два периода: первый - гидрохимические исследования на основе интенсивных экспедиционных работ (1969 - 1995 гг.); второй - гидрохимические исследования обобщающего характера на основе данных о качестве вод отраслевых мониторингов (1996 - 2018 гг.). Показана роль проблемной научно-исследовательской гидрохимической лаборатории (научные руководители: профессор В. И. Пелешенко - 1972 - 2002 гг.; профессор В. К. Хильчевский - с 2002 г.) в развитии гидрохимических исследований в университете и в Украине. Отмечено влияние гидрохимической школы Киевского университета на формирование направлений в исследованиях качества вод и на подготовку специалистов-гидрохимиков в Украине.

Розглянуті основні статистичні характеристики максимального стоку весняного водопілля в басейні Дніпра. Досліджено однорідність та циклічність багаторічних часових рядів максимальних витрат й шарів стоку весняного водопілля у сучасний період, що характеризується мінливістю клімату. Застосування гідролого-генетичного методу показало подальшу можливість використання стандартних методів статистичної обробки для визначення характеристик стоку рідкісної ймовірності перевищення.

Обговорено і проаналізовано максимальний стік річки Мармарік, аналізувалася і оцінювалася динаміка зміни максимального стоку весняного водопілля на основі обраних сценаріїв для оцінки уразливості та ризику. В якості вихідного матеріалу використовувалися багаторічні фактичні спостереження "Служби по гідрометеорології та активного впливу на атмосферні явища" МНС Республіки Вірменія щодо максимального стоку, температурі повітря і атмосферних опадів. Річний стік річки Мармарік характеризується яскраво вираженим весняним піком. З березня спостерігається збільшення стоку води, яке досягає максимуму в травні і з червня - зменшення, майже в 2-3 рази, і досягає мінімуму в період з грудня по лютий. Відносно невелике повторне збільшення стоку іноді спостерігається під час осінніх дощів. Під час весняної повені зазвичай спостерігається максимальний стік води річки. Максимальний стік зазвичай формується в кінці квітня - початку травня, в особливості в першій половині травня. Вплив зміни клімату відчувається сьогодні в усьому світі. Республіка Вірменія як країна з сухими кліматичними умовами вразлива на всій території країни до зміни клімату. Так, на гідрологічному посту Анкаван на річці Мармарік спостерігається тенденція до зменшення максимального стоку, і в той же час - тенденція зростання річного стоку і стоку весняного водопілля. З'ясовано, що різні сценарії зміни клімату дали різні результати відхилення від максимального стоку: максимальна вразливість відповідно до третього сценарія. У досліджуваної області за 3-ім сценарієм максимальний стік зменшився (на 60 %) у порівнянні з базовим періодом (1961 - 1990).

Здійснено аналіз динаміки водної поверхні Сасика, в результаті якого встановлено, що основним фактором впливу на сезонні коливання рівня води для лиману-озера була періодичність зв'язку з морем, а для водосховища є нерівномірність подачі дунайської води та регулювання стоку води у море через шлюз-водоскид. Середньорічний рівень лиману-озера складав -0,31 м БС, а рівень водосховища на сучасному етапі становить 0,16 м БС. На сьогодні рівень водосховища нижчий за рівень р. Дунай та в основному вищий за рівень моря в Жебріянській бухті Чорного моря. Короткострокові коливання рівня води у водосховищі обумовлені впливом вітрового режиму і тривають від декількох годин до декількох діб з амплітудою до 21 - 31 см.

На основі створеного банку щоденних даних витрат води з використанням програмного комплексу IHA по 22 гідрологічних постах річок басейну Тиси (в межах України) було встановлено величину модуля мінімального за 7 діб стоку води. З ряду гідрографічних характеристик обрано площу та середню висоту водозбору, глибину ерозійного врізу та похил русла річки. Між цими характеристиками та мінімальними витратами води за період 7 діб для літньо-осінньої та зимової межені були побудовані графіки залежностей. Аналіз емпіричних регіональних залежностей мінімального стоку річок басейну Тиси дозволив встановити, що найбільше на формування мінімального стоку води за 7 діб впливає площа водозбору, глибина ерозійного врізу русла та висота водозбору. Натомість похил опосередковано впливає на формування мінімального стоку води за 7 діб. Отримані регіональні залежності доцільно використовувати також при оцінці мінімального стоку для річок з недостатніми або відсутніми гідрологічними спостереженнями.

Проаналізовано хімічний склад вод популярних джерел Львівщини, котрі використовуються мешканцями Львівської області як альтернатива водопровідній воді. Досліджено якість води 20 джерел у Львівській області: 5 у м. Львів та 15 - у восьми районах області. Найбільше джерел виводять воду із неогенових утворень - 11, з крейдових - 4, з четвертинних - 4 і одне джерело виводить воду із палеогенових утворень. Встановлено, що для щоденного вживання можна використовувати воду восьми джерел (Раковець, Хоросно, П'ятничани, Хватів, Плугів, Урич, Меденичі і Криниця); вода чотирьох джерел (Велика Воля, Демня, Брюховичі, Львівська Швейцарія) умовно придатна для щоденного вживання після відстоювання, за умови стабільності хімічного складу впродовж року; вода решту джерел без водопідготовки непридатна до щоденного вживання, особливо це стосується води з Високого Замку, Млинків та Верблян. За параметрами фізіологічної повноцінності найкращою визнана вода із Хватова та Меденич.

Мета роботи - вивчення та аналіз літератури, присвяченої особливостям впливу зміни клімату на глобальні економічні процеси та суспільство, а також узагальнення основних закономірностей впливу кліматичної зміни на галузі господарства для подальшого використання цієї інформації як в наукових дослідженнях, так і в практичній діяльності. Розкрито поняття вразливості до зміни клімату та охарактеризовані чинники, що на неї впливають. Описано основні типи реагування на кліматичну зміну, зокрема, детально охарактеризовано види адаптації та основні групи адаптаційних заходів. Розглянуті основні підходи до оцінки впливу кліматичної зміни на глобальні економічні процеси. Розкрито основні наслідки від проявів зміни клімату для найвразливіших галузей економіки.

Мета роботи - встановити характер поля розповсюдження відкладень ожеледі на території України протягом двох періодів: діючої стандартної кліматологічної норми 1961 - 1990 рр. та періоду останніх 25 років (1991 - 2015 рр.) у місяці холодного періоду року (IХ - III) та центральні місяці весняного (IV) та осіннього (Х) періодів у роки її найбільшого розповсюдження. Встановлено, що для періоду 1961 - 1990 рр. що роки з найбільшим розповсюдженням відкладень ожеледі здебільшого відносяться до його початку або його середини, а у сучасному періоді 1991-2015 рр. здебільшого до середини, або до його кінця. Доведено, що більша кількість осередків відкладень ожеледі у різних областях можуть бути пов'язані між собою та утворювати значні розгалужені поля. Крім того на тлі значних за площею та розгалужених осередків таких відкладень дуже часто, особливо у місяці холодного періоду року, виділяються більш помітні їх центри. Прикладом такого виду розповсюдження відкладень ожеледі здебільшого є області на заході та північному заході України, області північного сходу та сходу, окремі області центрального та південного регіонів. Доведено, що окремі осередки відкладень ожеледі виявляють свою стійкість із місяця до місяця та з року в рік. Так, це стосується осередків на Західній Україні у Львівській (Броди, Рава-Руська, Кам'янка-Бузька, Львів) та Закарпатській областях (Нижні Ворота - Плай та Ужгород), на Прикарпатті у Хмельницькій (Хмельницький, Нова Ушиця) та Тернопільській області (Ямпіль, Тернопіль), у центрі у Вінницькій, Кіровоградській Дніпропетровській Полтавькійобластях (Вінниця, Кропивницький, Долинська, Дніпро, Кривий Ріг, Синельнікове, Чаплине, Гадяч, Полтава) на північному сході у Ченігівській та Сумській областях (Сновськ, Семенівка, Суми, Конотоп, Харків, Великий Бурлук Слобожанське), у Донецькому регіоні (Дебальцеве, Дар'ївка, Амвросіївка, Маріуполь ), на півдні виділяється південний захід Одещини (Сарата - Болград - ізмаїл), південь Миколаївщини (Миколаїв, Очаків), схід та південь Херсонщини (Асканія Нова, Нижні Сірогози, Бехтери, Хорли), у центрі та на півдні Запоріжжя (Пришиб, Бердянськ) а у Криму район Ангарського перевалу та Ай-Петрі.

На фоні сучасних глобальних та регіональних змін клімату важливим є вивчення динаміки основних параметрів атмосфери. Одним із інструментів для цього став реаналіз, який дозволяє проводити ретельний моніторинг кліматичної системи Землі, де прямі спостереження є нещільними (наприклад, за підвищенням температури поверхні Арктики), а його дані використовуються для досліджень та навчання, а також для комерційних застосувань. Мета роботи - висвітлення стану питання щодо основних характеристик реаналізів, наукових досліджень останніх років на території Європи, проведених на основі реаналізів ECMWF (ERA-40, ERA-Interim, ERA-5) і NCEP/NCAR, та досвіду їх використання для вирішення прикладних задач. Реаналіз зарекомендував себе як надійне джерело про клімат минулого. Ряд проведених оцінок надійності його даних вказує на те, що він є майже ідеальним для вивчення широкого спектру кліматичних змін у глобальних та регіональних масштабах.

Всеукраїнська наукова конференції з міжнародною участю "Проблеми гідрології, гідрохімії, гідроекології", яка започаткована на кафедрі гідрології та гідроекології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, має свою історію проведення: Перша - 2001 р. (Київ); Друга - 2003 р. (Київ); Третя - 2001 р. (Київ); Четверта - 2009 р. (Луганськ); П'ята - 2011 р. (Чернівці); Шоста - 2014 р. (Дніпропетровськ); Сьома - 2018 р. (Київ). Початкова назва конференції була "Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія" (І - V конференції), починаючи з Vі конференції назву було відредаговано: "Проблеми гідрології, гідрохімії, гідроекології". Сьома Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю "Проблеми гідрології, гідрохімії, гідроекології", присвячена 100-річчю НАН України, відбулася 13 - 14 листопада 2018 р. у Києві. Робота конференції проходила у пленарному режимі та в чотирьох секціях: гідрологія та водні ресурси суходолу; гідрохімія, гідробіологія, гідроекологія; гідрологія та екологія прибережної смуги моря та морських гирл річок; радіоактивне забруднення водних об'єктів. На VII конференцію було подано 104 доповіді, які опубліковано в збірнику тез.