Виконано дослідження щодо оптимізації складу маршрутних поїздів з економічної точки зору, яка враховує особливості кожного окремого маршруту в умовах запровадження приватної локомотивної тяги. Принципова відмінність запропонованого підходу полягає у визначенні оптимального складу маршрутних поїздів в системі "вантажовласник - залізниця" з використанням методу економічних компромісів. Обгрунтовано онцептуальний підхід до визначення критерію оптимальної кількості вагонів в маршрутному поїзді у сучасних умовах суттєвого зносу рухомого складу та необхідності забезпечення рівноправного доступу до залізничної інфраструктури. Виконано дослідження закономірності існування та форм прояву протиріч в системі "вантажовласник - залізниця" та обгрунтовано економіко-атематичну моделі визначення оптимального складу маршрутного поїзда на основі економічного компромісу між вантажовласником і залізницею. Проведено визначення оптимального складу маршрутного поїзда для окремого перевезення з використанням офіційних даних роботи АТ "Укрзалізниця" в умовах стійкого впливу окремих факторів на оптимальну кількість вагонів в маршрутному поїзді та питому величину витрат на перевезення і зберігання товару. Запропонована модель застосовано при визначенні оптимальної кількості вагонів в поїзді для окремого маршрутного перевезення з використанням фактичних даних.

Приведено узагальнені результати лабораторних випробувань та дослідної експлуатації контактних вставок полозів струмоприймачів виготовлених з матеріалу "Романіт-УВЛШ" з покращеними електричними, трибологічними та механічними властивостями.

Проведено аналіз відмов несучих металевих конструкцій (НМК) електровозів ВЛ60 в/і, балансоутримувачем яких є регіональна філія "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця". Із застосуванням статистичних прийомів прикладної математичної статистики визначено групи та характер дефектів, що виникають у рамах візків та рамах кузовів зазначеної серії електровозів. Аналіз базується на результатах роботи з контролю технічного стану НМК для продовження строку служби в умовах поточних ремонтів та ТО (ТО-6), що виконана силами філії "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту" АТ "Укрзалізниця" протягом 2017 - 2019 рр. Встановлено, що з 30 одиниць електровозів ВЛ60 в/і, що є у власності АТ "Укрзалізниця", щороку для проведення ТО-6 надається від 45 до 75 % за регламентованої умови необхідності щорічного виконання цієї процедури. Найбільша кількість вибракуваних НМК складають рами візків за групами дефектів "Тріщина в основному металі ребра модернізації ЭЗ.205.00.00.001" (31 % випадків) та "Тріщина у зварному шві та біля шовній зоні на поздовжній балці рами ребра ЭЗ.205.00.00.001" (25 % випадків). Крім того, через дефекти у вигляді тріщин в основному металі шворневих балок рам кузовів протягом 2018 - 2019 р.р. вибракувано вісім кузовів. Базуючись на результатах аналізу визначено необхідність проведення випробувань щодо можливості та доцільності відновлення дефектних НМК електровозів ВЛ60 в/і.

На основі теорії вірогідності і математичної статистики розроблений метод визначення зносу прецизійних поверхонь розпилювачів з гідродинамічним пристроєм, що впливають на безвідмовну роботу паливної апаратури дизелів магістральних і маневрових тепловозів. Методологія визначення і контролю прецизійного зносу дозволила здійснити послідовний перехід від параметричного методу до непараметричного методу контролю зносу розпилювачів форсунок і плунжерних пар паливних насосів високого тиску дизелів маневрових і магістральних тепловозів. Параметричний метод передбачає порівняння прецизійного зносу пари голка-корпус розпилювача з гідродинамічним пристроєм і плунжерної пари паливного насоса високого тиску розпилювачів на ділянці паливної апаратури, з мінімальним приладовим і інструментальним супроводом та використанням положень теорії вірогідності й математичної статистики. Непараметричний метод передбачає порівняння прецизійного зносу пари голка-корпус розпилювача та плунжерної пари паливного насоса високого тиску методами неруйнівного контролю та теорії вірогідності й математичної статистики. Непараметричний метод контролю також дозволяє визначити вплив прецизійного зносу на працездатність паливної апаратури і якість робочого процесу дизеля упродовж усього життєвого циклу. Непараметричний метод дослідження й системний аналіз результатів дослідження зносу прецизійних поверхонь застосований до реальних умов експлуатації дизелів, що дозволяють прогнозувати головному технологові локомотивного депо якість робочого процесу дизелів магістральних і маневрових тепловозів. Запропонований математичний апарат моделювання зносу прецизійних поверхонь пари голка - корпус розпилювача, плунжерної пари паливного насоса високого тиску, в реальному масштабі часу експлуатації, є інструментом комплексної оцінки технічного стану дизелів тепловозів.

Розглянуто питання підвищення безпеки перевезення небезпечних вантажів в залізничних цистернах. Представлені результати статистичного аналізу аварій на залізничному транспорті. Оцінено економічні збитки від виникнення аварійних ситуацій. Визначено, що при зіткненні вагонів велика ймовірність порушення цілісності кузова цистерни виступаючими елементами конструкції сусіднього вагона, зокрема, буфером. У зв'язку з цим проведено аналіз конструкцій із захисту днища цистерни від подібних ситуацій. Наведено конструкції надбуферного захисту і захисних екранів, що застосовуються в експлуатації та на стадії розробки (патенти). Висвітлено основні вимоги до захисних елементів згідно з нормативною документацією RID T25 (Положення про порядок міжнародних залізничних перевезень небезпечних товарів). На основі аналізу конструкцій і вимог стандартів розроблена конструкція надбуферних захисних елементів. Надбуферний захисний елемент містить захоплюючий елемент, встановлений над буфером. Зовнішня робоча поверхня захоплюючого елемента виконана у вигляді двох рядів зубів в шаховому порядку, кожен окремий зуб якого має ребра жорсткості. При використанні пари надбуферних захисних елементів для двох протилежно спрямованих буферів, зуби кожного захватного елемента виконані в дзеркальній проекції, при цьому на вагон встановлюють чотири надбуферні захисні елементи з однаковим розміщенням зубів для пристроїв захисту, розташованих по діагоналі вагона, і з дзеркальним розміщенням зубів на торцях вагона. Матеріал конструкції обраний на основі вимоги уникнути пластичних деформацій під дією сили 150 кН, що діє знизу і зверху. Представлені результати аналізу напружено-деформаційного стану розробленої конструкції надбуферного захисного елементу, які показали, що конструкція відповідає нормативним вимогам RID T25 і побажанням замовників залізничної техніки. Застосування запропонованої конструкції дозволить підвищити ефективність пристрою для захисту від заповзання вагонів при зіткненні за рахунок можливості використання пристрою з урахуванням не співвісності осей буферів в експлуатації, обмеження вертикальних і горизонтальних переміщень при зіткненні під час аварії, зменшення ваги цілого пристрою.

На сьогодні одною з актуальних тем при ремонті рухомого складу є проблема відсутності в належній кількості нових запасних частин вагонів і локомотивів, які необхідно встановлювати взамін зношених. Проблема частково вирішується шляхом реновації старопридатних деталей з вагонів, що підлягають ремонту або знятих з виключеного з інвентарю рухомого складу. Основним методом відновлення металевих деталей залізничної техніки, які зношуються у вузлах тертя рухомого складу - є наплавлення на них зношеного шару металу, з його наступною механічною обробкою. Представлена схема технологічного процесу відновлення деталі та розкрита суть спрямованого формування властивостей відновленої деталі, а також запропоновано три етапи для техніко-економічного обгрунтування вибору способу відновлення металевої деталі. Визначено складові компоненти типового технологічного процесу відновлення металевих деталей вагонів, з врахуванням особливості реновації запасних частин рухомого складу АТ "Укрзалізниця".